Особливості матеріального та процесуального права при застосуванні примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх

Abstract

Постановка проблеми. Нагальним є спрямування діяльності державних і правооохоронних органів щодо удосконалення законодавства, в сферу яких потрапляють неповнолітні особи, які вчинили кримінальне правопорушення, в тому числі, стосовно можливості застосування до них примусових заходів виховного характеру. Тому метою статті є встановлення співвідношення кримінального і кримінального процесуального законодавства у теоретичній площині та практичній діяльності органів досудового розслідування, при можливому застосуванні судом примусових заходів виховного характеру, направлених на виконання завдань відповідно до норм ст. 1 Кримінального кодексу України та положень кримінального провадження відповідно ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України. Застосовані методи: загально-юридичний стосовно визначення співвідношення особливостей матеріального і процесуального права при застосуванні примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх; статистичний – для визначення сучасної тенденції у кримінальному праві та кримінальному процесі щодо виокремлення у окремий напрям досліджень про відмежування понять і сутності "звільнення особи від кримінальної відповідальності" і "покарання" від "виключення кримінальної відповідальності" та тенденці ї про наявність і виокремлення при цьому іншого напряму "кримінально-правового примусу". Результати. Запропонована кримінально-правова конструкція з питань звільнення особи від кримінальної відповідальності: встановлення факту вчинення кримінального правопорушення конкретною, зокрема неповнолітньою особою; притягнення її до кримінальної відповідальності; пред’явлення особі обвинувачення, визнання нею винуватості у вчиненому; винесення обвинувального вироку із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Висновки. Встановлено, що співставлення чинного національного кримінального і кримінального процесуального законодавства надає можливість оцінювати з правової точки зору примусові заходи виховного характеру як примусові заходи кримінально-правового характеру, як такі, що застосовуються в межах кримінально-правових відносин стосовно осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння та досягли певного віку (або не досягли з 11 до 14 років) на момент вчинення кримінального правопорушення. Підтверджено механізм взаємодії та реалізації матеріального і процесуального права задля забезпечення завдань закону про кримінальну відповідальність відповідно кримінального та кримінального процесуального законодавства України.

Problem statement . The direction of the state and law enforcement agencies to improve the legislation, which includes juveniles who have committed criminal offenses, including the possibility of applying coercive measures of educational nature to them, is urgent. Therefore, the purpose of the article is to establish the correlation between the criminal and criminal procedural legislation in the theory and practice of bodies of pre-trial investigation, in the possible application of coercive measures of educational nature by the court, aimed at the fulfillment of tasks by the provisions of article 1 of the Criminal Code of Ukraine and the provisions of criminal proceedings under article 2 of the Criminal Procedural Code of Ukraine . We used general legal methods to determine the correlation between the specifics of substantive and procedural law in applying coercive measures of educational character to minors; statistical – to determine the current trend in criminal law and criminal procedure to allocate a separate direction of research on the delimitation of the concepts and essence of "release from criminal liability" and "punishment" from "exclusion of criminal liability" and the trend in the presence and allocation of another direction in this. Results. A criminal law structure on the issues of exemption of a person from criminal liability is proposed: establishment of the fact of a criminal offense committed by a specific, in particular, underage person; bringing her to criminal liability; charging the person, pleading guilty to the crime committed; imposing a guilty verdict with the use of coercive measures of educational character. Conclusions. It has been established that the comparison of the current national criminal and criminal procedural legislation a ll ows estimating from the legal point of view the coercive measures of educational character as coercive measures of criminal law character applied within the criminal law relations to the persons who have committed the socially dangerous act and reached a certain age (or have not reached from 11 to 14 years) to the moment of committing a criminal offense. The mechanism of interaction and implementation of substantive and procedural law to ensure the objectives of the law on criminal responsibility under the criminal and criminal procedural legislation of Ukraine is confirmed.

Целью статьи является установление соотношения уголовного и уголовного процессуального законодательства в теоретической плоскости и практической деятельности органов досудебного расследования при возможном применении судом принудительных мер воспитательного характера, направленных на выполнение задач в соответствии с нормами ст. 1 Уголовного кодекса Украины и положений уголовного производства согласно ст. 2 Уголовного процессуального кодекса Украины.