Санкції в системі протидії злочинному обігу активів: кримінолого-правовий аналіз міжнародного виміру застосування

Abstract

Статтю присвячено визначенню поняття, місця, ролі санкцій як кримінологічного заходу в системі протидії злочинному обігу активів на міжнародному рівні. Здійснено дослідження поняття «санкції» як категорії міжнародного права, з’ясовано їхню кримінологічну природу, визначено місце в системі протидії злочинності взагалі та злочинному обігу активів зокрема. У результаті проведеного дослідження запропоновано багатофакторну матрицю міжнародного виміру застосування санкцій як форми відповідальності держав за міжнародно протиправні діяння. Вона включає: а) суб’єктно-цільову компоненту з трьома категоріями держав, організацій та окремих фізичних осіб, на яких спрямовуються санкції; б) предметно-змістовну компоненту контрзаходів у межах притягнення держав до міжнародно-правової відповідальності, яка охоплює економічні, політико-дипломатичні та військово-політичні санкції; в) масштаб розгортання репресивного та превентивного санкційного впливу, який репрезентований трьома рівнями – глобальним, регіональним і локальним. Економічні обмежувальні заходи мають секторальний (сектори економіки з переліком підсанкційних суб’єктів господарювання, ділові контакти з якими забороняються), номенклатурний (переліки товарів), а також персональний характер (щодо конкретних фізичних осіб). Доведено дисфункційність ООН як суб’єкта формування та реалізації глобальної міжнародної санкційної політики. Запропоновано внесення змін і доповнень до Статуту ООН щодо унормування порядку втрати права вето постійним членом Ради Безпеки, діяльність якого засуджена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Відстоювано думку, що реалізація такого кроку дозволить розблокувати діяльність Ради Безпеки щодо адекватної реакції на міжнародно протиправні діяння держав, зокрема на агресію росії проти України. Установлено існування прогалини у кримінально-правовому регулюванні відносин у сфері забезпечення примусового виконання приписів та обмежень, установлених міжнародними санкціями. Утім, усунення цієї прогалини вимагає ухвалення базового регуляторного нормативно-правового акта з питань визначення правового режиму міжнародних санкцій на території України.The article is devoted to defining the concept, place and role of sanctions as a criminological measure in the system of combating criminal asset trafficking at the international level. The concept of ‘sanctions’ as a category of international law has been studied, their criminological nature has been clarified, and their place in the system of combating crime in general and criminal asset trafficking in particular has been determined. As a result of the study, a multifactorial matrix of the international dimension of sanctions as a form of state responsibility for internationally wrongful acts has been proposed. It includes: a) a subject-target component with three categories of states, organisations and individuals targeted by sanctions; b) a subject-content component of countermeasures within the framework of bringing states to international legal responsibility, which covers economic, politicaldiplomatic and military-political sanctions; c) the scale of the deployment of repressive and preventive sanctions, which is represented by three levels – global, regional and local. Economic restrictive measures are sectoral (sectors of the economy with a list of sanctioned entities with which business contacts are prohibited), nomenclature (lists of goods), and personal (relating to specific individuals). The dysfunctionality of the UN as an entity for the formation and implementation of global international sanctions policy has been proven. Amendments and additions to the UN Charter have been proposed to regulate the procedure for the loss of veto power by a permanent member of the Security Council whose actions have been condemned by a resolution of the UN General Assembly. It has been argued that the implementation of such a step would unblock the Security Council's ability to respond adequately to internationally illegal acts by states, in particular Russia’s aggression against Ukraine. A gap has been identified in the criminal law regulation of relations in the field of enforcement of the provisions and restrictions established by international sanctions. However, eliminating this gap requires the adoption of a basic regulatory legal act on determining the legal regime of international sanctions on the territory of Ukraine.