Міжнародно-правове визначення статусу національних меншин у країнах Центральної та Східної Європи в межах Версальської системи

Abstract

Досліджено особливості міжнародно-правового визначення статусу національних меншин у межах Версальської системи на прикладі низки країн Центральної та Східної Європи. Проаналізовано систему договорів, декларацій та угод, що мали забезпечувати дотримання прав національних меншин і гарантом яких виступала Ліга Націй. Визначено слабкі сторони цієї системи, які не дозволили створити ефективних міжнародних механізмів захисту прав національних меншин у зазначених регіонах Європи.

Peculiarities of the international legal status determination of the national minorities within the Versailles system have been studied using the example of a number of Central and Eastern European countries. The governments of Czechoslovakia, Poland, and Hungary were asked, based on the norms of international law, to develop appropriate provisions for the protection of the rights of national minorities in order to prevent new conflicts and threats to peace.

The system of treaties, declarations and agreements, which were supposed to ensure the observance of the rights of national minorities and whose guarantor was the League of Nations, has been analyzed. In practice, this was embodied in giving minorities the right to submit petitions to the Council or Assembly of the League of Nations, as well as in the activities of the Permanent Chamber of International Justice. The right to submit petitions was used at different times by representatives of the Ruthenian minority in Czechoslovakia, the Russian minority in Eastern Galicia, the Jewish minority in Hungary, the German minority in Poland, etc.

The weaknesses of this system have been identified, which prevented the creation of effective international mechanisms for the protection of the rights of national minorities in the specified regions of Europe. In particular, it has been emphasized that the majority of treaties, conventions, treatises, etc. were openly sabotaged by the countries that were supposed to fulfill them. The governments of the countries of Central and Eastern Europe considered the proposed system unequal, because its conditions did not apply to a number of other multinational states that had similar problems. Conflict situations surrounding the problem of national minorities continued to arise. They were caused by various factors: from divided loyalties and irredentist movements to manifestations of governmental and social discrimination.

Исследованы особенности международно-правового определения статуса национальных меньшинств в рамках Версальской системы на примере ряда стран Центральной и Восточной Европы. Проанализирована система договоров, деклараций и соглашений, которые должны обеспечивать соблюдение прав национальных меньшинств и гарантом которых выступала Лига Наций. Определены слабые стороны этой системы, которые не позволили создать эффективные международные механизмы защиты прав национальных меньшинств в указанных регионах Европы.