Перегляд за Автор "ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869"
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Case study of socio-legal conditionality of establishing a ban on criminal acts concerning land resources(Ecological Questions. – 2020. – № 32 (1). – Р. 1–18, 2020) Shulga, A. M.; Шульга, А. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869; Pavlykivskyi, V.; Khramtsov, O.; Borysova, L.Проблема охорони земельних ресурсів актуальна для всього світового співтовариства. На основі математичного аналізу факторів соціальної обумовленості кримінально-правової заборони запропоновані фактори, які дають достатню підставу для визнання суспільно небезпечних правопорушень щодо земельних ресурсів кримінальними. Аналіз кримінального законодавства зарубіжних країн показує, що лише в Україні нормативно-правова база забезпечує найповніший захист земельних ресурсів. Цей позитивний досвід можна використовуватиме для створення оптимального механізму кримінально-правової охорони земельних ресурсів на міжнародному рівні.Документ Criminal protection of land resources of Ukraine by means of non-criminal liability(Visegrad journal on human rights. – 2019. – № 5 (Vol. 2). – P. 158-163, 2019) Shulga, A. M.; Шульга, А. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Досліджено актуальні питання кримінально-правової охорони земельних ресурсів України засобами, що не становлять кримінальної відповідальності. Проведено аналіз тих засобів кримінально-правового впливу, які доречно застосовувати у випадках вчинення суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси України. Запропоновано механізми вдосконалення кримінально-правової охорони земельних ресурсів засобами кримінально-правового впливу, що не відносяться до кримінальної відповідальності.Документ "Автономні роботи" і категорія "джерело підвищеної небезпеки": варіанти внесення змін до цивільного колексу(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 листоп. 2020 р.). – Харків, 2020. – С. 85 - 87., 2020) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869В статті пропонуються варіанти внесення змін до Цивільного кодексу України щодо змісту категорії «джерело підвищеної небезпеки» у зв’язку з існуванням і розвитком "автономних роботів". В статье предлагаются варианты внесения изменений в Гражданский кодекс Украины относительно содержания категории «источник повышенной опасности» в связи с существованием и развитием "автономных роботов". The article proposes options for amendments to the Civil Code of Ukraine regarding the content of the category "source of increased danger" in connection with the existence and development of "autonomous robots".Документ Встановлення заборони злочинних посягань на земельні ресурси України(Підприємництво, господарство і право.- 2020.- № 3.- С. 275-280., 2020) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Стаття присвячена актуальним питанням встановлення заборони злочинних посягань на земельні ресурси України. Соціально-правова зумовленість заборони посягань на земельні ресурси України ґрунтується на системі чинників: соціально-кримінологічному, нормативному, екологічному, порівняльному й міжнародно-правовому. У сукупності всі вони виступають достатньою підставою для визнання діяння кримінально-караним і для подальшого законодавчого закріплення кримінально-правових заборон у законі. З’ясовано, що соціально-кримінологічний чинник визначає, що головною причиною встановлення й подальшого закріплення кримінально-правової заборони конкретних діянь, які посягають на земельні ресурси, є їх суспільна небезпека, на ступінь якої впливає соціальна цінність цього об’єкта для людини, суспільства й держави. Нормативний чинник відображає зумовленість кримінально-правової охорони земельних ресурсів. Законодавець, установлюючи заборону в Особливій частині КК, має усунути наявну прогалину у праві, залишивши при цьому пріоритет наявних кримінально-правових норм, що підтверджується заборонами різного роду посягань на земельні ресурси та їх окремі складники. Екологічний чинник дозволяє з’ясувати важливість досліджуваного об’єкта для людини, суспільства й держави, завдяки чому підтверджується потреба в закріпленні саме кримінально-правових засобів впливу на осіб, винних у заподіянні суспільно небезпечної шкоди цим природним ресурсам. Порівняльний чинник задіяно для розкриття переходу від менш суворих видів юридичної відповідальності до найбільш суворого в разі здійснення посягання на земельні ресурси. Наявний перелік порушень земельного законодавства в деяких випадках дублюється адміністративною і кримінальною відповідальністю (наприклад, за самовільне зайняття земельної ділянки, забруднення землі, незаконне зняття й заволодіння ґрунтовим покривом землі тощо). Завдяки цьому чиннику відбувається диференціація адміністративної і кримінальної відповідальності за правопорушення земельного законодавства. Міжнародно-правовий чинник використовується для порівняння норм кримінального законодавства України та інших держав, що стосується правової охорони земельних ресурсів, для впровадження прогресивних ідей і зарубіжного досвіду практичного застосування означених норм. Робиться висновок про те, що криміналізація певних суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси виступила своєчасним, закономірним і соціально зумовленим кроком вітчизняного законодавця.Документ Законодавче забезпечення правоохоронної діяльності : навчальний посібник(Харків : Стильна типографія, 2017. – 1164 с., 2017) Сокуренко, В. В.; Sokurenko, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8923-5639; ResearcherID: B-9017-2018; Швець, Д. В.; Shvets, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; ResearcherID: B-9071-2018; Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6748-3321; ResearcherID: B-8227-2018; Клочко, А. М.; Klochko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/ 0000-0002-6898-964X; Грищенко, О. В.; Hryshchenko, O. V.; Бандурка, О. М.; Bandurka, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0240-5517; Гусаров, С. М.; Gusarov, S. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8136-0694; Данильченко, Ю. Б.; Danylchenko, Yu. B.; Безпалова, О. І.; Bezpalova, O. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2886-695X; ResearcherID: J-7221-2016; Головко, О. М.; Holovko, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1459-5434; Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4201-0218; Комзюк, А. Т.; Komziuk, A. T.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7377-9241; Корж, В. П.; Korg, V. P.; ; Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8367-2504; Салманова, О. Ю.; Salmanova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6376-1160; Слінько, С. В.; Slinko, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8611-3759; Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Фролов, Ю. М.; Frolov, Yu. M.; ; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531; Борко, А. Л.; Borko, A. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5498-1620; Коровайко, О. І.; Korovaiko, O. I.; ; Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794; Сімонович, Д. В.; Simonovych, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0285-4005; Фелик, В. І.; Felyk, V. I.; ; Христинченко, Н. П.; Khrystynchenko, N. P.; ; Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487; Джагупов, Г. В.; Dzhahupov, H. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4443-9114; Бондаренко, О. О.; Bondarenko, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6901-7298; Бугайчук, К. Л.; Bugaychuk, K. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2429-5010; ResearcherID: I-5612-2016; Васильєв, А. А.; Vasiliev, A. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9480-7814; Галкін, Д. В.; Halkin, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7247-1037; Гарна-Іванова, І. О.; Garna-Ivanova, I. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5962-9864; Глобенко, Г. І.; Globenko, G. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1533-9213; Гнусов, Ю. В.; Gnusov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9017-9635; ResearcherID: J-6825-2016; Дягілєва, Л. Д.; Diahilieva, L. D.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5662-8185; Завальний, М. В.; Zavalny, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4191-061X; ResearcherID: D-1788-2016; Загуменна, Ю. О.; Zagumenna, Yu. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0617-8363; Захарченко, О. В.; Zaharchenko, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7384-383X; Іванцов, В. О.; Ivantsov, V. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2904-0466; Калєніченко, Л. І.; Kalenichenko, L. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4068-4729; Книженко, С. О.; Knyzhenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1944-4256; ResearcherID: AAG-9629-2019; Левашов, О. С.; Levashov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1956-4888; Лєшукова, І. В.; Lieshukova, I. V.; ; Лисенко, А. М.; Lysenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0780-2148; Лозова, С. М.; Lozova, S. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3348-3331; Малиновська, Т. М.; Malynovska, T. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7713-7617; Марков, В. В.; Markov, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2024-657X; Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X; Матюшкова, Т. П.; Matiushkova, T. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7973-4581; Михайлова, Ю. О.; Mikhailova, Y. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6736-7980; ResearcherID: M-1012-2016; Моргунов, О. А.; Morgunov, O. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2259-3620; Панова, І. В.; Panova, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4325-5428; Панова, О. О.; Panova, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3533-5076; Пироженко, О. С.; Pyrozhenko, O. S.; ; Почуєва, В. В.; Pochuieva, V. V.; ORCID https://orcid.org/0000-0003-1021-3627; Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767; ; Резанов, С. А.; Rezanov, S. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7429-5273; Рось, Г. В.; Ros, H. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7021-3672; Соловйова, О. Є.; Soloviova, O. Ye.; Федосова, О. В.; Fedosova, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5577-8333; ResearcherID: I-7854-2016; Шатрава, С. О.; Shatrava, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7072-961X; Черевко, К. О.; Cherevko, K. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3384-8388; Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869; Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; ; Авдєєв, О. О.; Avdeiev, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4203-8165; Аюпова, Р. М.; Aiupova, R. M.; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738; ResearcherID: I-7032-2016; Грітчіна, В. Ю.; Hritchina, V. Yu.; Даниленко, А. В.; Danylenko, A. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7721-2955; Ізбаш, К. С.; Izbash, K. S.; Ільченко, О. В.; Ilchenko, O. V.; Кавун, С. М.; Kavun, S. M.; Казначеєва, Д. В.; Kaznacheieva, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7596-294X; ; Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; ResearcherID: E-7775-2019; Кобзєва, Т. А.; Kobzieva, T. A.; ; Корнієнко, В.В.; Korniienko, V.V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7682-1281; Корнієнко, Д. М.; Korniienko, D. M.; Кочура, О. О.; Kochura, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0638-2911; Кріцак, І. В.; Kritsak, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3530-4269; Наумова, А. О.; Naymova, A. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4273-8068; Нікітченко, В. В.; Nikitchenko, V. V.; Нікуліна, А. Г.; Nikulina, A. G.; Онищенко, Ю. М.; Onyshchenko, Y. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7755-3071; ResearcherID J-6857-2016; Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6077-4591; Рєзнік, О. М.; Reznik, O. M.; Рєзнікова, С. С.; Rieznikova, S. S.; ; Северин, О. О.; Severyn, O. O.; ; Терещук, С. С.; Tereshchuk, S. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7263-4155; Цвіркун, Н. Ю.; Tsvirkun, N. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9195-3349; ; Чича, Р. П.; Chycha, R. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3267-2840; Юртаєва, К. В.; Yurtayeva, K. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6096-2020; ResearcherID: D-1818-2016; Андрійченко, Н. С.; Andriichenko, N. S.; Балац, Р. М.; Balats, R. M.; ORCID.http//orcid.org/0000-0003-2145-9593; Гайворонська, В. В.; Haivoronska, V. V.; Грачов, В. О.; Hrachov, V. O.; Єдин, Р. В.; Yedyn, R. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1224-0223; Краснова, Н. В.; Krasnova, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1986-9083; Лубенцов, А. В.; Lubentsov, A. V.; ; Михальський, О. О.; Mykhalskyi, O. O.; ; Рвачов, О. М.; Rvachov, O. M.; ; ; Салманов, О. В.; Salmanov, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9421-5085; ; Святокум, І. О.; Sviatokum, I. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4374-5494; ResearcherID: I-7047-2016; Сичов, С. О.; Sychov, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1452-5815; Юхно, М. О.; Yukhno, M. O.; Сокуренко, В. В. - редакторУ навчальному посібнику представлено методичні рекомендації, пропозиції і зауваження до проектів нормативно-правових актів та наукові роз’яснення окремих положень чинного законодавства, розроблені кафедрами факультету № 1 Харківського національного університету внутрішніх справ. Наукові праці, що включено до навчального посібника, безпосередньо стосуються питань удосконалення форм та методів діяльності слідчих і інших підрозділів органів Національної поліції України. Для працівників органів Національної поліції України, науковців, викладачів, ад’юнктів, аспірантів, докторантів, курсантів, студентів та слухачів навчальних закладів юридичного профілю, а також усіх, хто цікавиться питаннями удосконалення діяльності органів Національної поліції України і інших органів правопорядку.Документ Земельные ресурсы как объект уголовно-правовой охраны(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2013. – № 11/4 (Noiembrie). – P. 235-239, 2013) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869В статье поднимается проблема охраны земельных ресурсов в Украине. Проводится теоретический анализ современного состояния земельных ресурсов. Исследуются причины и факторы, влияющие на возникновение данной проблемы. Предлагаются пути ее решения путем установления уголовно-правового запрета различных посягательств на земельные ресурсы. Дается обоснование того, что при прочих равных условиях наиболее действенным способом противодействия посягательствам на земельные ресурсы является применение к нарушителям норм, которыми предусмотрена юридическая ответственность за такие посягательства. За наиболее опасные посягательства на земельные ресурсы предусматривается уголовная ответственность как наиболее суровый вид юридической ответственности. Установлено, что земельные ресурсы, а конкретно, общественные отношения по поводу охраны, рационального использования и воспроизводства земельных ресурсов выступают объектом уголовно-правовой охраны. The article raises the problem of protecting land resources in Ukraine. The theoretical analysis of the current state of land resources is carried out. The reasons and factors influencing the occurrence of this problem are investigated. The ways of its solution are proposed by establishing a criminal law prohibition of various encroachments on land resources. The substantiation is given that, other things being equal, the most effective way to counter encroachments on land resources is to apply to violators of the rules that provide for legal liability for such encroachments. For the most dangerous encroachments on land resources, criminal liability is provided as the most severe type of legal liability. It has been established that land resources, and specifically, public relations regarding the protection, rational use and reproduction of land resources, are the object of criminal law protection. У статті піднімається проблема охорони земельних ресурсів в Україні. Проводиться теоретичний аналіз сучасного стану земельних ресурсів. Досліджуються причини та фактори, що впливають на виникнення даної проблеми. Пропонуються шляхи її вирішення шляхом встановлення кримінально-правової заборони різних посягань на земельні ресурси. Дається обґрунтування того, що за інших рівних умов найбільш дієвим способом протидії зазіханням на земельні ресурси є застосування до порушників норм, якими передбачена юридична відповідальність за такі посягання. За найбільш небезпечні посягання на земельні ресурси передбачається кримінальна відповідальність як найбільш суворий вид юридичної відповідальності. Встановлено, що земельні ресурси, а конкретно, суспільні відносини з приводу охорони, раціонального використання і відтворення земельних ресурсів виступають об'єктом кримінально-правової охорони.Документ Злочини проти довкілля. Питання кваліфікації : науково-практичне видання(Харків : НікаНова, 2012. – 192 с., 2012) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869У навчально-практичному виданні розглядаються теоретичні аспекти кримінальної відповідальності за злочини проти довкілля. Здійснена розширена кримінально-правова характеристика складів злочинів проти довкілля. Застосування сучасної нормативної бази, а також матеріалів судової практики дозволяє більш чітко та вірно зрозуміти зміст кримінально-правових норм, розташованих у статтях Розділу VIII Особливої частини чинного Кримінального кодексу України «Злочини проти довкілля», з метою їх вірного практичного застосування. Видання розраховане на студентів та курсантів юридичних вузів та факультетів, аспірантів, викладачів, а також на суддів та працівників правоохоронних органів.Документ Корупція у земельній сфері України: соціальна сутність та шляхи подолання(Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : зб. тез доп. V Міжнар. наук.практ. конф. (м. Харків, 31 берез. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 219-220, 2017) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Проаналізовано корупцію в земельній сфері, яку називають однією з найбільших та найболючіших виразок української економіки. Розглянуто рівні корупційності у земельній сфері, які залежать від владного рівня: вищий рівень державної влади; міністерський рівень; регіональний рівень (обласні структури); рівень органів місцевого самоврядування (структури міст, районів, сільрад). Зазначено, що в Україні вже достатня нормативно-правова база для боротьби з корупційними діяннями та достатня кількість відповідних органів, які реалізують політику держави з протидії корупції.Документ Кримінальне право України (у питаннях та відповідях) : навчальний посібник(Харків : ХНУВС, 2023. – 520 с., 2023) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794; Ємельянов, В. П.; Yemelianov, V. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8934-2976; Житний, О. О.; Zhytnyi, O. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0795-626X; Павликівський, В. І.; Pavlykivskyi, V. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1190-9303; Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313; Храмцов, О. М.; Khramtsov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0137-2626; Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869; Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487; Бандурка, І. О.; Bandurka, I. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9697-5587; Зозуля, О. І.; Zozulia, O. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5428-4622; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738; Васильєв, А. А.; Vasiliev, A. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9480-7814; Казначеєва, Д. В.; Kaznacheieva, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7596-294X; Кондратов, Д. Ю.; Kondratov, D. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5426-4878; Кріцак, І. В.; Kritsak, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3530-4269; Лизогуб, Я. Г.; Lyzohub, Ya. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9824-0798; Фіалка, М. І.; Fialka, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5599-3335; Черевко, К. О.; Cherevko, K. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3384-8388; Шевчук, Т. А.; Shevchuk, T. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0162-7011; Шинкарьов, Ю. В.; Shynkarov, Yu. V.; Юртаєва, К. В.; Yurtayeva, K. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6096-2020; Авдєєв, О. О.; Avdeiev, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4203-8165; Шевелев, К. Є.; Shevelev, K. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3501-5021У навчальному посібнику у стислій та доступній формі розглянуто основні питання навчальної дисципліни «Кримінальне право Украї-ни», інститути і вчення Загальної та Особливої частин кримінального права. Використовуючи цей посібник для підготовки до іспиту, можна в найкоротші строки систематизувати знання, отримані під час ви-вчення дисципліни, зосередити увагу на ключових поняттях, їх озна-ках та особливостях. Також можна застосовувати посібник для диста-нційного та заочного вивчення кримінального права України. Для курсантів і студентів ЗВО юридичного профілю, викладачів, ас-пірантів та ад’юнктів, науковців, практичних працівників, а також широ-кого кола читачів, які цікавляться проблематикою протидії злочинності.Документ Кримінально-правова охорона земель від забруднення або псування : монографія(Харків: НікаНова, 2013. - 256 с., 2013) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Монографія присвячена комплексному дослідженню правових проблем охорони земель від забруднення або псування засобами кримінально-правового впливу. У роботі розглянуто існуючі засоби кримінально-правової охорони земель від забруднення або псування. Встановлено, що найбільш дійовим виступає кримінальна відповідальність за злочин передбачений ст. 239 КК України. Детально проанализовано об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочинного забруднення або псування земель. Особливу увагу приділено характеристиці землі, як предмета злочину. Розглянуто кваліфікуючі ознаки злочину та напрями вдосконалення закону про кримінальну відповідальність за забруднення або псування земель. Дане монографічне дослідження стане у нагоді для науковців, викладачів, аспірантів і ад’юнктів, курсантів, студентів і слухачів вищих навчальних закладів, суддів та працівників правоохоронних органів, а також для широкого кола читачів, які цікавляться питаннями кримінальної відповідальності за забруднення або псування земель.Документ Кримінально-правовий аспект самовільного зайняття земельної ділянки(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2007. - Вип. 36. - С. 156-162, 2007) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Досліджено кримінально-правовий аспект самовільного зайняття земельної ділянки. Надано практичні рекомендації щодо вирішення зазначених питань. Исследован уголовно-правовой аспект самовольного занятия земельного участка. Даны практические рекомендации по решению указанных вопросов. The criminal-law aspect of unauthorized occupation of a land plot is investigated. Practical recommendations are given to address these issues.Документ Особенности предметного состава земельных преступлений в Украине(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2014. – № 2/3 (Februarie). – P. 189-193, 2014) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869В статье проводится теоретическое исследование одного из обязательных признаков состава земельных преступлений - предмета преступления. Анализируются объективные и субъективные особенности данного предмета. Раскрывается правовое содержание предмета земельных преступлений с учетом его физических, юридических и социальных характеристик. Предлагается считать предметом земельных преступлений не только земли как таковые, но и земельные участки, выделенные в натуре, а также верхний плодородный слой земельного участка земель сельскохозяйственного назначения. Обосновывается необходимость четкого теоретического определения предмета земельных преступлений, для более эффективного применения норм Уголовного кодекса Украины, предусматривающих ответственность за земельные преступления. The article provides a theoretical study of one of the mandatory signs of the composition of land crimes - the subject of crimes. The objective and subjective features of this subject are analyzed. The legal content of the subject of land crimes is revealed, taking into account its physical, legal and social characteristics. It is proposed to consider as the subject of land crimes not only land as such, but also land plots allocated in kind, as well as the upper fertile layer of a land plot of agricultural land. The necessity of a clear theoretical definition of the subject of land crimes is substantiated for a more effective application of the norms of the Criminal Code of Ukraine, which provide for liability for land crimes. Теоретично досліджено одну з обов'язкових ознак складу земельних злочинів - предмет злочину. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні особливості даного предмета. Розкрито правовий зміст предмета земельних злочинів з урахуванням його фізичних, юридичних та соціальних характеристик. Запропоновано вважати предметом земельних злочинів не тільки землі, а й земельні ділянки, виділенні в натурі, а також верхній родючий шар земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення. Обґрунтовується необхідність чіткого теоретичного визначення предмета земельних злочинів, для більш ефективного застосування норм Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за земельні злочини.Документ Особливий погляд на соціально-юридичну природу об’єкта кримінального правопорушення щодо земельних ресурсів України(Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Сер.: Юридичні науки. – 2020. – Т. 31 (70), № 4. – С. 218-222, 2020) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Статтю присвячено актуальним питанням визначення об’єкта кримінального правопорушення. Теоретичні проблеми розуміння сутності цього елемента складу кримінального правопорушення впливають на практику застосування норми про кримінальну відповідальність. Сьогодення характеризується швидкими змінами соціально-політичної та правової оболонки суспільства. Кримінальне законодавство як складова частина національної правової системи також повинне відповідати таким змінам. Це в тому числі стосується такого елемента правопорушення, як об’єкт. Відповідно, правильне визначення об’єкта кримінального правопорушення залежить від напряму кримінально-правової охорони земельних ресурсів або як об’єкта навколишнього середовища, або як об’єкта власності на землю, або як об’єкта сільськогосподарської та лісової діяльності.Документ Особливості внутрішнього змісту об’єктивної сторони кримінальних правопорушень проти земельних ресурсів України(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2020. – Вип. 45. – С. 108-111, 2020) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Проаналізовано особливості формування внутрішнього змісту об’єктивної сторони кримінальних правопорушень проти земельних ресурсів України. Об’єктивною стороною складу кримінальних правопорушень проти земельних ресурсів варто вважати процес суспільного небезпечного впливу на цей природний об’єкт. Досліджено, що найбільшою теоретично-практичною проблемою інституту об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення вбачається встановлення й розмежування внутрішнього наповнення об’єктивного прояву кримінального правопорушення, тобто його змісту. The peculiarities of the formation of the internal content of the objective side of criminal offenses against land resources of Ukraine are analyzed. The objective aspect of the criminal offenses against land resources should be considered the process of socially dangerous impact on this natural object. It is investigated that the biggest theoretical and practical problem of the institution of the objective side of the criminal offense is the establishment and delimitation of the internal content of the objective manifestation of the criminal offense, ie its content. Проанализированы особенности формирования внутреннего содержания объективной стороны уголовных преступлений против земельных ресурсов Украины. Объективной стороной состава уголовных преступлений против земельных ресурсов следует считать процесс общественного опасного воздействия на этот природный объект. Доказано, что наибольшей теоретико-практической проблемой института объективной стороны состава уголовного преступления усматривается установление и разграничение внутреннего наполнения объективного проявления уголовного преступления, то есть его содержания.Документ Особливості суб’єкта злочинів проти земельних ресурсів(Юридичний науковий електронний журнал. – 2017. – № 6. – С. 331-335, 2017) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Стаття присвячена актуальним проблемам кримінальної відповідальності за злочини проти земельних ресурсів, а саме - суб’єкту цих злочинів. Розглянуто основні ознаки та види суб’єктів злочинів проти земельних ресурсів. Зроблено висновки про юридичні особливості суб’єкта злочинів проти земельних ресурсів.Документ Особливості формування загального об’єкта злочинів проти земельних ресурсів(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2018. – № 6, т. 1. – С. 202-207, 2018) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869У статті розглядаються питання, пов’язані із визначенням одного з найголовніших складників підстави кримінальної відповідальності - об’єкта злочину. Установлено, що багатогранність об’єкта злочинів проти земельних ресурсів визначається природними та соціально-економічними особливостями предмета. Пропонується визнавати як об’єкта злочинів проти земельних ресурсів екологічну безпеку (як комплекс умов нормального існування земельних ресурсів у єдиній природній системі).Документ Перспективи кримінально-правової охорони земельних ресурсів України в умовах російської військової агресії(Knowledge, Education, Law, Management. – 2022. – № 8 (52). – P. 288-293, 2022) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Розглянуто актуальні правові проблеми охорони земельних ресурсів з урахуванням їх сучасного стану та існуючих реалій. Зазначено, що земельні ресурси виступаючи об’єктом правових відносин виконують наступні функції: а) політичну; б) економічну; в) соціальну. Методологічне підґрунтя становлять традиційні положення теорії пізнання як загальнонаукового фундаментального засобу пізнання дійсності. Методи обрано з урахуванням поставленої мети й завдання статті. Основним серед використаних є діалектичний метод, завдяки якому найбільш повно було з’ясовано сутність понять, що характеризують процеси становлення, трансформації й сучасного забезпечення механізму кримінально-правової охорони земельних ресурсів від суспільно небезпечних посягань. Проаналізовано сучасний стан поточного кримінального законодавства у сфері охорони земельних ресурсів України в умовах необґрунтованої військової агресії з боку росії та вказується на його недоліки. Наголошено необхідність запровадження ефективного механізму кримінально-правової охорони земельних ресурсів України, у тому числі й шляхом посилення юридичної відповідальності осіб, винних у вчиненні земельних правопорушень в умовах російської військової агресії.Документ Роздуми щодо перспектив кримінально-правової охорони довкілля(Наукові читання, присвячені пам’яті профессора Т. А. Денисової : зб. матеріалів (м. Запоріжжя, 10 берез. 2022 р.). – Запоріжжя : КПУ, 2022. – С. 413-416, 2022) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Розглянуто проблему охорони довкілля кримінально-правовими заходами. Постійне зростання навантаження на довкілля в результаті розвитку науково-технічного прогресу призводить до негативних змін як у самій природі, так, відповідно, і в суспільстві. Відбувається виснаження запасів природних ресурсів, забруднення довкілля через псування, засмічення чи знищення окремих елементів екологічної системи. Відзначено, що з кримінальними правопорушеннями проти довкілля можуть перетинатися правопорушення корупційної спрямованості.Документ Сравнительно-правовой анализ преступлений в сфере охраны земельных ресурсов в уголовном законодательстве постсоветских государств(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2015. – № 8/2 (August). – P. 112-116, 2015) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Статья посвящена актуальным вопросам уголовной ответственности за преступления в сфере земельных правоотношений, предусмотренные в криминальном законодательстве ряда стран постсоветского пространства. Проанализированы составы преступлений, предусматривающих ответственность за посягательства на земельные ресурсы. Новизна работы заключается в изучении юридической природы преступлений в сфере охраны земельных ресурсов с учетом положений национального и международного законодательства. The article is devoted to topical issues of criminal responsibility for crimes in the field of land legal relations, provided for in the criminal legislation of a number of post-Soviet countries. The composition of crimes involving liability for encroachment on land resources has been analyzed. The novelty of the work lies in the study of the legal nature of crimes in the field of land protection, taking into account the provisions of national and international legislation. Статтю присвячено актуальним питанням кримінальної відповідальності за злочини в сфері земельних правовідносин, передбачені в кримінальному законодавстві ряду країн пострадянського простору. Проаналізовано склади злочинів, які передбачають відповідальність за посягання на земельні ресурси. Новизна роботи полягає у вивченні юридичної природи злочинів в сфері охорони земельних ресурсів з урахуванням положень національного та міжнародного законодавства.Документ Суспільно-правова обумовленість кримінально-правової охорони земель(Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - Вип. 18. - С. 217-220, 2002) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Вирішено окремі питання теоретико-правових проблем охорони земель України, розглянуто закріплені законодавством засоби забезпечення їх кримінально-правової охорони від суспільно небезпечних посягань. Some issues of theoretical and legal problems of protection of lands of Ukraine are solved, the means of ensuring their criminal and legal protection from socially dangerous encroachments are fixed by the legislation. Решены отдельные вопросы теоретико-правовых проблем охраны земель Украины, рассмотрены закрепленные законодательством средства обеспечения их уголовно-правовой охраны от общественно опасных посягательств.