Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342.9

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 1086
  • Документ
    До питання зв’язків з громадськістю у діяльності суб’єктів адміністративно-правових відносин: сутність та напрямки вдосконалення
    (Вісник Пенітенціарної асоціації України. - 2023. - № 2(24). - С. 72-79, 2023) Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.
    У статті зазначено, що питання зв’язків з громадськістю лежить не лише в сфері журналістики, яка охоплює виключно зовнішні, комунікаційні аспекти, але й також у сфері адміністративно-правового регулювання з огляду на нормативно-правові, організаційно-управлінські основи даного питання. Наголошено на тому, що в основі адміністративно-правових відносин у сфері зв’язків з громадськістю (Public Relations) лежить спрямованість на реалізацію оперативного інформування населення про напрями діяльності суб’єктів адміністративно-правових відносин, послуги, що надаються ними, звітування про свою діяльність. Зазначено, що питання зв’язків з громадськістю не може розглядатися окремо від дослідження впливу на дану діяльність процесів глобалізації та цифровізації.
  • Документ
    Адміністративно-правовий статус Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України: поняття, зміст та структура
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2014. - № 6. - С. 86-89, 2014) Бєляков, Р. Г.; Bieliakov, R. H.
    У статті адміністративно-правовий статус Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України розглянуто як правову категорію, що характеризує її місце в системі МВС України, визначає межі діяльності її посадових осіб щодо інших суб’єктів правовідносин у сфері боротьби з кіберзлочинністю. Структуру адміністративно-правового статусу Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України запропоновано розглядати у вигляді взаємозалежних та взаємодіючих елементів, об’єднаних у такі блоки: 1) цільовий; 2) структурно-організаційний; 3) компетенційний; 4) відповідальність.
  • Документ
    Правове регулювання дозвільної діяльності у сфері містобудування
    (Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2014. - Вип. 28, т. 2. - С. 171-175, 2014) Резніченко, В. О.; Reznichenko, V. O.
    Розглянуто систему нормативно-правових актів, якими регламентується дозвільна діяльність у сфері містобудування. Обгрунтовано необхідність прийняття Містобудівного кодексу України та наголошено на запровадженні містобудівельного права, яке має власну джерельну базу, а це у свою чергу є додатковим аргументом для можливості віднесення його до окремої підгалузі адміністративного права України.
  • Документ
    Foreign experience in protecting state sovereignty and territorial integrity and potentials of its application in Ukraine
    (Підприємництво, господарство і право. - 2022. - № 10. - С. 18-24, 2022) Berezhnoi, S. M.; Бережной, С. М.
    Узагальнено досвід захисту державного суверенітету та територіальної цілісності провідних країн Європи, зокрема Великобританії, Німеччини та Франції. Відзначено, що суттєвий вплив на розвиток законодавства цих країн має те, що вони є членами Європейського Союзу та Організації Об’єднаних Націй. Запропоновано власне бачення щодо можливих напрямів імплементації найбільш позитивного зарубіжного досвіду захисту державного суверенітету та територіальної цілісності у вітчизняних реаліях.
  • Документ
    Система суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності
    (Київський часопис права. - 2023. - № 1. - С. 149-156, 2023) Бережной, С. М.; Berezhnoi, S. M.
    У статті наголошено на тому, що попри важливість роботи кожного з суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, їх система не має законодавчого закріплення як і комплексного відображення в теорії права. З практичної точки зору зазначене може мати наступні наслідки: недостатньо ефективна координація дії вказаних суб’єктів; нездійснення окремих заходів спрямованих на захист державного суверенітету та територіальної цілісності; відсутність об’єктивного нормативно-правового забезпечення цих суб’єктів; ризик дублювання повноважень і т.п. Зважаючи на спірні положення наукових праць, де висвітлювались переліки суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, в своєму дослідженні автор спирається на чинне законодавство України, зокрема в сфері національної безпеки. В процесі дослідження акцентовано увагу на відмінності суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, внаслідок різного характеру їх повноважень.
  • Документ
    Характеристика організаційно-штатної структури Служби безпеки України як суб’єкта захисту державного суверенітету та територіальної цілісності
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2022. - № 9. - С. 701-704, 2022) Бережной, С. М.; Berezhnoi, S. M.
    У статті проаналізовано нормативно-правові акти, які закріплюють організаційно-штатну структуру Служби безпеки України. На підставі чого зазначено, що організаційно-штатна структура Служби безпеки України дозволяє визначити цей орган як суб’єкта захисту державного суверенітету та територіальної цілісності. Особливо зважаючи на той факт, що в структурі безпосередньо існують підрозділи які забезпечують захист державного суверенітету та територіальної цілісності та інші підрозділи, що сприяють роботі останніх.
  • Документ
    Інституційні межі контрольно-наглядової діяльності за підприємницькою діяльністю в Україні
    (Наше право. - 2022. - № 3. - С. 234-240, 2022) Воюцька, В. С.; Voiutska, V. S.
    З’ясовано зміст інституційних меж контрольно-наглядової діяльності за підприємницькою діяльністю в сучасній Україні. Виокремлено та окреслено основні інституційні межі контрольно-наглядової діяльності за підприємницькою діяльністю. Визначено основні типи та види суб’єктів контрольно-наглядової діяльності у контексті контролю і нагляду за підприємницькою діяльністю в Україні.
  • Документ
    Адміністративно-правовий статус приватного виконавця в Україні
    (Науковий вісник публічного та приватного права. - 2016. - Вип. 2, ч. 4. - С. 268-273, 2016) Уварова, С. В.; Uvarova, S. V.
    У статті зазначені особливості адміністративно-правового статусу приватного виконавця в Україні, аналізуються права й обов’язки цих учасників виконавчого провадження, встановлюються види відповідальності приватних виконавців та критерії їх притягнення до неї. Проведено порівняльний аналіз законодавства, яке регламентує адміністративно-правовий статус приватного виконавця. Наголошується на тому, що в Україні у сфері юриспруденції приватний виконавець – цілком нова професія.
  • Документ
    Зарубіжний досвід правового регулювання обмежень під час проходження публічної служби (на прикладі країн Чехії, Польщі та Румунії)
    (Право та державне управління. - 2023. - № 4. - С. 132-139, 2023) Шовкун, Ю. І.; Shovkun, Yu. I.
    Досліджено досвід правового регулювання обмежень та заборон, що застосовуються до державних службовців Чехії, Польщі, Румунії. Проаналізовано вимоги до осіб, які вступають на публічну службу, особливості їх правового статусу та зміст основних обмежень, яких вони мають дотримуватися під час виконання посадових обов’язків. Вироблено пропозиції щодо імплементації кращих зарубіжних підходів в національну практику.
  • Документ
    Роль та внесок науки адміністративного права у формування системи принципів боротьби з тероризмом
    (Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки. - 2018. - Вип. 2, т. 3. - С. 73-79, 2018) Маліков, В. В.; Malikov, V. V.
    У статті на підставі аналізу сучасних антитерористичних принципів та науково-теоретичних уявлень про сутність та особливості принципів науки адміністративного права визначаються роль і внесок цієї науки в розвиток принципів боротьби з тероризмом.
  • Документ
    Дотримання прав іноземців та осіб без громадянства в місцях несвободи в умовах пандемії
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 1. - С. 536-538, 2024) Крут, К. О.; Krut, K. O.
    Розглянуто питання про пункти тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, а саме порушення іх прав в умовах пандемії. На сьогодні можна констатувати нову хвилю гострої респіраторної хвороби COVID-19. У світі занепокоєні зростанням захворюванності, особливо це стосується місць несвободи іноземців та осіб без громадянства. Велика кількість іноземців та осіб без громадянства стають носіями цього вірусу. Україна не є виключенням, на території якої знаходяться три установи тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, в яких зростає кількість хворих. Неналежні умови тримання, незадовільне медичне обслуговування, а також високий відсоток хронічних захворювань серед утримуваних – є підґрунтям для швидкого поширення COVID-19, що може призвести до тяжких наслідків для життя та здоров’я. Зазначено такі заходи, які спростують діяльність співробітників місць несвободи та попередять можливость нових випадків захворюваності та порушень прав та свобод іноземців та осіб без громадянства. Зокрема, Державній міграційній службі потрібно забезпечити контроль за виконанням комплексу заходів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та забезпечити контроль за розробленням та впровадженням локальних алгоритмів дій у разі виникнення підозри на наявність в окремої особи коронавірусу COVID-19. У місцях не свободи, де перебувають іноземці та особи без громадянтсва забезпечити наявність тестів для виявлення захворювань на COVID-19 та розробити порядок збору та дезінфекції використаних засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри, тимчасове їх зберігання та утилізацію згідно з вимогами чинного законодавства. Запропоновано розробити можливість звільнення з місць несвободи захворюваних на COVID-19. Крім цього подоланню розповсюдженню COVID-19 у місцях несвободи необхідна синергія між профільними органами державної влади, правозахисної спільноти (міжнародними організаціями з охорони здоров'я та організаціями із захисту прав мігрантів) та громадськості (громадський контроль за належними умовами перебування іноземців та осіб без громадянства). Однак слід пом'ятати, що окрім пандемії, в нашій державі продовжуються масові терористичні обстріли з боку держави-агресора, та заподіюється явна загроза життю та здоров'ю іноземцям та особам без громадянтсва, які перебувають у місцях не свободи неподалік від лінії фронту.
  • Документ
    Щодо адміністративної відповідальності за булінг (цькування)
    (Приватно-правові та публічно-правові відносини: проблеми теорії та практики: зб. матеріалів ІІІ Міжнар. конф. (м. Кропивницький, 6 жовт. 2023 р.). - Кропивницький: ДонДУВС, 2023. -С. 299-302, 2023) Галкіна, О. М.; Halkina, O. M.
    Проаналізовано проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії насильству стосовно дітей» та запропоновані до нього новації. Розглянуто юридичну відповідальность за булінг в інших країнах світу. Надано авторські пропозиції і рекомендації до законопроєкту.
  • Документ
    Деякі питання тимчасового затримання транспортних засобів як заходу забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення
    (Актуальні проблеми адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України : зб. матеріалів наук.-практ. конф. (м. Харків, 1 5 квіт. 2015 р.). – Харків, 2015. – С. 36-40, 2015) Василенко, В. М.; Vasylenko, V. M.
    Розглянуті деякі питання тимчасового затримання транспортних засобів як заходу забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
  • Документ
    Поняття та види контролю за діяльністю службовців органів Державного бюро розслідувань України
    (Європейські перспективи. - 2024. - № 1. - С. 38-44, 2024) Діденко, О. М.; Didenko, O. M.
    У статті визначено суть контролю за дотриманням обмежень у діяльності службовців органів Державного бюро розслідувань України як діяльності, яку спрямовано на своєчасне виявлення та ліквідацію факторів, що заважають ефективному здійсненню функцій ДБР, унеможливлюючи забезпечення належного рівня публічних інтересів. Наголошено, що згідно з чинним законодавством України залежно від суб’єкта контролю його поділяють на державний, самоврядний (представницький), громадський та міжнародний. Кожен з цих видів контролю поділяється на типи.
  • Документ
    Щодо врегулювання питання оцінювання діяльності службовців Державного бюро розслідування України
    (Європейські перспективи. - 2024. - № 1. - С. 26-31, 2024) Гусаров, С. М.; Husarov, S. M.
    У статті проаналізовано правові підходи до визначення поняття «оцінювання» та проведено його порівняльну характеристику з атестацією, надано авторське визначення оцінювання службовців Державного бюро розслідувань. Окрему увагу приділено визначенню ознак та принципів проведення оцінювання службовців ДБР. Визначено, що якісний склад ДБР має формуватися високо фаховими кадровими підрозділами, насамперед, ще на початку добору на посади. У зв’язку з цим мають бути розроблені чіткі вимоги до претендентів на конкретні посади стану. Зауважено, що заходи оцінювання не завжди досягають поставленої мети, оскільки часто досить важко визначити особистий вклад конкретного службовця за певним напрямком діяльності, тому виникає потреба в ретельній деталізації оцінювання службовців ДБР. Зроблено висновок, що оцінювання має відбуватися не лише за професіональним, чітким та своєчасним виконанням поставлених перед службовцем завдань. Окрему увагу слід приділити таким факторам, як: дисциплінованість, доброчесність, дотримання етичних норм, вміння співпрацювати в команді, комунікабельність тощо. Наголошено, що для наповнення кадрового резерву також необхідно звертати увагу на вміння приймати швидкі та раціональні рішення в екстрених ситуаціях, вміння згуртовувати людей, почуття особистої відповідальності.
  • Документ
    Адміністративно-правовий механізм запровадження епідеміологічних та карантинних заходів
    (Європейські перспективи. - 2024. - № 1. - С. 5-11, 2024) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Артеменко, І. А.; Artemenko, I. A.; Лещенко, Д. О.; Leshchenko, D. O.
    Проаналізовано адміністративно-правові засади, що регулюють запровадження та функціонування обмежувальних протиепідеміологічних та карантинних заходів в українському законодавстві. Виявлено наявні проблеми, створено практичні рекомендації, які спрямовані на їх усунення.
  • Документ
    Правові основи діяльності Служби безпеки України як суб’єкта публічної влади
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 12. - С. 533-535, 2023) Брусакова, О. В.; Brusakova, O. V.
    Визначено роль та місце Служби безпеки України у системі органів публічної влади. Проаналізовано ознаки Служби безпеки України, як суб’єкта публічної влади: можливість впливати на поведінку людей приймаючи відповідне рішення; авторитетність, визнана суспільством, громадянами України, або значною частиною населення держави; офіційність, діють на підставі законів, мають офіційні зовнішні ознаки; забезпечуються необхідними ресурсами - фінансовими, матеріальними, кадровим потенціалом; автономність, суб’єкти публічної влади організаційно і функціонально один від одного відокремлені і не залежать від об’єктів влади. Деталізовано основні повноваження Служби безпеки України та розкрито їх зміст: здійснення контррозвідувальних заходів, захист національної державності, захист інформаційного та кіберпростору, охорона державної таємниці, боротьба з тероризмом, захист об’єктів критичної інфраструктури, протидія російській агресії. Встановлено, що адміністративно-правовий статус Служби безпеки України , як суб’єкта публічної влади закріплено не лише в Законі України «Про Службу безпеки України», який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регламентує її діяльність, але й у інших законодавчих актах. Зазначено, що Служби безпеки України згідно із Законом України «Про контррозвідувальну діяльність» є єдиним органом в Україні відповідальним за розвиток та зміцнення контррозвідувального захисту держави.
  • Документ
    Інформація в системі сучасного інформаційного законодавства
    (Питання сучасної науки і права : матеріали ХІІ Всеукр. наук.-практ. конф. здобувачів вищ. освіти (м. Суми, 23 квіт. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 253-256, 2021) Проценко, М. М.; Protsenko, M. M.
    Визначено поняття інформації, розглянуто деякі аспекти у правовому регулюванні інформаційних відносин. Наголошено, що завданням державного управління у сфері інформаційних відносин вбачають формування відповідно до вимог сьогодення і закріплення на законодавчому рівні державної інформаційної політики та прийняття Інформаційного кодексу.
  • Документ
    The Historical Evolution of the Administrative Procedure (Comparative Approach)
    (International Journal of Criminology and Sociology. - 2020. - № 9. - P. 2905-2920, 2020) Lukyanets, D. M.; Markova, O. O.; Маркова, О. О.
    Надано комплексне, порівняльне дослідження адміністративної процедури в Україні. Наголошено, що в нашій державі відсутній механізм функціонування цього інституту через ряд об’єктивних і суб’єктивних причин, що ускладнює дослідження. Розглянуто доктринальний законодавчий та історичний досвід таких країн, як США та європейських країн (Німеччина, Франція), оскільки ці країни мають фундаментальну і багатовікову історію процесу становлення, розвитку та модернізації адміністративної процедури в різні історичні етапи. Запропоновано огляд еволюції адміністративної процедури та визначено ключові історичні та політичні події, які запустили механізм адміністративної процедури у вищевказаних країнах.
  • Документ
    Структура механізму забезпечення реалізації права приватних осіб на доступ до інформації, що перебуває в розпорядженні суду
    (Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2014. - № 9-2, т. 1. - С. 83-86, 2014) Костенко, І. В.; Kostenko, I. V.
    Статтю присвячено розгляду структурних елементів механізму забезпечення реалізації права приватних осіб на доступ до інформації, що перебуває в розпорядженні суду.