Образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля»

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2024

DOI

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-24

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Видавець

Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Філологічні науки. - 2024. - Вип. 2(209). - С. 158-163

Анотація

Проаналізовано образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля». Роман досить цікавий щодо жанрової дефініції, адже в ньому чітко простежуються ознаки трилеру, детективу, горору та фантастики. Містичні події твору пов’язані з хронотопом, адже відбуваються в декількох часових (1715 рік і сучасні дні) та просторових (Велика Тиша й Київ) площинах. Зміщені причинно-наслідкові зв’язки, характерні для трилеру, сприяють нагнітанню таємничої атмосфери й підсилюють відчуття страху в реципієнта. Зображуючи мешканців села Велика Тиша, автор акцентує увагу на їхньому архаїчному типі світогляду. Виявлено, що в романі існують два світи – світ людей («свій» простір) і Потойбіччя («чужий» простір) – зі своїми законами та правилами. Містики твору також додають образи, запозичені з української демонології, зокрема мавки, русалки, перелесника, відьми, одмінка. Окремо варто виділити образ Білої Панночки, яка пов’язує минуле й сучасне Великої Тиші. Події роману відбуваються в ніч на Івана Купала, коли міфічні істоти наділялися незвичними силами й могли шкодити людині. Саме тоді відбуваються перші вбивства, виконані як ритуальний обряд. Наші предки вірили, що людина в змозі змінити власну долю за допомогою магії та чародійства. З’ясовано, що важливим елементом в аналізі образів української демонології є просторовий локус. Так, «свій» простір окреслений селом, домом, а «чужий» – лісом, озером. Своєрідним кордоном між двома світами виступає край (околиця) Великої Тиші, де почувають себе захищеними перехідні напівдемонічні істоти, зокрема відьми та одмінок. Зауважено, що образи, запозичені з української демонології, вміло інтерпретовані автором. С. Пономаренко акцентує увагу на тому, що, попри шкоду, яку потойбічні істоти могли заподіяти людині, вони прагнуть справедливості й покарання винних.
The article analyzes the images and symbols of Ukrainian mythology in S. Ponomarenko’s mystical thriller “The Black Wedding”. The novel is quite interesting in terms of genre definition, because it clearly shows signs of thriller, detective, horror and fantasy. The mystical events of the work are related to the chronotope, because they take place in several temporal (1715 and modern days) and spatial (Velyka Tysha and Kyiv) planes. Displaced cause-and-effect relationships, characteristic of a thriller, contribute to the injection of a mysterious atmosphere and increase the sense of fear in the recipient. Depicting the inhabitants of the village of Velyka Tysha, the author focuses on their archaic worldview. It was revealed that in the novel there are two worlds – the world of people (“own” space) and the Beyond (“someone else’s” space) – with their own laws and rules. The mystics of the work also add images borrowed from Ukrainian demonology, in particular, a dryad, a mermaid, a forester, a witch, a substituted child (odminok). It is worth highlighting the image of White Lady, which connects the past and present of Velyka Tysha. The events of the novel take place on the night of Ivan Kupala, when mythical creatures were endowed with unusual powers and could harm people. That’s when the first murders take place, performed as a ritual rite. Our ancestors believed that a person is able to change his own destiny with the help of magic and sorcery. It was found that an important element in the analysis of the images of Ukrainian demonology is the spatial locus. Thus, “own” space is delineated by a village, a house, and “someone else’s” space is defined by a forest, a lake. A kind of border between the two worlds is the edge (surroundings) of Velyka Tysha, where transitory semidemonic beings, in particular witches and odminoks, feel protected. It is noted that the images borrowed from Ukrainian demonology are skilfully interpreted by the author. S. Ponomarenko focuses on the fact that, despite the harm that otherworldly beings could cause to a person, they strive for justice and punishment of the guilty.
Проанализированы образы-символы украинской мифологии в мистическом триллере С. Пономаренко «Черная свадьба». Роман довольно интересен по жанровой дефиниции, ведь в нем четко прослеживаются признаки триллера, детектива, горора и фантастики. Мистические события произведения связаны с хронотопом, ведь происходят в нескольких временных (1715 год и современные дни) и пространственных (Большая Тиша и Киев) плоскостях. Смещенные причинно-следственные связи, характерные для триллера, способствуют нагнетанию таинственной атмосферы и усиливают чувство страха у реципиента. Изображая жителей села Великая Тиша, автор акцентирует внимание на их архаическом типе мировоззрения Обнаружено, что в романе существуют два мира – мир людей («свое» пространство) и Потустороннее («чужое» пространство) – со своими законами и правилами. Мистики произведения также добавляют образы, заимствованные из украинской демонологии, в частности, малки, русалки, перелесника, ведьмы, падежа. Отдельно стоит выделить образ Белой Барышни, связывающей прошлое и настоящее Великой Тишины. События романа происходят в ночь на Ивана Купала, когда мифические существа наделялись необычными силами и могли вредить человеку. В это время совершаются первые убийства, исполненные как ритуальный обряд. Наши предки верили, что человек может изменить собственную судьбу с помощью магии и волшебства. Установлено, что важным элементом в анализе образов украинской демонологии является пространственный локус. Да, «свое» пространство очерчено селом, домом, а «чужое» – лесом, озером. Своеобразной границей между двумя мирами выступает край (окрестность) Великой Тишины, где чувствуют себя защищенными переходные полудемонические существа, в частности ведьмы и падеж. Замечено, что образы, взятые из украинской демонологии, умело интерпретированы автором. С. Пономаренко акцентирует внимание на том, что, несмотря на вред, который потусторонние существа могли причинить человеку, они стремятся к справедливости и наказанию виновных.

Опис

Ключові слова

образ-символ, міфологія, містичний трилер, фольклор, українська демонологія, хронотоп, Пономаренко С., "Чорне весілля", image-symbol, mythology, mystical thriller, folklore, Ukrainian demonology, chronotope, Ponomarenko S., "Black Wedding", мифология, мистический триллер, украинская демонология, "Черная свадьба"

Бібліографічний опис

Кобилко, Н. А. Образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля» / Кобилко Н. А., Гончарук О. М. // Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Філологічні науки. - 2024. - Вип. 2(209). - С. 158-163. - DOI: https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-24.
Кобилко, Н. А., & Гончарук, О. М. (2024). ОБРАЗИ-СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ В МІСТИЧНОМУ ТРИЛЕРІ С. ПОНОМАРЕНКА «ЧОРНЕ ВЕСІЛЛЯ». Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (209), 158–163. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-24.