Народовладний концепт Литовсько-Руської держави у державно-правових поглядах дослідників ХІХ–ХХ ст.

Abstract

Розглянуто проблеми трансформації устоїв народовладдя від Київської Русі до Великого князівства Литовського у державно-правовій думці України ХІХ–ХХ століть. Прослідковано характерні риси у формуванні органів та інститутів влади, правових уявлень і державного управління Великого князівства Литовського та їх відмінності від аналогічних інститутів Великого князівства Московського. На основі порівняльного аналізу зроблено висновок, що Велике князівство Московське не можна розглядати як спадкоємця державно- народовладних традицій Київської Русі.

The problems of the of democracy principles transformation from Kyiv Rus to the Lithuanian-Russian principality in the state legal idea of Ukraine of ХІХ–ХХ centuries are examined. The personal touches are traced in forming of organs and institutes of power, legal presentations and state administration of the Great duchy of Lithuanian and their difference from the analogical institutes of the Great duchy Moscow. On the basis of comparative analysis it is drawn a conclusion, that it is impossible to examine the Great duchy Moscow as a legal successor of state-peoplepower traditions of Kyiv Rus.

Рассмотрены проблемы трансформации устоев народовластия от Киевской Руси до Великого княжества Литовского в государственно-правовой мысли Украины XIX–XX веков. Прослежены характерные черты в формировании органов и институтов власти, правовых представлений и государственного управления Великого княжества Литовского и их отличия от аналогичных институтов Великого княжества Московского. На основании сравнительного анализа сделан вывод, что Великое княжество Московское нельзя рассматривать как правопреемника государственно-народовластных традиций Киевской Руси.