Право і безпека, 2022, № 1 (84)

Постійне посилання зібрання

Право і Безпека: наук. журн. / Харк. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. В. В. Сокуренко. – Харків, 2022. – № 1 (84). – ISSN 2617-2933 (Online). – DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2022.1

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 18 з 18
  • Документ
    Право і безпека, 2022, № 1 (84)
    (2022) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs
    «Право і безпека» – це науковий журнал із відкритим доступом, метою якого є поширення результатів наукових досліджень як теоретичного, так і практичного характеру в галузях права та безпеки. Завданнями видання є сприяння дослідникам у здійсненні наукової діяльності, поширення новітніх наукових знань, оприлюднення досліджень з актуальних питань права і юридичної психології, протидії злочинності, забезпечення національної безпеки та прав людини, захисту інтелектуальної власності, кібербезпеки, реформування законодавства тощо.
  • Документ
    Стан наукового дослідження проблем розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 241-250, 2022) Гонтаренко, В. П.; Hontarenko, V. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7575-8914
    Висвітлено історичні та сучасні тенденції розвитку наукової думки щодо протидії домашньому насильству. Досліджено зміну підходів до розуміння понять «домашнє насильство» та «правопорушення, пов’язані з домашнім насильством». На підставі змістовного співвідношення вказаних категорій з’ясовано тенденції розвитку наукової думки щодо протидії цим правопорушенням, передусім кримінально-правового характеру. Акцент зроблено на висвітленні досягнень українських науковців, зокрема тих наукових праць, що присвячені проблемам досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, за результатами аналізу яких запропоновано авторську періодизацію розвитку наукової думки за темою дослідження.
  • Документ
    Строк позовної давності і негаторний позов: огляд судової практики, роздуми та проблеми
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 225-233, 2022) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508
    На основі системного аналізу роз’яснень вищих судових органів України та цивільно-правових норм про застосування позовної давності до негаторного позову виявлено проблему тих роз’яснень Верховного Суду, які не відповідають закону, але мають ураховуватися судами під час застосування цих норм права в подібних справах. Зроблено висновок, що акти судового тлумачення, які не відповідають виразам «передбачено законом» та «відповідно до закону», набувають характеру регулятора цивільних відносин, оскільки відповідно до закону мають обов’язкову процесуальну силу до застосування їх в подібних справах. Враховуючи, що акти судового тлумачення відповідно до Конституції України та ЦК України не можуть бути джерелом цивільного права, запропоновано певні запобіжники, які сприятимуть виправленню судових помилок і недоліків судочинства, а також узгодженню цивільного законодавства з вимогами правової визначеності.
  • Документ
    Поняття документа у криміналістиці
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 215-224, 2022) Сезонов, В. С.; Sezonov, V. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2580-2953
    Документ у криміналістиці – це основне, багатозначне, узагальнене поняття, щодо визначення та класифікації якого немає одностайної думки. Дослідження криміналістичних властивостей документів є невідкладним, оскільки поява нових видів документів, зокрема електронних, вимагає розширення переліку документів, які є фігурантами експертиз. Документ у криміналістиці визначено як матеріальний об’єкт із зафіксованою на ньому інформацією, що має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Проблема використання електронного документа як джерела доказів у кримінальному судочинстві детально проаналізована з позиції теорії кримінального судочинства та криміналістики.
  • Документ
    Правові стимули в договірному регулюванні правовідносин подружжя
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 207-214, 2022) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987X
    Досліджено роль правових стимулів у механізмі правового регулювання правовідносин подружжя. Підкреслено роль особистих немайнових благ як основи сімейних відносин, що визначає вибір оптимальної моделі правового регулювання таких відносин. Зроблено висновок, що можливість для особи отримати правові гарантії здійснення особистих немайнових прав у шлюбі є важливим правовим стимулом для використання договірного способу регулювання правовідносин подружжя. Договірне саморегулювання правовідносин подружжя через визначення способів здійснення суб’єктивного права дозволяє дотримуватися балансу між потребами і суб’єктивними правами та юридичними обов’язками кожного з подружжя, а також подружжя як батьків та захистити їх охоронювані законом інтереси.
  • Документ
    Проблемні питання використання сучасних інформаційних та інших технологій при виконанні оперативними підрозділами доручень слідчого і дізнавача
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 189-195, 2022) Загуменний, О. О.; Zahumennyi, O. O.; ORCID: https://orcid.org/ 0000-0002-5580-6285
    Розглянуто проблемні питання використання сучасних інформаційних та інших технологій при виконанні оперативними підрозділами доручень слідчого і дізнавача. За результатами дослідження надано конкретні пропозиції та рекомендації з удосконалення використання інформаційних та інших сучасних технологій працівниками оперативних підрозділів при виконанні доручень слідчого і дізнавача у кримінальному провадженні.
  • Документ
    Щодо подальших перспектив інновації законодавчої основи нормотворчості
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 165-180, 2022) Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2021-7886
    Проаналізовано конституційні положення про нормотворчість в Україні, вивчено європейський досвід конституціоналізації нормотворення. Звернено увагу на необхідність закріплення в основоположному правовому акті держави переліку джерел права та формулювання базових засад нормотворення. Окремо наголошено, що на конституційному рівні вимагає закріплення становище фундаментальної юридичної науки в тому, що підзаконні нормативно-правові акти неспроможні містити первинних норм права. Останні ухвалюються виключно на основі та на виконання законів. Досліджено базові поняття та конструкції проєкту Закону України «Про правотворчу діяльність», такі як «правотворча діяльність» і «принципи правотворчості». Вказано , що вони вимагають суттєвого доопрацювання, оскільки базуються на спірних концептуальних підходах.
  • Документ
    Організаційні особливості оперативного обслуговування підрозділами кримінальної поліції ліній роботи
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 156-164, 2022) Чиж, С. А.; Chyzh, S. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4296-3246
    Виникнення новітніх організаційно-правових форм господарювання створило передумови для зрощення кримінальних протиправностей у сфері економіки із загальним криміналітетом, у зв’язку з чим для правоохоронних органів на перший план висуваються організаційно-тактичні завдання з превенції кримінальних проявів у всіх галузях економіки, за лініями роботи, закріпленими об’єктами і територіями. Виходячи з цього, на цьому етапі розвитку економіки різко зростають роль і значення оперативного обслуговування підрозділами кримінальної поліції ліній роботи, у зв’язку з чим у статті досліджено організаційні складові оперативного обслуговування підрозділами кримінальної поліції ліній роботи. На підставі аналізу практичної діяльності підрозділів кримінальної поліції визначено шляхи оптимізації організації оперативного обслуговування підрозділами кримінальної поліції ліній роботи.
  • Документ
    Публічна безпека в докласичній політико-правовій думці античної Греції
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 133-142, 2022) Загуменна, Ю. О.; Zagumenna, Yu. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0617-8363
    Наведено ґрунтовне теоретико-правове дослідження ключових особливостей загальнофілософського та спеціально-правового розуміння і тлумачення проблем безпеки людини, суспільства та держави в докласичній політико-правовій думці античної Греції. Проаналізовано погляди давньогрецьких авторів (поетів, філософів, істориків, юристів) – представників соціально-філософської та політико-правової думки того періоду на тлі поширених колективних уявлень про безпеку як стан суспільних відносин, умову людського (суспільного) життя та/або своєрідну соціальну цінність, об’єктів (сфер) цієї безпеки, а також суб’єктів та нормативних механізмів гарантування відповідного стану суспільства і держави. Зроблено висновок, що для переважної більшості давньогрецьких мислителів питання безпеки були пов’язані з феноменом гармонії Всесвіту, суспільства і самого людства. Важливим джерелом знань про безпеку вважалися роздуми давньогрецьких філософів про належне життя та шляхи його досягнення.
  • Документ
    Кримінологічні засади перехідного правосуддя для України: зони криміногенних ризиків
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 124-132, 2022) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794; Дундич, Л. В.; Dundych, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6397-6869
    Сформульовано кримінологічні засади концепції перехідного правосуддя для України, з’ясовано найбільш небезпечні криміногенні ризики її реалізації. Запропоновано виділити дві зони таких ризиків, що виявляються в полі екзистенційно-смислових дилем перехідного правосуддя за умов правової сингулярності. Охарактеризовано дилеми «правда vs справедливість», «справедливість vs примирення» та «примирення vs правда». Доведено зв’язки між недоліками складових перехідного правосуддя та злочинами ненависті, делегітимізацією державної та муніципальної влади. Акцентовано увагу на криміногенному значенні конкуруючої віктимності, міфологем постпам’яті, десинхронізованих елементів кримінальної юстиції і кримінологічної політики.
  • Документ
    Міжнародно-правовий статус «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 115-123, 2022) Войціховський, А. В.; Voitsikhovskyi, A. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5629-8852; Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X; Логвиненко, Є. С.; Lohvynenko, Y. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-843X
    Розкрито проблеми визначення статусу «невизнаних держав» із погляду сучасного міжнародного права. Зауважено, що прагнення різних територіальних утворень до відокремлення в останні роки все частіше призводить до виникнення «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень, чиє існування відіграє чималу роль як одне з джерел конфліктів у сучасній світовій політиці. Метою статті є визначення поняття «невизнані держави», виокремлення їх загальних ознак та дослідження їх міжнародно-правового статусу. На ґрунті аналізу новітніх наукових розробок показано колізію в сучасному міжнародному праві між принципом права народів на самовизначення та принципом територіальної цілісності, які є передумовою геополітичних суперечок у сучасних умовах розвитку міжнародних відносин. Зважаючи на складність практики визнання подібних утворень, зауважено на необхідності розроблення чітких правових норм, які б регламентували процедуру становлення таких політико-територіальних утворень («невизнаних держав») як суб’єктів міжнародного права.
  • Документ
    Медіація у кримінальному провадженні: новели законодавства та перспективи його вдосконалення
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 104-114, 2022) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
    Висвітлено проблемні питання запровадження медіації у кримінальному провадженні в Україні, а також сформульовано пропозиції щодо їх вирішення. Вказано, що тривалий шлях України до унормування медіації увінчався успіхом 16 листопада 2021 р. ухваленням Закону України «Про медіацію» № 1875-ІХ. атомість, запроваджуючи можливість проведення медіації у кримінальних провадженнях, законодавець взагалі оминув увагою питання про внесення змін до КПК України, зокрема щодо визначення статусу медіатора, встановлення меж медіації кримінально-правових конфліктів, формулювання особливостей порядку її проведення під час кримінального провадження. Окреслено шляхи вдосконалення кримінального процесуального законодавства щодо унормування медіації, особливу увагу приділено визначенню статусу медіатора як учасника кримінального провадження.
  • Документ
    Аналіз судової практики у справах про булінг у закладах професійної (професійно-технічної) освіти
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 81-93, 2022) Юшкевич, О. Г.; Iushkevych, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0024-6070
    Здійснено моніторинг судових рішень, винесених судами у період з 2019 по 2021 рр., щодо булінгу в закладах професійної освіти. Встановлено, що об’єктивну сторону більшості справ становля ть дії здобувачів професійної освіти у формі погроз, побиття ременем, словесних образ, викладання в соціальній мережі принизливих постів, вимагання грошових коштів і невиконання вимог педагогічного працівника. Наголошено, що поширеними адміністративними стягненнями є громадські роботи, попередження, передання правопорушника під нагляд матері та зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення в потерпілих; непоодинокими є випадки закриття провадження у справі та взагалі звільнення з огляду на малозначність адміністративного правопорушення від адміністративної відповідальності, обмеж уючись усним зауваженням.
  • Документ
    Концептуалізація юридичної термінології: необхідність прозорого термінологічного підходу
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 73-80, 2022) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9468-0497
    Статтю присвячено дослідженню особливостей концептуалізації юридичної термінології. Наголошено, що правові поняття є життєво важливими для належного функціонування правових інститутів. Зазначено , що більшість правових термінів спрямовані на однозначне та послідовне тлумачення юридичних текстів, що на нормативному рівні встановлені в різних юридичних документах. Водночас межі більшості предметних напрямів є нечіткими, а використання їх у різних галузях права може викликати, як наслідок, застосування різних критеріїв для встановлення сутності терміна. Зауваж ено , що дослідження юридичної термінології має зосередитися на елементах правового вирішення реальної життєвої проблеми.
  • Документ
    Вплив підготовки та підвищення кваліфікації працівників поліції на їх конкурентоспроможність
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 56-65, 2022) Подорожній, Є. Ю.; Podorozhnii, Ye. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1677-1937
    Спираючись на аналіз наукових поглядів учених, розкрито сутнісний зміст поняття «кваліфікація». З’ясовано, що кваліфікація – це комплексна характеристика працівника, яка включає в с ебе наявність у нього відповідного рівня освіти, а також професійних навичок, умінь, майстерності, досвіду виконання певних процесів і дій, що в сукупності характеризують його як досвідченого суб’єкта реалізації певного виду трудової діяльності. Наголошено, що фактично кваліфікація є фактором, який визначає, чи може особа виконувати роботу, наприклад проходити службу в поліції. Здійснено аналіз норм чинного законодавства, яке закріплює правові засади підготовки та підвищення кваліфікації працівників Національної поліції України. Розкрито особливості підготовки та підвищення кваліфікації поліцейських у відповідних закладах вищої освіти. Аргументовано, що поліцейський, який пройшов відповідну підготовку, має більшу морально-психологічну, фізичну і теоретико-практичну готовність до проходження служби в поліції, а також подальшого кар’єрного зростання.
  • Документ
    Особливості використання спеціальних знань під час розслідування вбивств, учинених засудженими в місцях позбавлення волі
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 47-55, 2022) Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Мішина, К. Г.; Mishyna, K. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7101-3787
    Важливим фактором успішного розслідування кримінальних правопорушень є використання новітніх досягнень у сфері науки і техніки під час проведення слідчих (розшукових) дій. У наш час злочинці під час вчинення кримінальних правопорушень користуються новітніми досягненнями природних і технічних наук, а їхні дії та способи приховування злочинів стають все більш винахідливими. Для правоохоронної діяльності необхідні різноманітні знання для того, щоб їх повноцінно й ефективно використовувати для розслідування злочинів, а в подальшому і для здійснення правосуддя. У статті з урахуванням слідчої практики та аналізу теорії розкрито сутність, зміст і особливості використання спеціальних знань під час розслідування вбивств, учинених засудженими в місцях позбавлення волі.
  • Документ
    Поняття, ознаки та види корупції
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 39-46, 2022) Калєніченко, Л. І.; Kalenichenko, L. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4068-4729; Слинько, Д. В.; Slynko, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7960-615X
    Корупція є негативним, динамічним, об’єктивно існуючим, соціальним явищем. Основні ознаки корупції: 1) вчиняється спеціальним суб’єктом права; 2) вчиняється у межах службових повноважень чи пов’язаних із ними можливостей; 4) вчиняється з метою отримання неправомірної вигоди для себе або інших осіб (законодавець встановлює дві форми вчинення корупції: а) прийняття неправомірної вигоди; б)прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди); 5) вчиняється в певній формі. Основними критеріями розподілу корупції на види є: територіальна ознака, форма вчинення, час дії, сфера життя, вид юридичної відповідальності, до якої притягається особа за вчинення корупції.
  • Документ
    Нормативно-правові аспекти вдосконалення санкційної політики України
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 29-38, 2022) Бугайчук, К. Л.; Bugaychuk, K. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2429-5010
    Досліджено правову природу санкцій, що накладаються Радою Безпеки ООН та окремими державами для протидії порушенням норм міжнародного законодавства. Здійснено порівняльно-правовий аналіз санкційної політики Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу, визначено особливості її реалізації щодо окремих фізичних та юридичних осіб. Досліджено зміст Закону України «Про санкції» та практику його реалізації, на підставі чого сформульовано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення його змісту і подальшого застосування стосовно громадян України та юридичних осіб, створених за законодавством України.