Європейський досвід дигіталізації парламентаризму та впровадження його в Україні

Abstract

У статті доводиться, що значення європейського досвіду у царині дигіталізації парламентаризму для України виявляється в тому, що сформовані в ЄС тренди щодо дигіталізації парламентаризму будуть визначати формування е-парламенту в України. 1) основні напрямки формування е-парламенту в Україні мають бути зведені, поперше, до інституційної трансформації структури парламенту, запровадження цифрових практик у його діяльність; по-друге, до оптимізації взаємодії парламенту та суспільства з метою оптимальнішого задоволення суспільних потреб та інтересів; по-третє, до комплексного врахування парламентських цифрових практик, запозичених із відповідного зарубіжного парламентського досвіду; 2) актуальним є нормативне визначення єдиної методології з питань правового забезпечення дигіталізації законодавчої влади і формування е-парламенту, зокрема в розрізі прогнозування і планування відповідних законопроектних напрацювань, організації й проведення громадських (у тому числі експертних) обговорень і консультацій щодо формулювання й реалізації подальшої стратегії формування е-парламенту в Україні, осмислення уроків реалізації цієї стратегії. 3) особливий вплив на розвиток е-парламенту в Україні, в сенсі врахування передового досвіду, має, по-перше, діяльність національних парламентів Західної Європи, де ступінь досягнення цілей формування е-парламенту є досить високою, а, по-друге, діяльність міжнародних інституцій, зокрема Глобального центру інформаційних та комунікаційні технологій в парламенті (ГЦ ІКТП), який був спеціально створений Департаментом з економічних і соціальних питань Організації Об’єднаних Націй у 2005 році.

The article argues that the signifi cance of European experience in the fi eld of parliamentary digitalization for Ukraine lies in the fact that trends in parliamentary digitalization formed in the EU will shape the development of an e-parliament in Ukraine. 1. The main directions for developing an e-parliament in Ukraine should focus on, fi rst, the institutional transformation of the parliament’s structure, introducing digital practices into its activities; second, optimizing the interaction between parliament and society to better meet societal needs and interests; and third, comprehensively incorporating digital parliamentary practices borrowed from relevant foreign parliamentary experience. 2. It is essential to establish a unifi ed methodology for legal support in the digitalization of the legislative power and the formation of an e-parliament, particularly in terms of forecasting and planning relevant legislative developments, organizing and conducting public (including expert) discussions and consultations regarding the formulation and implementation of further strategies for developing an e-parliament in Ukraine, and refl ecting on the lessons learned from implementing this strategy. 3. The development of an e-parliament in Ukraine, with regard to advanced experience, is infl uenced by, fi rst, the activities of Western European national parliaments, where the level of achievement in e-parliament formation is relatively high, and second, the activities of international institutions, particularly the Global Centre for Information and Communication Technology in Parliament (ICTP Centre), which was specifi cally established by the United Nations Department of Economic and Social Affairs in 2005.

Европейский опыт дигитализации парламентаризма указывает на то, что основные направления формирования е-парламента в Украине должны быть сведены, во-первых, к внедрению цифровых практик в его деятельность; во-вторых, к оптимизации взаимодействия парламента и общества в целях оптимального удовлетворения общественных потребностей и интересов; в-третьих, к комплексному учету парламентских цифровых практик, заимствованных из соответствующего зарубежного парламентского опыта.