Міжнародний досвід контролю за банківською діяльністю та шляхи його адаптації в Україні

Abstract

У статті проаналізовано міжнародний досвід банківського нагляду на прикладі моделей США та Великої Британії, що поєднують централізовану координацію, децентралізовану експертизу, ризик-орієнтований підхід, стрес-тестування та технологічну підтримку контролю. Розподілена система США сприяє накопиченню спеціалізованих знань і конкуренції в експертизі, але створює виклики координації. Зазначається, що після кризи 2008 року посилено обмін інформацією, впроваджено корпоративні стрес- тести й створено Раду з фінансової стабільності. У Великій Британії пруденційний нагляд поєднує оцінку системних ризиків з індивідуальною експертизою, застосовує професійне судження, диференціює вимоги за масштабом банків і підтримує постійний діалог з їх керівництвом. На основі цих практик удосконалено модель банківського нагляду в Україні, що інтегрує оцінку фінансової стабільності, автоматизований аналіз даних, механізми раннього попередження та прозорі процедури реагування. Центральним координатором є Національний банк України, який визначає стандарти нагляду, проводить стрес-тестування, делегує частину функцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Державного фінансового моніторингу України, Міністерства фінансів України та іншим структурам, поєднуючи централізоване управління з децентралізованою експертизою. Система базується на спільних аналітичних платформах, стандартизованій звітності та двосторонньому обміні інформацією між регуляторами й банками. Нижній рівень складають банки, що здійснюють внутрішній контроль, управління ризиками та звітність, а також зовнішні аудитори й омбудсмен для незалежної оцінки. Запропонована модель забезпечує оперативне виявлення ризиків, підвищує захист вкладників, прозорість ринку й довіру до банківської системи, демонструючи, що адаптація міжнародних практик із врахуванням українських реалій сприяє створенню ефективної, гнучкої та технологічно орієнтованої системи нагляду.The article analyzes the international experience of organizing banking supervision, including the US and UK models, which combine centralized coordination, decentralized expertise, a risk-based approach, stress testing, and technological support for control. In the US, the distributed supervision system includes the Federal Reserve, OCC, and FDIC, which allows for the accumulation of specialized knowledge and stimulates competition in expertise, while creating challenges for coordination and unification of procedures; after the 2008 crisis, interagency mechanisms for information exchange were strengthened, corporate stress tests were introduced, and the Financial Stability Board was created. In the UK, prudential supervision combines systemic risk assessment and in-depth individual expertise, applying professional judgment to interpret indicators, differentiating requirements depending on the systemic importance and scale of banks, and maintaining an ongoing dialogue with management to proactively resolve problems. Based on these practices, an improved model of banking supervision in Ukraine has been proposed, which integrates the assessment of the financial stability and integrity of banks, automated data collection and analysis, standardized indicators and early warning mechanisms, and transparent response procedures; ensures risk-based supervision; andmacro- and microprudential measures. The central coordinator of the system is the National Bank of Ukraine, which establishes uniform supervision standards, organizes stress testing, accumulates data, and carries out monitoring, while delegating some of the functions to specialized bodies—the Deposit Guarantee Fund, the State Financial Monitoring Service, the Ministry of Finance, and other participants – which combines the advantages of centralized coordination and decentralized expertise, minimizing duplication and fragmentation. The system involves the use of common analytical platforms for standardized reporting, automated analysis and formation of early warning indicators, integration of money laundering and terrorist financing risk assessment into a common supervisory profile, and also includes mechanisms for two-way information exchange and feedback between regulators and banks. The lower level of the model consists of banks that carry out internal control, risk management, and reporting, as well as external auditors and a banking ombudsman for independent assessment and protection of consumer rights. The model ensures prompt identification and minimization of systemic risks, increases depositor protection, stimulates transparent communication with the market, and promotes trust in the banking system. The conclusions show that the adaptation of international practices, taking into account national characteristics, resources of regulatory authorities, and the legal environment, allows the creation of an effective, stable, and flexible supervisory system that is able to ensure the stability of the financial system, maintain a balance between centralized control and specialized expertise, and integrate technological solutions to increase the speed and quality of monitoring.