Правові гарантії забезпечення недоторканності житла у ФРН

Abstract

Зазначено, що у вітчизняному правовому просторі відчувається брак знань, глибоких уявлень про відповідні напрацювання та досягнення європейських, у т. ч. німецьких, учених, зокрема щодо питання забезпечення недоторканності житла. Підкреслено, що більшість положень статті 13 Конституції ФРН, де визначено право людини на недоторканність житла, за змістом являють собою норми кримінально-процесуального права, значення й важливість яких зумовило їх включення до Конституції ФРН, оскільки вони стосуються випадків правомірного обмеження права людини на недоторканність житла й, по суті, розвивають і конкретизують зміст цього права. Розглянуто особливості гарантування права на недоторканність житла в цій країні, обґрунтовано значення набутого в цій країні досвіду з указаного питання для вдосконалення нормативно-правових засад гарантування цього права людини у вітчизняному правовому полі.

The article notes that there is a lack of knowledge, deep visions of appropriate developments and achievements of European, especially German scientists, in particular in the field of ensuring inviolability of residence in the national legal framework. Also an attention is drawn to the fact that in Germany the Constitution guarantees the right to inviolability of residence, whereas human and civil right to housing is not provided by the fundamental law of this country. The right to inviolability of residence, according to German legal theorists, belongs to so-called protective rights, which purpose is the protection of individual from the state. Also the content of mentioned right in no wise lays the legal foundations for the occurrence of conditions that ensure an existence of well-deserved residence and residential property ownership. It is noted that in the FRG the inviolability of residence is understood as impossibility to entry and stay in it without an approval of premises proprietor (owner), revealing and documentation of certain agreements there, installation of surveillance devices for the rooms and those who are legally there. After that the article analyses scientific and official interpretations of a notion of “residence” in Germany, the attention is paid to the extended definition of the abovementioned term in the course of law enforcement practice. It is underlined that the most of provisions of the Article 13 of the Constitution of the FRG that determines the right to inviolability of residence are in content statutes of criminal-processual law, which meaning and importance are caused by their inclusion to the Constitution of the FRG as they concern to cases of legal limitation of right to inviolability of residence and essentially develop and concretize a content of this right. Grounds of making a search are characterized; legal regime of lawful use of means of acoustic surveillance in living accommodations is described. The attention is drawn to the legal requirement of FRG on annual information of the Bundestag by the Federal Government on the law enforcement agencies’ use of technical means for storing information not intended for public dissemination. The attention is paid to the fact that the very procedure of notification of the Bundestag on the use of technical means is regulated in the Criminal Procedural Code of the FRG.

Отмечено, что в отечественном правовом пространстве чувствуется нехватка знаний, глубоких представлений о соответствующих наработках и достижениях европейских, в т. ч. немецких, ученых, в частности относительно вопроса обеспечения неприкосновенности жилья. Подчеркнуто, что большинство положений статьи 13 Конституции ФРГ, где определено право человека на неприкосновенность жилья, по содержанию представляют собой нормы уголовно-процессуального права, значения и важность которых обусловило их включение в Конституцию ФРГ, поскольку они касаются случаев правомерного ограничения права человека на неприкосновенность жилья и, в сущности, развивают и конкретизируют содержание данного права. Рассмотрены особенности гарантирования права на неприкосновенность жилья в этой стране, обосновано значение приобретенного в этой стране опыта из отмеченного вопроса для совершенствования нормативно-правовых принципов гарантирования этого права человека в отечественном правовом поле.