Перегляд за Автор "ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723"

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Criminological analysis of the protection of the territorial integrity of Ukraine
(DIXI. – 2022. – Vol. 24, № 2 (julio-diciembre). – P. 1-17, 2022) Pakhnin, M. L.; Пахнін, М. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723; Nosach, A. V.; Носач, А. В.; Perepelytsia, S.; Topal, D.
Держава завжди унікальна у своїй діяльності та захисті, і для визнання кожної держави її цілісність завжди має поважатися — і ні за яких обставин не можна порушувати територіальну цілісність держави. З цією метою держава стає обов’язком забезпечити відповідне переслідування осіб, які злочинно посягають на територіальну цілісність. Навіть із запровадженням цього принципу територіальна цілісність держави завжди знаходиться під загрозою, що впливає на справжню сутність держави, яка полягає в захисті державного суверенітету. Ця стаття проголошує, що територіальна цілісність кожної держави повинна поважатися завжди, незалежно від обставин, а ті, хто її не поважає, повинні нести кримінальну відповідальність. У цьому питанні буде суть аналітичної методології дослідження, яка полягатиме у з’ясуванні кримінально-правового аспекту захисту територіальної цілісності України. З наведеної методології можна стверджувати, що відбуваються безперервні порушення територіальної цілісності України шляхом вчинення різноманітних злочинів. Саме тому потрібно щось робити у збереженні територіальної цілісності Держави Україна.
Використання абстрактного та казуїстичного прийомів при конструюванні кримінальних правопорушень у сфері свободи слова та журналістської діяльності
(Європейські перспективи. - 2021. - № 4. – С. 90-95, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Розглянуто питання конструювання диспозицій норм про кримінальні правопорушення у сфері свободи слова та журналістської діяльності. Досліджено особливості застосування казуїстичного прийому законодавчої техніки, розглядаються тенденції у регламентації складів правопорушень проти законної професійної діяльності журналістів.
До питання про види криміногенних впливів засобів масової інформації
(Право.ua. - 2022. - № 2. - С. 91-96, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Виявлено та пояснено окремі види криміногенних впливів засобів масової інформації на свідомість індивідуально визначеної особи або групи людей на підставі акумулювання наявних у кримінологічній літературі уявлень з цього приводу. Зазначено, що негативний інформаційно-психологічний вплив ЗМІ на локальні та масові аудиторії може бути розподілений за різними критеріями, зокрема: 1) за формою власності ЗМІ; 2) за правовим статусом ЗМІ; 3) залежно від форми подання інформації; 4) за сферою розповсюдження інформації; 5) за об’єктом впливу; 6) залежно від рівня впливу ЗМІ на психологічну свідомість індивіда та групи людей; 7) за стадією впливу; 8) за тривалістю впливу; 9) за типом впливу на злочинність; 10) за обумовленістю криміногенності масово-інформаційного процесу; 11) за правовими наслідками криміногенного впливу ЗМІ.
Журналістська діяльність у соціальних мережах (проблеми та шляхи подолання)
(Наше право. - 2021. - № 3. - С. 110-117, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Розглянуто проблема права на свободу слова та свободу журналістської діяльності в мережі Інтернет. Незважаючи на бурхливий розвиток інформаційних технологій, Україна залишається осторонь світових процесів у сфері збирання, зберігання та розповсюдження інформації в мережі Інтернет. Чинне законодавство України до сьогодні не містить визначення поняття електронного засобу масової інформації, не має спеціального нормативно-правового акта, який би визначав його статус, порядок створення, засади діяльності тощо. Запропоновано прийняття відповідного законодавчого акту, який дозволить зрівняти у правах та обов’язках електронні ЗМІ з традиційними.
Механізм забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ в Україні (поняття та структура)
(Право.ua. - 2021. - № 4. - С. 71-79, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Розглянуто поняття "кримінологічна безпека", "кримінологічний захист". Сформульовано визначення механізму забезпечення кримінологічного захисту засобів масової інформації. Визначено елементи структури забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в протидії криміногенним впливам засобів масової інформації
(Кримінологічний вимір сучасності : зб. тез доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 14 квіт. 2022 р.). – Харків: ХНУВС, 2022. – С. 70-72, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Метою даних тез доповіді є намагання виділити заходи протидії криміногенним впливам засобів масової інформації Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
Об’єкти механізму забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ
(Право.ua. - 2022. - № 1. - С. 105-114, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Висвітлено питання конкретизації об’єктів механізму забезпечення кримінологічного захисту засобів масової інформації в Україні. Вивчено міжнародні документи щодо діяльності засобів масової інформації. Обґрунтовано, що кримінологічний захист повинен поширюватись не тільки на юридичних осіб та журналістів, які працюють у сфері ЗМІ, а й інших учасників медіапростору та працівників ЗМІ.
Поняття «криміногенний вплив засобів масової інформації»
(Наше право. - 2020. - № 3. - С. 201-206, 2020) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Наголошено, що криміногенний вплив засобів масової інформації – це криміналізація та віктимізація окремих людей та суспільства загалом, що виражається у формуванні відповідних світогляду і поведінки шляхом інформаційної діяльності. Це, з однієї сторони, процес формування протиправних поведінки та свідомості, а з іншої – процес перетворення особи на жертву кримінального правопорушення внаслідок виховання віктимної поведінки або нездатності протистояти злочинності. Знаряддям впливу є інформація, як сукупність відомостей або даних із великою кількістю форм, способів і методів її подачі.
Правові детермінанти криміналізації засобів масової інформації
(Нове українське право. – 2022. – Вип. 3. – С. 160-166, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Стаття присвячена визначенню, опису та роз’ясненню основних правових факторів криміналізації ЗМІ. До цих факторів належать криміногенні прогалини у правовому регулюванні журналістики, недоліки правового регулювання кримінальної відповідальності за зловживання журналістами правами під час збирання, отримання, поширення, зберігання та іншого використання інформації, недоліки юридичної відповідальності за наклеп і образу, вчинені журналістами ЗМІ. Доведено, що сучасні глибинні проблеми загального правового забезпечення сучасних ЗМІ є факторами, що визначають деструктивний процес, у якому останні, масово поширюючи антигромадські погляди, ідеї та настрої, набувають ознак кримінальних інститутів і сприяють участі окремої особи або групи людей у різних видах девіантних практик. На законодавчому рівні якнайшвидше врегулювання визначається низкою технічних та організаційних питань функціонування Інтернету та його елементів у рамках публічного інформаційного простору. Зазначається, що відповідно до ст. 21 Конституції України всі люди вільні і рівні у своїй гідності та правах, а відповідно до ст. 24 Основного Закону громадяни мають рівні конституційні права і свободи і рівні перед законом. У зв’язку з цим слід віднайти розумний баланс між правовим захистом журналістської діяльності та своєчасним та ефективним реагуванням держави на поширення дезінформації, поширення дезінформації за розпорядженням третьої особи або у разі заподіяння шкоди, підкупу журналіста чи ЗМІ тощо. Очевидно, що боротьбу з дезінформацією не можна пов’язувати зі створенням відповідних репресивних інструментів в інформаційній сфері.
Проблема кримінальної відповідальності за дифамацію в професійній діяльності журналістів
(Наше право. - 2021. - № 4. - С. 83-88, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Вивчено необхідність та доцільність впровадження в національне законодавство кримінально-правових норм про наклеп та образу (дифамацію) та їх вплив на свободу слова та журналістську діяльність. Проведено порівняльно-правовий аналіз кримінальних законів зарубіжних країн щодо кримінальної відповідальності за вказані дії.
Протидія криміногенним впливам засобів масової інформації Національною поліцією України
(Право.ua. - 2021. - № 2. - С. 106-111, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Розглянуто вплив засобів масової інформації на населення. Зазначено, що саме вони стали і джерелом, і знаряддям дії на населення, визначають критерії оцінки добра і зла, формують стереотипи поведінки. Визначено поняття «протидія криміногенним впливам засобів масової інформації Національною поліцією України». Проаналізовано положення кримінального і адміністративного законодавства щодо протидії криміногенним впливам ЗМІ Національною поліцією.
Протидія криміногенним впливам засобів масової інформації Службою безпеки України
(Європейські перспективи. - 2021. - № 3. – С. 98-102, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Проаналізовано протидію криміногенним впливам засобів масової інформації Службою безпеки України. Розглянуто негативний вплив засобів масової інформації на населення. Зазначено, що саме вони стали і джерелом, і знаряддям дії на населення, визначають критерії оцінки добра і зла, формують стереотипи поведінки. Часто ці джерела наповнені зображеннями насильства і жорстокості, расової, національної, релігійної та інших видів нетерпимості, драматизації криміногенної ситуації, романтизації злочинної діяльності, шкідливого способу життя тощо. Разом перераховане чинить негативну дію на особистість, направляє її на протиправний шлях, викликає страх, сіє паніку, завдає шкоди здоров’ю населення. Визначено протидію криміногенним впливам засобів масової інформації Службою безпеки України як частини спеціальної протидії, де особливе значення має кримінально-правове (оперативно-розшукове і кримінально-процесуальне) реагування на криміналізацію і віктимізацію засобами масової інформації окремих людей та суспільства.
Рівні механізму забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ
(Європейські перспективи. - 2022. - № 1. – С. 81-91, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Висвітлено питання конкретизації рівнів механізму забезпечення кримінологічного захисту засобів масової інформації в Україні та визначення його особливостей. Наголошено, що в сучасних умовах визначення рівнів механізму забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ залежить як від визначення об’єктів такого від впливу злочинності, так і від різновидів суб’єктів, які будуть забезпечувати такий кримінологічний захист. Зазначено, що врахування специфіки об’єктів забезпечення механізму кримінологічного захисту ЗМІ та рівнів такого забезпечення є необхідним для конкретизації форм та методів такого забезпечення, системи суб’єктів забезпечення цього механізму, а також визначення слабких та сильних сторін функціонування такого механізму задля його удосконалення та підвищення ефективності.
Форми і методи забезпечення кримінологічного захисту засобів масової інформації (медіа)
(Наше право. - 2022. - № 1. - С. 89-99, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Висвітлено питання конкретизації форм і методів забезпечення кримінологічного захисту засобів масової інформації в Україні. Наведені форми і методи кримінологічного захисту є похідним від форм та методів протидії злочинності, забезпечення кримінологічної безпеки, але мають свої особливості, які проявляються через специфіку об’єктів кримінологічного захисту (ЗМІ/медіа).
Характеристика окремих організаційно-управлінських факторів криміналізації засобів масової інформації в Україні
(Юридичний науковий електронний журнал. - 2022. - № 6. - С. 352-355, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723
Виявлено та пояснено окремі організаційно-управлінські чинники криміналізації ЗМІ: недоліки нормативного визначення загальних і спеціальних засад організаційно-управлінської діяльності ЗМІ певних форм власності, у тому числі організаційно-управлінської діяльності зі створення, поширення та використання інформації в мережі Інтернет; надмірна бюрократія в процедурах видачі (продовження) дозволів на діяльність у сфері масових комунікацій; проблеми, які виникають у процесі отримання інформації журналістами під час їхньої професійної діяльності; недоліки в системі управління правоохоронними органами при організації досудового розслідування кримінального провадження, одним із учасників якого є юридична особа ЗМІ, щодо якої ведеться таке провадження; ізоляція більшості населення від громадського контролю за діяльністю ЗМІ. Доведено необхідність та доцільність прийняття як спеціального законодавчого акта у сфері масових комунікацій, так і Інформаційного кодексу України. Виявлено недоліки в системі управління правоохоронними органами при організації досудового розслідування кримінального провадження, одним із учасників якого є юридична особа ЗМІ, щодо якої здійснюється таке провадження. Запропоновано комплекс наукових рекомендацій, спрямованих на удосконалення існуючих процедур.