Рівноправність громадян чи національна безпека: пріоритети державної політики в умовах війни

Abstract

Наголошено, що інститут позбавлення громадянства має право на існування в Україні, але його застосування має бути жорстко обмежено законодавцем: по-перше, лише періодом воєнного стану, а по-друге, мають бути передбачені ефективні запобіжники можливим зловживанням державою цією досить грізною, у якійсь мірі навіть відчутно болючою для людини, юридичною зброєю. Вона не повинна перетворитися на засіб зведення владою особистих рахунків з політичними опонентами та у жодному випадку не порушувати основоположні принципи міжнародного гуманітарного права.

It was emphasized that the institution of deprivation of citizenship has the right to exist in Ukraine, but its application should be strictly limited by the legislator: firstly, only during the period of martial law, and secondly, effective safeguards should be provided for the possible abuse of this quite formidable state, in some to the extent that it is even perceptibly painful for a person, a legal weapon. It should not turn into a means for the authorities to settle personal scores with political opponents and in no case violate the fundamental principles of international humanitarian rights.

Отмечено, что институт лишения гражданства имеет право на существование в Украине, но его применение должно быть жестко ограничено законодателем: во-первых, только периодом военного положения, а во-вторых, должны быть предусмотрены эффективные предохранители возможным злоупотреблением государством этим довольно грозным, в какой-то степени даже ощутимо болезненным для человека, юридическим оружием. Он не должен превратиться в средство сведения властью личных счетов с политическими оппонентами и ни в коем случае не нарушать основополагающие принципы международного гуманитарного права.