Місце емпатії у професійному становленні практичного психолога

Abstract

Зазначено, що емпатія - це осягнення емоційного стану, проникнення в переживання іншої людини. Дослідження емпатії продовжується в різних психологічних течіях і набуває з часом більш поширеного трактування, але й досі залишається предметом гострих дискусій. Переживаючи разом з клієнтом власні проблеми, психолог нівелює можливість здійснення продуктивного психокорекційного процесу. З одного боку, щоб зрозуміти переживання іншої людини, психологу необхідно самому відчути аналогічні емоції, а з другого – вміти відокремлюватись від емоційного стану клієнта. Це вимагає постійної роботи над власним особистісним та професійним зростанням. Проблема розвитку емпатійних здібностей у психолога-практика тісно пов’язана з його професійним та особистісним удосконаленням.

It is noted that empathy is the comprehension of an emotional state, penetration into the experience of another person. The study of empathy continues in various psychological currents and acquires a more widespread interpretation over time, but still remains the subject of heated debate. Experiencing their problems together with the client, the psychologist eliminates the possibility of a productive psycho-corrective process. On the one hand, in order to understand the experiences of another person, the psychologist needs to experience similar emotions, and on the other hand, to be able to separate from the emotional state of the client. This requires constant work on personal and professional growth. The problem of developing empathic abilities in a practicing psychologist is closely related to his professional and personal improvement.

Отмечено, что эмпатия – это постижение эмоционального состояния, проникновение в переживание другого человека. Исследование эмпатии продолжается в различных психологических течениях и приобретает со временем более распространенную трактовку, но до сих пор остается предметом острых дискуссий. Переживая вместе с клиентом свои проблемы, психолог нивелирует возможность осуществления продуктивного психокоррекционного процесса. С одной стороны, чтобы понять переживания другого человека, психологу необходимо испытать аналогичные эмоции, а с другой – уметь отделяться от эмоционального состояния клиента. Это требует постоянной работы над личным и профессиональным ростом. Проблема развития эмпатийных способностей у психолога-практика тесно связана с его профессиональным и личностным усовершенствованием.