Перегляд за Автор "Перлін, С. І."

Зараз показуємо 1 - 13 з 13

Determinants and methods of diagnosing criminal proceedings participants false testimony in Ukraine
(Amazonia Investiga. – 2022. – Vol. 11, Issue 51 (March). – P. 71-79, 2022) Mohilevskyi, L. V.; Могілевський, Л. В.; Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Perlin, S. I.; Перлін, С. І.; Chycha, R. P.; Чича, Р. П.; Shynkarenko, I. I.; Шинкаренко, І. І.; Vlada Husieva; Ruslan Chycha; Шинкаренко Iрина
Метою статті є визначення процесуальних та непроцесуальних засобів діагностики неправдивих показань учасників кримінального провадження, що можуть бути застосовані під час розслідування кримінальних правопорушень в Україні. Автори використовують загальнонаукові та спеціальні методи, що дозволяють отримати науково обґрунтовані висновки та пропозиції. Зокрема, застосовуються такі наукові методи, як діалектичний, системно-структурний, узагальнюючий, логічний, а також статистичні методи (групування, аналіз кількісних показників). За результатами проведеного дослідження установлено, що кількість кримінальних правопорушень, розпочатих в Україні у зв’язку з наданням потерпілими та свідками неправдивих показань є досить великою. У разі засудження особи на підставі отриманих неправдивих свідчень, має бути призначений новий судовий розгляд кримінального провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами. Визначено, що до процесуальних засобів діагностики неправдивих показань належать слідчі (розшукові) дії та судові експертизи, а до непроцесуальних – різного роду дослідження, зокрема, використання поліграфу та фізіогномічні дослідження, а також методики аналізу невербальної інформації. За результатами проведеного аналізу слідчо-судової практики України встановлено, що найефективнішими процесуальними засоби діагностики неправдивих свідчень є: повторні, додаткові та одночасні допити раніше допитаних осіб, а також слідчі експерименти. Наголошено, що непроцесуальні засоби діагностики неправдивих показань потребують подальшого дослідження та наукового обґрунтування, у тому числі розроблення механізму підготовки відповідних фахівців, які будуть уповноважені на здійснення таких досліджень.
Деякі напрями використання безпілотних літальних апаратів у слідчій та експертній практиці
(Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2020. - № 1(89). - С. 269-279, 2020) Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; Лозова, С. М.; Lozova, S. M.
У статті розглянуто сучасний стан використання безпілотних літальних апаратів у криміналістичної діяльності. Проаналізовано нові засоби і методи, які можуть бути використані в криміналістичній діяльності, пов'язаній із фіксацією слідчих (розшукових) дій, а також у процесі проведення та оформлення результатів експертних досліджень на прикладі квадрокоптера DJI Mavic 2 Pro, який використовується в практичній діяльності Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. Надано визначенняпоняття «безпілотний літальний апарат». Запропоновано криміналістичну класифікацію безпілотних літальних апаратів, що заснована на загальних підходах до систематизації техніко-криміналістичних засобів. Розглянуто основні технічні характеристики квадрокоптера DJI Mavic 2 Pro і його корисні функції. Сформульовано пропозиції щодо впровадження в слідчу та експертну практику безпілотних літальних апаратів.
Деякі теоретичні та прикладні проблеми розвитку криміналістичного дослідження матеріалів, речовин і виробів
(Юридичний науковий електронний журнал. – 2021. – № 4. – С. 548-551, 2021) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9397-2738
Досліджено процес становлення криміналістичного дослідження матеріалів, речовин та виробів, а також визначенню місця цього розділу в структурі криміналістичної техніки. Зазначено, що застосування засобів і методів хімії в діяльності з розкриття та розслідування злочинів має давню історію і насамперед пов’язане з теоретичними та прикладними дослідженнями у сфері судової медицини, в межах якої і виникла відповідна галузь знань.
Дослідження ДНК як галузь криміналістичної техніки: проблеми формування та напрями розвитку
(Право і безпека. - 2020. - № 2 (77). - С. 93-99, 2020) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9397-2738
Розглянуто проблеми та перспективи формування окремої галузі криміналістичної техніки, присвяченої проблемам ДНК-аналізу, що здійснюється з метою виконання завдань, які виникають у кримінальному судочинстві. Вивчено співвідношення судово-медичного та криміналістичного напрямків дослідження ДНК. Запропоновано визначати криміналістичне дослідження ДНК як розділ криміналістичної техніки, який вивчає індивідуальні генетичні ознаки живих організмів, що містяться в їхньому ДНК, з метою їх ідентифікації та виконання діагностичних завдань під час розкриття і розслідування кримінальних правопорушень. Визначено його структуру. Названо перспективні напрямки розвитку криміналістичного дослідження ДНК в Україні.
Класифікація правових норм щодо регулювання техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування
(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 трав. 2017 р.). – Харків: ХНУВС, 2017. – С. 124-127, 2017) Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9397-2738
Зазначено норми, які є передумовою застосування технічних засобів у кримінальному судочинстві залежно від особливостей конкретної обстановки місця події або специфіки проведення слідчої (розшукової) дії. Наведена класифікація, яка потребує подальшої розробки та вдосконалення.
Криміналістика: криміналістична техніка : навчальний посібник
(Харків : ХНУВС, 2023. – 388 с., 2023) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Малярова, В. О.; Maliarova, V. O.; Арешонков, В. В.; Areshonkov, V. V.; Бурбело, Б. А.; Burbelo, B. A.; Ганжа, Т. В.; Hanzha, T. V.; Книженко, С. О.; Knyzhenko, S. O.; Коваленко, А. В.; Kovalenko, A. V.; Коваленко, В. В.; Kovalenko, V. V.; Кожевніков, О. А.; Kozhevnikov, O. A.; Корнієнко, В.В.; Korniienko, V.V.; Кофанов, А. В.; Kofanov, A. V.; Лозова, С. М.; Lozova, S. M.; Орлова, Т. А.; Orlova, T. A.; Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; Приходько, В. О.; Prihodko, V. O.; Савчук, Т. І.; Savchuk, T. I.; Vlada Husieva; Tetiana Hanzha; Степанюк Руслан; Михайло Щербаковський; Світлана Лозова
У навчальному посібнику викладено загальні теоретичні положення криміналістичної техніки та сучасний зміст її окремих галузей: судової фотографії та відеозапису, ДНК-аналізу, криміналі-стичного дослідження цифрових слідів, дактилоскопії, трасології, криміналістичного дослідження зброї, судової вибухотехніки, кри-міналістичного документознавства, габітології, криміналістичного матеріалознавства, криміналістичної реєстрації, поліграфології. Навчальний посібник розрахований на курсантів і слухачів закладів вищої освіти системи МВС України, а також може бути корисним для студентів інших юридичних закладів освіти, аспіран-тів, докторантів, працівників правоохоронних органів, адвокатів, суддів та всіх, хто цікавиться криміналістикою.
Криміналістика: підручник : том 1
(Харків, 2018. – 384 с., 2018) Волобуєв, А. Ф.; Volobuiev, A. F.; Даньшин, М. В.; Danshyn, M. V.; Іщенко, А. В.; Ishchenko, A. V.; Лук’янчиков, Є. Д.; Lukianchykov, Ye. D.; Малярова, В. О.; Maliarova, V. O.; Салтевський, М. В.; Saltevskyi, M. V.; Сімонович, Д. В.; Simonovych, D. V.; Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Заяць, Д. Д.; Zaiats, D. D.; Кобець, М. В.; Kobets, M. V.; Коваленко, В. В.; Kovalenko, V. V.; Кофанов, А. В.; Kofanov, A. V.; Лапта, С. П.; Lapta, S. P.; Лозова, С. М.; Lozova, S. M.; Осика, І. М.; Osyka, I. M.; Чернець, М. Г.; Chernets, M. H.; Безсонна, Т. Ф.; Bezsonna, T. F.; Зозуля, Є. В.; Zozulya, E. V.; Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; Приходько, В. О.; Prykhodko, V. O.; Vlada Husieva; Михайло Щербаковський; Світлана Лозова; Зозуля Євгеній Вікторович
У першому томі підручника, підготовленого за програмою навчальної дисципліни «Криміналістика», затвердженої для викладання в Харківському національному університеті внутрішніх справ, викладено загальнотеоретичні положення криміналістики, питання криміналістичної техніки та криміналістичної тактики, надано практичні рекомендації щодо розслідування злочинів. Підручник орієнтовано на підготовку фахівців для підрозділів досудового розслідування Національної поліції України, але він може бути корисним також і для інших осіб, які навчаються чи викладають у ВНЗ МВС України, практичних працівників органів правопорядку і використовуватись в інших юридичних ВНЗ.
Криміналістичне дослідження ДНК : технології та можливості : навчальний посібник
(Харків : ХНУВС, 2021. – 120 с., 2022) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9397-2738; Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Лозова, С. М.; Lozova, S. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3348-3331; Іонова, В. В.; Ionova, V. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7253-0690; Матарикіна, О. В.; Matarykina, O. V.; Харківський національний університет внутрішніх справ; Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
Навчальний посібник підготовлено на основі аналізу й узагальнення наукової та методичної літератури, слідчої та експертної практики з питань використання можливостей ДНК-аналізу в кримінальному провадженні. Призначений для викладачів, аспірантів (ад’юнктів), студентів (курсантів) закладів вищої освіти юридичного профілю, слідчих, прокурорів, суддів, працівників оперативних підрозділів та судових експертів.
Основні етапи розвитку криміналістичної техніки в експертних установах МВС України
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 3(74). - С. 136–144, 2016) Перлін, С. І.; Perlin, S. I.
Розглянуто поняття, класифікацію та систему криміналістичної техніки. Висвітлено поняття, структуру й основні завдання Експертної служби МВС України. Проаналізовано історію розвитку експертних підрозділів органів внутрішніх справ. Запропоновано авторську класифікацію етапів розвитку криміналістичної техніки в експертних установах МВС України.
Перспективи використання сучасних засобів фото- та відеозйомки під час розслідування злочинів
(Право і безпека. - 2020. - № 3 (78). - С. 103-108, 2020) Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; Лозова, С. М.; Lozova, S. M.
Розглянуто перспективи використання сучасних засобів фото- та відеозйомки під час розслідування злочинів. Проаналізовано технічні характеристики таких сучасних технічних засобів, як action-камери та ендоскопи. Розглянуто аction-камери як цифрові пристрої, що можуть значно розширити можливості фото- та відеофіксації перебігу і результатів слідчих (розшукових) дій. Для пошуку та фіксації доказової інформації в ускладнених умовах запропоновано використання ендоскопів. Надано пропозиції щодо упровадження зазначених засобів у криміналістичну діяльність для пошуку і фіксації доказової та орієнтуючої інформації під час проведення слідчих (розшукових) дій.
Підготовка об’єктів для експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: ситуаційний підхід
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 2 (101), ч. 1. - С. 225-235, 2023) Лозова, С. М.; Lozova, S. M.; Перлін, С. І.; Perlin, S. I.
Проаналізовано особливості вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Розроблено алгоритм дій під час вилучення, пакування та зберігання об’єктів залежно від визначених типових ситуацій, зокрема при виявленні незаконних посівів, нарколабораторій/наркопритонів, «закладок» або затриманні особи під час оперативної закупки. Надано рекомендації щодо поводження з наркотичними речовинами.
Співвідношення судової експертизи та експертного дослідження в діяльності експертної служби Міністерства внутрішніх справ України
(Підприємство, господарство і право. - 2017. - № 2. - С. 283-287, 2017) Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9397-2738
У статті на основі аналізу нормативно-правових актів визначено співвідношення понять «су-дова експертиза» та «експертне дослідження» залежно від підстав для їх проведення. Вказано, що, говорячи про експертне дослідження, яке проводиться в кримінальному провадженні за зверненням органу досудового розслідування, необхідно мати на увазі судову експертизу. Проаналізовано про-цесуальний порядок призначення та проведення судових експертиз. Констатовано необхідність удосконалення відомчих нормативно-правових актів щодо діяльності підрозділів Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України з проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Цифрова криміналістика й удосконалення системи криміналістичної техніки в Україні
(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2022. – № 3 (99). – С. 283-284, 2022) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Перлін, С. І.; Perlin, S. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9397-2738
З кожним роком зростають потреби правоохоронних органів в ефективних інструментах виявлення, вилучення, дослідження та використання в доказуванні цифрових доказів. У криміналістичній науці останніх десятиліть цифрова криміналістика є одним із найбільш актуальних напрямів розвитку. Цифрова криміналістика (digital forensics) є галуззю судових наук, що являє собою систему наукових методів дослідження цифрових доказів з метою сприяння виявленню та розслідуванню кримінальних правопорушень. Водночас у вітчизняній системі криміналістики відповідні засоби та методи належного місця досі не знайшли. Авторами проаналізовано думки українських науковців щодо місця цифрової криміналістики в системі криміналістичної науки. Обґрунтовано, що в існуючій моделі криміналістики в Україні є нагальна потреба формування окремої галузі криміналістичної техніки, яка включає засоби і методи дослідження цифрових доказів. Це значно спрощує завдання з інтеграції досягнень цифрової криміналістики у вітчизняну систему криміналістики, оскільки, з одного боку, не вимагає перегляду самої системи, а з іншого – дозволяє швидко впровадити більшість відповідних наукових положень і практичних рекомендацій. Зміст розділу криміналістичної техніки, присвяченого криміналістичному дослідженню цифрових доказів, має включати наукові положення цифрової криміналістики як галузі судових наук, адаптованих до реалій вітчизняної правоохоронної практики та криміналістичної теорії. Не варто ототожнювати цифрову криміналістику із застосуванням цифрових технологій у криміналістиці, з методиками розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із комп’ютерною інформацією, або визначати її окремою частиною вітчизняної моделі криміналістики як прикладної юридичної науки та навчальної дисципліни. Цифрова криміналістика є галуззю іншої моделі криміналістики, ніж та, що сформувалась в Україні, тому проблеми їх інтеграції потребують подальших наукових пошуків.