Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2022, Том 99, № 4

Постійне посилання зібрання

Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. Л. В. Могілевський. - Харків: ХНУВС, 2022. - № 4 (99). - 238 с. - ISSN 2617-278X (Online).

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 22
  • Документ
    Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2022, Том 99, № 4
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2022) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs
    Статті збірника висвітлюють широке коло актуальних проблем держави і права, боротьби зі злочинністю та охорони правопорядку, адміністративного права і процесу, фінансового, інформаційного, цивільного, господарського, трудового, земельного та екологічного права, соціології та психології.
  • Документ
    Загальні засади протидії корупції в країнах Вишеградської четвірки: досвід Чехії
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 311-322, 2022) Макаренко, В. C.; Makarenko, V. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3310-0684
    Досліджено загальні засади протидії корупції в Чеській Республіці. Визначено часові періоди розвитку Чехії на шляху до подолання корупції. Надано визначення корупції в Україні та Чехії. З’ясовано місце Чехії та України у світовому рейтингу сприйняття корупції у 2021 році. Розглянуто напрями протидії корупції, визначені урядом. Наведено дві групи основних державних та недержавних організацій у Чеській Республіці, діяльність яких спрямована на запобігання та протидію корупції.
  • Документ
    Суб’єкти доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері економіки
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 302-310, 2022) Репчонок, А. Ю.; Repchonok, A. Yu.
    Здійснено аналіз наукових підходів і положень кримінального процесуального законодавства щодо визначення сутності, ознак і структури доказування у кримінальних провадженнях, зокрема про злочини у сфері економіки. Аргументовано, що одним із найважливіших елементів у структурі доказування є суб’єкти. Обґрунтовано, що специфіка злочинів у сфері економіки впливає не тільки на зміст предмета доказування, джерела доказів і способи доказування, а й на суб’єктів, які уповноважені його здійснювати. Зазначено, що суб’єктів доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері економіки варто систематизувати за певними критеріями з урахуванням як кримінальних процесуальних, так і криміналістичних особливостей указаної категорії кримінальних правопорушень і діяльності з їх виявлення, досудового розслідування та судового провадження. Запропоновано як критерії систематизації суб’єктів доказування в зазначених кримінальних провадженнях виокремити: стадії кримінального провадження; підслідність досудового розслідування злочинів у сфері економіки; безпосередність здійснення доказування. Здійснено систематизацію суб’єктів доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері економіки.
  • Документ
    Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 292-301, 2022) Пензєва, К. М.; Penzieva, К. М.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2526-0218
    Визначено і розкрито характерні ознаки особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження. Проаналізовано криміналістично значущі ознаки, притаманні особі злочинця: демографічні, соціальні, психологічний та фізичний стан, моральні та психічні якості, зв’язки з потерпілим, схильність до вчинення злочинів.
  • Документ
    Проблемні питання збирання доказів у кримінальному провадженні стороною захисту
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 283-291, 2022) Нечаєва, І. О.; Nechaieva, I. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8354-7594
    Досліджено генезис механізму збирання доказів у кримінальному провадженні, законодавче закріплення в нормах міжнародного законодавства, адаптацію до Конституції України, національного процесу законодавства щодо забезпечення і реалізації права на професійну правничу допомогу в кримінальному процесі України, а також стан процесуального механізму збирання доказів стороною захисту. На ретроспективному рівні досліджено наявні проблемні питання процесуального механізму збирання та отримання доказів стороною захисту на стадії досудового розслідування. За результатами дослідження напрацьовано та запропоновано низку пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення теоретичних і прикладних питань із зазначеного напряму.
  • Документ
    Особливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування кримінальних проступків
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – №4 (99). – С. 272-282, 2022) Конюшенко, Я. Ю.; Koniushenko, Ya. Yu.; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235
    Зазначено, що завдання кримінального провадження знаходять свій вияв як у захисті прав і свобод людини, так і притягненні винних осіб до кримінальної відповідальності. Остатнє досягається шляхом збирання доказів під час розслідування кримінальних проступків, одним зі способів якого є проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які мають свої особливості. Означене стосується обмеження кола проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Визначено й охарактеризовано особливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування кримінальних проступків, на основі чого виокремлено проблемні нормативні аспекти та запропоновано шляхи їх усунення.
  • Документ
    Використання завідомо неправдивих відомостей учасниками кримінального провадження
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – №4 (99). – С. 250-260, 2022) Грібов, М. Л.; Hribov, M. L.; Шендрик, В. В.; Shendryk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8967-7223
    Досліджено питання використання завідомо неправдивих відомостей учасниками кримінального провадження. Вивчено практику використання завідомо неправдивих відомостей представниками сторони захисту і свідками з метою перешкоджання виконання завдань кримінального провадження. Проаналізовано правову регламентацію та практику використання завідомо неправдивих відомостей слідчим і працівниками оперативних підрозділів із метою виконання завдань кримінального провадження. За результати дослідження сформульовано теоретичні основи юридичного врегулювання питань використання неправдивих відомостей для вирішення завдань кримінального провадження.
  • Документ
    Особливості початку досудового розслідування домашнього насильства (ст. 126-1 КК України)
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 234-249, 2022) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Лук’яненко, Ю. В.; Lukianenko, Yu. V.
    Досліджено законодавство щодо протидії та запобігання домашньому насильству. Проаналізовано судову практику у справах про домашнє насильство (ст. 126-1 КК України). Визначено особливості початку досудового розслідування кримінальних правопорушень про домашнє насильство (ст. 126-1 КК України).
  • Документ
    До питання про розвиток кримінологічної науки в Україні
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 225-233, 2022) Шевчук, Т. А.; Shevchuk, T. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0162-7011
    Розглянуто основні напрями розвитку кримінологічної науки: розширення її предметного компонента; інтенсифікацію розвитку окремих кримінологічних підгалузей (теорій); посилення наукового потенціалу; розширення сфери практичного застосування результатів кримінологічних досліджень; упорядкування кримінологічного законодавства; використання елементів і технологій штучного інтелекту у протидії злочинності. Акцентовано увагу на важливій ролі кримінологічної науки у вивченні кримінально протиправної поведінки людей та розробці заходів протидії злочинності в умовах кризового стану суспільного розвитку. Підсумовано необхідність проведення подальших комплексних досліджень щодо визначення соціальної ролі, функцій і напрямів розвитку сучасної кримінології.
  • Документ
    Цивільно-правовий договір як документ
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 212-224, 2022) Чалий, Ю. І.; Chaliy, Y. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3641-0760
    Визначено на підставі аналізу норм чинного законодавства України, практики їх застосування, положень цивілістичної доктрини та документознавства, загальні ознаки цивільно-правових договорів як документів. Встановлено, що договір відповідає загальним ознакам документів як таких, але вирізняється специфічним призначенням: фіксує своєю формою юридичний факт у вигляді дво- чи багатостороннього правочину. Розглянуто лише основні властивості договору-документа, тобто ті, які мають найвагоміше значення для регулювання договірних відносин.
  • Документ
    Особливості детермінації кримінального радикалізму серед засуджених до позбавлення волі
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 198-211, 2022) Данильченко, П. Ю.; Danylchenko, P. Yu.
    Досліджено особливості детермінації кримінального радикалізму серед засуджених. Встановлено й обґрунтовано зв’язок цього кримінального феномена із групами чинників культурно-психологічного та організаційно-управлінського характеру. Охарактеризовано негативний вплив елементів кримінальної субкультури, факторів призонізації, деперсоналізації особистостей засуджених, професійної деформації персоналу установ виконання покарань, низької якості соціальнопсихологічної роботи із засудженими, недоліків у кадровій політиці, недостатної ефективності управління у сфері розміщення засуджених, формалізму та низької якості діагностики й розподілу засуджених під час їх надходження до виправних колоній, помилок під час комплектування груп засуджених.
  • Документ
    Значення та поняття публічної безпеки і порядку
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 191-197, 2022) Тихонова, Д. С.; Tihonova, D. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8191-2084
    Надано аналіз правової категорії «публічна безпека та порядок», розглянуто наукові дослідження на цю тему. Порівняно поняття «публічна безпека та порядок» із спорідненим поняттям «громадська безпека і порядок», проаналізовано їх за допомогою тлумачного словника української мови. Конкретизовано погляд на визначення поняття «публічна безпека та порядок» у контексті діяльності Національної поліції України, обґрунтовано думки щодо їх ототожнення.
  • Документ
    Напрями вдосконалення організаційних засад здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 155-163, 2022) Невядовський, В. О.; Neviadovskyi, V. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3107-1464
    Визначено організаційні проблеми здійснення контролю за якістю вищої освіти. Запропоновано авторське бачення напрямів удосконалення організаційних засад здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні. Наголошено, що реалізація наведених у статті кроків має суттєвим позитивним чином позначитися на об’єктивності, неупередженості та дієвості такого контролю.
  • Документ
    Напрями гармонізації основних засад вітчизняної адміністративно-правової науки з євроінтеграційними вимогами
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 138-144, 2022) Кириченко, О. Ю.; Kyrychenko, O. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6085-6175
    Сформульовано та охарактеризовано сутність дефініції «євроінтеграція», окреслено основні юридичні засади та вимоги, що висуваються членами Європейського Союзу до законодавства країн – кандидатів на вступ до вказаного політичного об’єднання. Розроблено та систематизовано напрями і вектори адаптації та гармонізації основних положень вітчизняного адміністративного права із вказаними євроінтеграційними вимогами. Наголошено, що без запровадження євроінтеграційних механізмів у систему публічного адміністрування України неможливо забезпечити якісне реформування вказаної сфери, а також належну реалізацію подальших демократичних процесів у суспільному житті держави.
  • Документ
    Правові засади забезпечення публічної безпеки і порядку на регіональному рівні та місце серед них адміністративно-правових норм
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 130-137, 2022) Герасимчук, Р. В.; Herasymchuk, R. V.
    Акцентовано увагу на тому, що система правових засад забезпечення публічної безпеки та порядку на регіональному рівні складається з великої кількості нормативно-правових актів різної юридичної сили, проаналізовано їх. Окреслено місце норм адміністративного права в системі відповідних засад. Констатовано, що забезпечення публічної безпеки та порядку на регіональному рівні в Україні ґрунтується на великій та розгалуженій системі правових норм різної галузевої належності. Аргументовано, що в системі відповідних джерел ключове місце належить нормам адміністративної галузі права.
  • Документ
    Актуальні проблеми регулювання обліку трудової діяльності працівника
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 121-129, 2022) Чорноус, О. В.; Chornous, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1475-7990
    Висвітлено окремі положення національного законодавства у сфері трудових відносин. Розглянуто основні аспекти впровадження електронної форми фіксації страхового стажу працівника. Проаналізовано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» та інше актуальне законодавство з означеної проблематики. Увагу дослідження спрямовано на врегулювання теоретичних і практичних проблемних аспектів реформування інституту трудових книжок в умовах воєнного стану.
  • Документ
    Сутність договору про поділ спадщини та його місце в системі цивільно-правових договорів
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 81-92, 2022) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179
    Розкрито сутність договору про поділ спадщини через сукупність його визначальних ознак: 1) укладається після спливу строку для прийняття спадщини, але до видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину; 2) сторонами виступають спадкоємці, які прийняли спадщину у спосіб та строки, визначені цивільним законодавством; 3) має значно менше, допоміжне значення порівняно з цивільно-правовим договором, оскільки породжує правові наслідки в сукупності з іншими юридичними фактами; 4) за наявності насцитуруса договір може бути укладений лише після народження дитини; 5) поділ спадщини здійснюється з урахуванням переважного права окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі. Обґрунтовано, що договір про поділ спадщини належить до групи договорів у сфері спадкового права, а його предметом виступає спадщина як об’єкт цивільних прав. Правовстановлюючим документом на спадкове майно є не договір про поділ спадщини, а свідоцтво про право на спадщину, що видається нотаріусом на виконання цього договору. Наголошено на можливості укладення договору про поділ спадщини незалежно від виду спадкування – за заповітом або законом.
  • Документ
    Свобода та обов’язковість виконання договору в цивільному праві України
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 69-80, 2022) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    Проаналізовано законодавство України, а також доктринальні підходи та судову практику щодо розуміння свободи й обов’язковості виконання договору в цивільному праві України. Наголошено, що законодавство багато в чому створює ситуацію для обмеження дії принципу свободи договору. При цьому ні законодавство, ні правозастосовна практика не містять жодних застережень, які б дозволили змінити відповідний стан справ на користь засад диспозитивності регулювання приватноправових відносин. Зауважено, що принцип свободи договору в межах цивільно-правових відносин не має абсолютного характеру. Акцентовано увагу на тому, що законодавство, крім обов’язковості виконання договору, передбачає також випадки звільнення сторін договору від виконання своїх обов’язків (від обов’язковості договору).
  • Документ
    Трагедія Південно-Західного фронту: Київська катастрофа 1941 р.
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 58-68, 2022) Малютіна, О. К.; Maliutina, O. K.; Малютін, К. З.; Maliutin, K. Z.
    Наголошено, що однією з найстрашніших і найважчих для розуміння сторінок історії Другої світової війни є загибель Південно-Західного фронту Червоної Армії в другій половині вересня 1941 року. Зроблено спробу з’ясувати, чому найбільше угруповання радянських військ (Південно-Західний фронт), не поступаючись групі армій «Південь» за чисельністю й маючи повну перевагу в танках, авіації та артилерії, зазнавало поразки в оборонних боях і потрапляло в оточення. Найбільшим був «котел» під Києвом. Усвідомлення причин Київської катастрофи 1941 р., їх узагальнювальна, комплексна оцінка є актуальними для сучасної історіографії.
  • Документ
    Правовий статус національних меншин на території України у ХІХ ст.
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 49-57, 2022) Іванов, С. Ю.; Ivanov, S. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0166-9016
    Досліджено визначальні особливості правового статусу національних меншин на території України у ХІХ ст. Проаналізовано низку правових актів, що впливали на окремі аспекти життя і діяльність національних меншин та визначено правове становище окремих національних груп на конкретно визначеній території їхнього перебування. На прикладі ґрунтовного аналізу наукової літератури та відповідних законодавчих актів сформульовано власну наукову позицію щодо проблеми, яка досліджується.