Перегляд за Автор "Samotiievych, V. O."

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Влияние обстоятельств, отягчающих наказание, на избрание вида и меры наказания за совершение неосторожного преступления
(Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Сер.: Юридичні науки. - 2020. - Т. 31 (70), ч. 3, № 2. - С. 58-64, 2020) Самотиевич, В. А.; Samotiievych, V. O.; Самотієвич, В. О.
В статье проанализированы отдельные аспекты индивидуализации наказания, назначаемого лицам за совершение неосторожных преступлений. Основным инструментарием индивидуализации наказания являются обстоятельства, отягчающие и смягчающие наказание. Автором рассмотрены обстоятельства, отягчающие наказание, и их применение при избрании вида и меры наказания за преступление, совершенное по неосторожности.
Відмежування кваліфікованих від самостійних складів кримінальних правопорушень
(Публiчне право. – 2021. – № 1 (41). – С. 147-154, 2021) Самотієвич, В. О.; Samotiievych, V. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9010-1782
Більшість складів кримінальних правопорушень, що містяться в Особливій частині Кримінального кодексу України (далі – КК України), є кваліфікованими. Відмінність їх від основних складів полягає в наявності додаткових (кваліфікуючих) ознак, наявність яких підвищує ступінь небезпечності кримінального правопорушення. Завдяки існуванню кваліфікованих складів кримінальних правопорушень виникає можливість диференціювати кримінальну відповідальність залежно від рівня суспільної небезпечності кримінального правопорушення. Проте кваліфікація діянь за такими складами часто викликає чимало питань на практиці через низку причин, які й розглянуті в цій статті. Перед правозастосувачами часто постають два взаємопов’язані питання: чи всі ознаки основного складу кримінального правопорушення мають входити до кваліфікованого складу кримінального правопорушення; та друге, чи є це справді кваліфікований склад стосовно основного, чи його слід розглядати як окремий самостійний склад кримінального правопорушення зі своїм унікальним набором ознак складу. Традиційно в кримінальному праві вважається, що кваліфікуючі ознаки додаються до ознак основного складу кримінального правопорушення і, поєднуючись, утворюють кваліфікований склад кримінального правопорушення. При цьому ознаки основного складу не можуть бути замінені, виключені, враховуватись/не враховуватись альтернативно або на власний розсуд. Та незважаючи на таку однозначність і зрозумілість, питання все ж виникають. Основною причиною виникнення труднощів у правозастосувачів є невдале викладення у законі кваліфікованих складів кримінальних правопорушень. Часто вони сформульовані таким чином, що буквальне їх тлумачення призводить до висновків про те, що вони мають свій унікальний набір ознак складу кримінального правопорушення, а отже, містять ознаки окремого самостійного закінченого кримінального правопорушення. Вирішення зазначеної проблеми бачимо у двох основних напрямах: у законодавчому визначенні поняття кваліфікованого складу кримінального правопорушення та використанні єдиного підходу під час конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопорушень. Саме це, на наш погляд, сприятиме уникненню різночитання кримінального закону та дотриманню принципу законності в його кримінально-правовому розумінні.
Віктимологічна профілактика злочинності працівників органів внутрішніх справ
(Право і безпека. - 2012. - № 2 (44). - С. 129-133, 2012) Самотієвич, В. О.; Samotiievych, V. O.
Окреслено місце віктимологічної профілактики в системі запобігання злочинів, вчинюваних персоналом органів внутрішніх справ, з’ясовано основні недоліки в існуючій системі та запропоновано авторське бачення основних напрямків віктимологічної профілактики злочинності працівників органів внутрішніх справ.
Дискреційні повноваження суду щодо обрання форми реалізації кримінальної відповідальності: проблеми та шляхи вирішення
(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 411-413., 2019) Самотієвич, В. О.; Samotiievych, V. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9010-1782
Автором зазначено, що приймаючи рішення про обрання тієї чи іншої форми реалізації кримінальної відповідальності суд діє виключно в межах закону. Однак прийняття остаточного рішення неможливе без використання наданих суддям дискреційних повноважень, які дозволяють подолати фактичну і правову невизначеність, а також здійснити вибір між альтернативними варіантами на шляху прийняття законного, справедливого та обґрунтованого рішення. Правильність, відповідність прийняття таких рішень доволі часто викликає сумніви та призводить до оскаржень вироків. Відсутність єдності судової практики, припущення помилок, яких допускаються судді призводить до негативних наслідків, серед яких недовіра суспільства судовій владі.
До питання законодавчої техніки конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопорушень у Кримінальному кодексі України
(Юридичний вісник. - 2021. - №1. - С. 124-131, 2021) Самотієвич, В. О.; Samotiievych, V. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9010-1782
Статтю присвячено аналізу конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопорушень в чинному КК України та вивченню підходів їх тлумачення правозастосувачами. У статті підкреслено, що законодавець не має єдиного підходу у конструюванні кваліфікованих складів кримінальних правопорушень. Відмічено, що в чинному КК України використовуються чотири основні прийоми законодавчої техніки конструювання кваліфікованих складів, проте мета застосування того чи іншого прийому не є чітко визначеною. У результаті аналізу кожного виду конструкції наголошено на існуванні низки розбіжностей між буквальним значенням кримінально-правових норм того чи іншого виду та практикою їх застосування. З’ясовано, що питання необхідності врахування усіх без винятку ознак кримінального правопорушення основного складу під час притягнення особи до кримінальної відповідальності, за умови наявності в скоєному нею діянні ознак кваліфікованого складу кримінального правопорушення, вирішується неоднозначно. У переважній більшості кваліфікація діянь за кваліфікованим складом кримінального правопорушення здійснюється за умови встановлення усіх ознак основного складу кримінального правопорушення та, власне, кваліфікуючих. Проте трапляються випадки, коли правозастосовна практика не враховує окремих ознак основного складу кримінального правопорушення, однак за наявності ознак, що його кваліфікують, вважає за можливе притягти особу до кримінальної відповідальності. Зустрічаються й протилежні приклади, коли буквальне тлумачення кваліфікованих складів кримінальних правопорушень не вимагає обов’язкового встановлення окремих ознак основного складу, проте суб’єкти застосування таких норм в якості обов’язкових ознак встановлюють ті, що буквально не охоплені конструкцією кваліфікованого складу. Відсутність достатньої чіткості у формулюванні кваліфікованих складів призводить до прийняття різними суб’єктами протилежних рішень за подібних обставин вчинення суспільно небезпечних діянь. Уникненню неоднозначності тлумачення кваліфікованих складів кримінальних правопорушень сприятиме, по-перше, використання єдиного прийому законодавчого закріплення кваліфікованих складів, а також дотримання єдиного підходу у застосуванні цих норм, а саме ознаки кваліфікованого складу кримінального правопорушення мають охоплювати усі ознаки його основного складу, окрім випадків, які повинні бути безпосередньо передбачені в законі.
До питання обмеження суддівського розсуду під час призначення покарання
(Європейські перспективи. – 2019. – № 3. – С. 71-77, 2019) Самотієвич, В. О.; Samotiievych, V. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9010-1782
Проаналізовано існуючі та досліджено нові засоби законодавчої конкретизації порядку призначення покарання задля обмеження суддівського розсуду в межах реалізації принципу індивідуалізації кримінального покарання.
Кримінально-правовий захист права на життя новонародженої дитини в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення
(Підприємництво, господарство і право. - 2019. - № 4. - С. 222-227, 2019) Самотієвич, В. О.; Samotiievych, V. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9010-1782
Розглянуто ретроспективні погляди на необхідність існування особливого підходу щодо притягнення до кримінальної відповідальності жінок-дітовбивць, а також проаналізовано окремі аспекти сучасної зумовленості існування привілейованого складу вбивства в чинному КК України – «Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини». Проведено співставлення отриманих результатів із диспозицією ст. 117 та надано рекомендації стосовно застосування чинної норми, а також зроблено висновки про існування нагальної потреби внесення відповідних законодавчих змін.
Кримінологічний аналіз посадових злочинів, вчинених працівниками ОВС України протягом 2000-2010 років
(Форум права. – 2011. – № 3. – С. 679–686, 2011) Самотієвич, В. О.; Samotiievych, V. O.
Розглянуто сучасний стан злочинності в ОВС України; проаналізовано основні кримінологічні показники; розглянуто структуру та динаміку посадових злочинів; виявлено існуючі тенденції, властиві злочинам у сфері службової діяльності працівників ОВС останнього десятиріччя.
Індивідуальні заходи запобігання корупційним злочинам працівників Національної поліції України
(Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : зб. тез доп. V Міжнар. наук.практ. конф. (м. Харків, 31 берез. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 170-171, 2017) Самотієвич, В. О.; Samotiievych, V. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9010-1782
Наголошено, що корупція, здирництво, злочинне зловживання повноваженнями, низька ефективність у боротьбі зі злочинністю – ось основні характеристики поліції останніх років. Розглянуто індивідуальні заходи запобігання злочинності серед працівників поліції. Перш за все, слід приділити увагу запобіганню та припиненню розвитку професійної деформації. Другим напрямком діяльності, спрямованої на запобігання корупційних проявів серед працівників поліції України вважається розвиток правосвідомості, загальної та правової культури, а також морально-етичних якостей поліцейського.