Перегляд за Автор "Okhrimenko, S."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Peculiarities of decision making by police officers with different levels of professional self-fulfilment(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. – 2022. – Vol. 13, Issue 2. – P. 328-346, 2022) Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко, Я. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3374-3930; ResearcherID: I-7336-2016; Okhrimenko, I. M.; Орхіменко, І. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8813-5107; Klymenko, I. V.; Клименко, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3552-2277; Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; ResearcherID: B-9071-2018; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Okhrimenko, S.; Орхіменко, С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9013-9780Дослідження показало, що прийняття рішень у професійній діяльності поліцейських є запорукою їх успіху, показником ефективності виконання ними службових обов’язків. Закликається, що прийняття рішень у критичних ситуаціях потребує високого рівня самореалізації особистості, що знижує рівень стресу та стимулює поліцейських до вирішення проблеми. Метою статті є виявлення та обґрунтування зв’язку особистісних характеристик із факторами прийняття рішень у працівників міліції з різним рівнем професійної самореалізації. Вибірку емпіричного дослідження склали 84 співробітники підрозділів міліції особливого призначення. За допомогою опитувальника «Тип і рівень професійної самореалізації» були сформовані групи поліцейських з різним рівнем професійної самореалізації. Дослідження передбачало використання психодіагностичних методик, серед яких: Мельбурнський опитувальник прийняття рішень, Опитувальник факторів прийняття особистих рішень та Опитувальник особистості великої п’ятірки. Результати дослідження показали, що поведінка поліцейських з високим рівнем професійної самореалізації характеризується просоціальністю та відповідальністю, завдяки особливостям прийняття рішень вони не відкладають їх на потім і не втрачають дорогоцінний час, розглядаючи всі можливі альтернативи. Це характеризує їх як здатних йти на ризик, якщо того вимагає ситуація. З іншого боку, поліцейські з низьким рівнем професійної самореалізації схильні перекладати проблему на інших людей, часто демонструють самостійну поведінку та беруть на себе відповідальність за прийняття рішень, але це супроводжується сумнівами та страхом щодо їх раціональності.Документ Peculiarities of Professional Deformation of Instructor-Officers of Higher Educational Institutions(Journal for Educators, Teachers and Trainers. - 2023. - Vol. 14, № 4. - P. 150-165, 2023) Okhrimenko, I.; Marchenko, O.; Sashurina, O. Yu.; Сашуріна, О. Ю.; Yemanov, V.; Trobiuk, V.; Okhrimenko, S.; Prontenko, K.Метою статті є дослідження особливостей прояву та рівнів професійної деформації в інструкторів-офіцерів залежно від досвіду їхньої педагогічної діяльності.Документ The New Police Training System: Psychological Aspects(Postmodern Openings. – 2020. – Vol. 11, Issue 1, Supl. 1. – P. 200-217, 2020) Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; ResearcherID: B-9071-2018; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Okhrimenko, I.; Пономаренко, Я. С.; Ponomarenko, Ya. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3374-3930; ResearcherID: I-7336-2016; Александров, Ю. В.; Aleksandrov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5871-8344; Okhrimenko, S.; Prontenko, K.Увага приділяється вивченню психологічних переживань, пов’язаних з майбутнім патрульної поліції в Україні, значна частина яких не мала попереднього досвіду правоохоронної діяльності. Мета дослідження - вивчити різні типи поведінки в професійному середовищі та виявити досвід, пов'язаний з роботою поліції, як на початковому етапі професійної підготовки (студенти), так і після двох років роботи (працівники патрульної поліції). Як психодіагностичний інструмент було використано "Інвентарій професійного стресу та подолання". У дослідженні взяли участь загалом 604 працівники поліції, що складалися з 354 осіб у першій групі на початковій стадії професійної підготовки (студенти) та 250 осіб у другій групі після двох років досвіду роботи (працівники поліції). Результати дослідження говорять про відмінності показників, пов’язаних із досвідом майбутніх працівників патрульної поліції та тих, хто вже працює. Ми визначили домінуючі сфери особистості та типи поведінки працівників поліції. Отримані результати оновлюють розвиток педагогічних технологій з метою оптимізації розвитку професійної ідентичності працівників поліції на кожному з етапів їх професіоналізації.Документ The Problem of Unconscious Aggressiveness of Criminals in the Conditions of Postmodern Society Development(Postmodern Openings. - 2020. - Vol. 11, Issue 2, Supl.1. - P. 182-199, 2020) Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Okhrimenko, I.; Filonenko, V. M.; Філоненко, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2662-1705; Shylina, A. A.; Шиліна, А. А.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7377-0776; Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко, Я. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3374-3930; ResearcherID: I-7336-2016; Okhrimenko, S.; Орхіменко, С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9013-9780; Aleksandrov, D.; Александров, Д.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9307-2585У цій роботі приділено увагу вивченню індивідуальних психологічних та кримінологічних особливостей злочинців-насильників. Метою дослідження є з’ясувати особливості несвідомої агресії нехронічних, хронічних та екстремально-хронічних набутих та насильницьких злочинці. До нехронічного типу належали двічі засуджені злочинці; хронічний тип - злочинці, які відбували свою службу тюремний термін 3-5 разів; екстремально-хронічний тип - ті, у кого було 6 або більше судимостей. Застосованим інструментом дослідження був тест Вагнера «Руки», призначений для діагностики показників агресивності особистості. Вибірка дослідження включала злочинців, які здобували насильство та насильство, загалом 294 особи, яких засудили до позбавлення волі за незаконні дії. Учасники дослідження були розділені на групи відповідної кримінальної спрямованості та певного типу відтворюваності злочинів. У групу злочинців, які здобували насильство, входило 143 особи, 29 з них були нехронічними, 86 - хронічними, 28 - крайньо-хронічними. До групи насильницьких злочинців увійшов 151 чоловік, 29 з яких були нехронічними, 93 - хронічними, 29 - крайньо-хронічними. Результати дослідження вказували на поєднання агресивних та директивних показників особистості злочинців, що довели підвищену ймовірність агресивної поведінки, відсутність бажання враховувати думку, почуття, права та наміри інших. Отримані показники можуть сприяти розробці ефективних методів реабілітації осіб, які відбувають покарання у в'язниці за злочини, пов'язані з наживою та насильством.