Формування комунікативної компетентності правоохоронців у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання

Abstract

Обґрунтовано актуальність проблеми формування комунікативної компетентності правоохоронців як невід’ємного складника їхньої професійної компетентності. Комунікативну компетентність правоохоронців визначено як професійно-особистісне утворення, що інтегрує наявність певних життєвих цінностей, установок (аксіологічний компонент), знання та адекватне використання мовних засобів (когнітивний компонент), мовленнєво-комунікаційних умінь (діяльнісний компонент), особистісних якостей, необхідних для ефективного професійного спілкування. Визначено сприятливі та гальмівні фактори впливу на перебіг досліджуваного процесу на змістово-професійному, корпоративно-етичному, особистісно-культурному рівнях. Доведено, що професійне спілкування є базовим для формування комунікативної компетентності правоохоронців. Правовий заклад вищої освіти схарактеризований як сукупність специфічних умов навчання, що впливають на просторове та функціональне об’єднання суб’єктів освітньої діяльності, між якими встановлюються різнопланові, індивідуальні та групові, формальні та міжособистісні взаємозв’язки та реалізуються особистісні, освітні, службові, професійні потреби, інтереси, здібності комунікаторів. Проаналізовано можливості правового закладу вищої освіти щодо формування комунікативної компетентності правоохоронців. З’ясовано, що найбільш впливовими щодо формування комунікативної компетентності правоохоронців є змістовий (інформаційне поле для задоволення освітніх потреб комунікаторів), комунікативний (комфортна емоційно-психологічна атмосфера, яка допомагає курсантам долати психологічні бар’єри спілкування), організаційно-управлінський (матеріально-технічне та навчально-технологічне підґрунтя освітнього процесу, запровадження інформаційно-комунікаційних технологій).

The article substantiates the relevance of the problem of the formation of communicative competence of law enforcement officers as an component of their professional competence based on the theoretical and source base, analyses of empirical quantitative and qualitative material substantiated the relevance of the problem. Communicative competence of law enforcement officers integrates the presence of certain life values, attitudes (axiological component), knowledge and adequate use of language tools (cognitive component), speech and communication skills (activity component), personal qualities necessary for effective professional communication. Favorable and inhibiting factors influencing the course of the researched process at content-professional, corporate-ethical, personal-cultural levels were determined. Possibility of the legal foundation of the greater enlightenment of the formation of communicative competence of law enforcement officers is analyzed. A legal institution of higher education is characterized as a set of specific learning conditions affecting the spatial and functional spatial association of subjects of educational activity, between which close, diverse, individual and group, formal and interpersonal relationships are established and personal, educational, service, professional needs, interests, abilities of communicators. The possibilities of the of the institution of higher education regarding the formation of communicative competence of law enforcement officers have been analyzed. There are the most influential in the formation of communicative competence of law enforcement officers are content (information field to meet the educational needs of communicators), communicative (a comfortable emotional and psychological atmosphere that helps cadets overcome linguistic and barriers of communication), organizational and administrative (material-technical and educational-technological basis of the educational process, introduction of information and communication technologies in teaching professional communication).

Обоснована актуальность проблемы формирования коммуникативной компетентности правоохранителей как неотъемлемой составляющей их профессиональной компетентности. Коммуникативная компетентность правоохранителей определена как профессионально-личностное образование, интегрирующее наличие определенных жизненных ценностей, установок (аксиологический компонент), знание и адекватное использование языковых средств (когнитивный компонент), речевой-коммуникационных умений (деятельностный компонент), личностных качеств, необходимых для общения. Определены благоприятные и тормозящие факторы влияния на течение изучаемого процесса на содержательно-профессиональном, корпоративно-нравственном, личностно-культурном уровнях. Доказано, что профессиональное общение является базовым для формирования коммуникативной компетентности правоохранителей. Правовое учреждение высшего образования охарактеризовано как совокупность специфических условий обучения, влияющих на пространственное и функциональное объединение субъектов образовательной деятельности, между которыми устанавливаются разноплановые, индивидуальные и групповые, формальные и межличностные взаимосвязи и реализуются личностные, образовательные, служебные, профессиональные потребности, интересы, способности коммуникаторов. Проанализированы возможности правового учреждения высшего образования по формированию коммуникативной компетентности правоохранителей. Выяснено, что наиболее влиятельными в формировании коммуникативной компетентности правоохранителей является содержательное (информационное поле для удовлетворения образовательных потребностей коммуникаторов), коммуникативный (комфортная эмоционально-психологическая атмосфера, которая помогает курсантам преодолевать психологические барьеры общения), организационно-управленческий (материал и учебно-технологическая основа образовательного процесса, внедрение информационно-коммуникационных технологий).