Проблема розвитку інституту народної ініціативи в Україні: порівняльно-правовий аспект

Abstract

Вивчаючи інститут народної ініціативи автор дійшов висновку, що різноманітність предметів референдумів за народної ініціативи (наявність і законодавчого, і конституційного) може поглинати у собі законодавчу і конституційну народні ініціативи, бо питання, які вирішуються за допомогою цих механізмів прямої демократії можуть бути ідентичними. Але, проаналізувавши перспективи кожної з ініціатив в демократичних країнах світу наявність законодавчої і конституційної народної ініціативи полегшує процедуру, зменшує витрати держави та прискорює швидкість вирішення питань різного роду в державі за участі народу.Studying the institution of popular initiative, the author came to the conclusion that the variety of subjects of referendums on popular initiative (the presence of both legislative and constitutional ones) can absorb legislative and constitutional popular initiatives, because the issues resolved using these mechanisms of direct democracy can be identical. But, after analyzing the prospects for each of the initiatives in the democratic countries of the world, the existence of a legislative and constitutional people's initiative facilitates the procedure, reduces state expenses and accelerates the speed of solving various kinds of issues in the state with the participation of the people.Изучая институт народной инициативы автор пришел к выводу, что разнообразие предметов референдумов по народной инициативе (наличие и законодательного, и конституционного) может поглощать в себе законодательную и конституционную народные инициативы, ибо вопросы, решаемые с помощью этих механизмов прямой демократии, могут быть идентичными. Но, проанализировав перспективы каждой из инициатив в демократических странах мира, наличие законодательной и конституционной народной инициативы облегчает процедуру, уменьшает расходы государства и ускоряет скорость решения вопросов разного рода в государстве при участии народа.