Цивільно-правове регулювання відносин з виховання

Abstract

Розглянуто цивілістичну проблему щодо можливості кваліфікації відносин з виховання як предмета цивільного права. Зазначено, що де-факто відносини з виховання є елементом змістовної поведінки виконавця (навчального закладу) у договірних зобов’язаннях з надання освітніх послуг. Втім, вони де-юре не зазнали належного законодавчого (цивільно-правового) впорядкування, що визначає актуальність цієї тематики. Критичний аналіз деяких доктринальних положень дозволив зробити висновки про віднесення виховання до предмета цивільно-правового регулювання. The article deals with the civil law problem of the possibility of qualifying relationship on education as a subject of civil law. It states, that the de facto relationship on education, are an element of meaningful behavior of the executive (educational institution) in the contract obligations to provide educational services. However, they are not undergone proper legal (civil law) ordering de jure, that determines the relevance of the subject. Рассмотрена цивилистическая проблема о возможности квалификации отношений по воспитанию в качестве предмета гражданского права. Указано, что де-факто отношения по воспитанию являются элементом содержательного поведения исполнителя (учебного заведения) в договорных обязательствах по оказанию образовательных услуг. Однако они де-юре не претерпели должного законодательного (гражданско-правового) упорядочения, что определяет актуальность данной тематики. Критический анализ некоторых доктринальных положений позволил сделать выводы об отнесении воспитания к предмету гражданско-правового регулирования.