Політика українізації та її законодавче оформлення

Abstract

Відзначено, що українізація – це відгалуження загальносоюзної політики коренізації, проведення якої було ініційоване ВКП(б) у 1920-х рр. Мета українізації полягала у зміцненні радянської влади в УСРР, залученні на свій бік національної інтелігенції та створення позитивного іміджу більшовицького режиму за кордоном. Здійснення цієї політики полягало в українізації системи освіти та апарату державного управління, створенні умов для розвитку національно-культурного життя.

It was noted that Ukrainization is an offshoot of the all-Union policy of indigenization, which was initiated by the All-Union Communist Party of Ukraine (B) in the 1920s. Goal Ukrainization consisted in strengthening Soviet power in the USSR, involvement on the side of the national intelligentsia and the creation of a positive image of the Bolshevik regime abroad. The implementation of this policy consisted in the Ukrainization of the education system and the state apparatus management, creation of conditions for the development of national and cultural life.

Отмечено, что украинизация – это ответвление общесоюзной политики коренизации, проведение которой было инициировано ВКП(б) в 1920-х гг. Цель украинизации заключалась в укреплении советской власти в УССР, привлечении на свою сторону национальной интеллигенции и создание позитивного имиджа большевистского режима за границей. Осуществление этой политики заключалось в украинизации системы образования и аппарата государственного управления, создании условий для развития национально-культурной жизни.