Slavic scholar and educator Pyotr Bezsonov (1827-1898): a life and legacy

Abstract

У нинішній час ім'я Петра Бессонова, визнаного в дореволюційній Росії науковця, відомо лише вузькому колу дослідників, тому що деякі міфи та стереотипи про нього виявилося важко розвіяти. Однак в історії слав’янознавства він відомий як збирач творів давньої російської та слов'янської літератури, дослідник болгарського, білоруського та сербського фольклору, зокрема народних пісень, дослідник слов'янських мов та діалектів, талановитий педагог і редактор. На основі справжніх джерел, таких, як письма, документи та мемуари, а також видань XIX століття, які є бібліографічною рідкістю, у цій статті ставиться задача представити перероблену біографію вченого через виявлення досі невідомих або недооцінених фактів його життя. Особливу увагу приділено харківському періоду, пов'язаному з роками його професорства в Харківському університеті.

Nowadays the name of Pyotr Bezsonov, the acknowledged in pre-revolutionary Russia scholar, is known to but a narrow circle of researchers as some myths and stereotypes about him have proved difficult to overwhelm. Yet, he traced in the history of Slavic studies as an assiduous collector of ancient Russian and Slavic literature works and explorer of Bulgarian, Belarusian and Serbian folklore, folk songs in particular, a scrutinizer of the Slavic languages and dialects, a talented pedagogue and editor. Based on the genuine sources, such as letters, documents and memoirs, as well as nineteenth century publications, which have become the bibliographic rarities, this article aims to present the revised biography of the scholar through revealing the hitherto unknown or underestimated facts of his life and research activity; also, to highlight his achievements in the field of Slavic history, literatures and linguistics; finally, to determine the place deserved by Bezsonov in Russian and European culture as a whole. The special attention is given to the Kharkiv period, related to the years of his professorship at Kharkiv University.

В настоящее время имя Петра Бессонова, признанного в дореволюционной России ученого, известно лишь узкому кругу исследователей, так как некоторые мифы и стереотипы о нем оказалось трудно развеять. Однако в истории славяноведения он прослеживается как усердный собиратель произведений древней русской и славянской литературы, исследователь болгарского, белорусского и сербского фольклора, в частности народных песен, исследователь славянских языков и диалектов, талантливый педагог и редактор. На основе подлинных источников, таких как письма, документы и мемуары, а также изданий XIX века, ставших библиографической редкостью, в данной статье ставится задача представить переработанную биографию ученого через выявление доселе неизвестных или недооцененных фактов его жизни. и исследовательская деятельность; также, чтобы подчеркнуть его достижения в области славянской истории, литературы и языкознания; наконец, определить место, заслуженное Бессоновым в русской и европейской культуре в целом. Особое внимание уделено харьковскому периоду, связанному с годами его профессорства в Харьковском университете.