Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.91/.97
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.91/.97 за Ключові слова "1944"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Злочини радянського тоталітарного режиму проти Українського національно-визвольного руху в 1944 році у світлі воєнної кримінології(Південноукраїнський правничий часопис. - 2022. - № 4, т. 3. - С. 250-258, 2022) Сокуренко, В.В.; Sokurenko, V.V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4377-982XЗ перших днів створення УПА її діяльність мала не регіональний, а всеукраїнський характер, що рельєфно видно з політичної програми боротьби за відновлення соборної, незалежної України. Правовими підставами визнання заслуг перед Україною ОУН та УПА є відповідність їхньої діяльності загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права і сучасному законодавству України, які схвалюють національно-визвольний рух народів за свободу і незалежність, а також визнають невід’ємне право націй на самовизначення й утворення власних національних держав. Радянська влада усіма силами намагалася завадити діяльності УПА, знищити її учасників, позбавити український національно-визвольний рух його військового крила. З цією метою використовувалися військові операції із залученням танків, бронепотягів, артилерії та літаків, депортації населення Західної України в Сибір. Широко застосовувалися провокації, коли спецзагони НКВС під маркою УПА намагалися захопити в полон провідників УПА, рядових вояків, дезорієнтувати їх, отримати інформацію про їхню діяльність, склад та плани. При цьому здійснювалися воєнні злочини, які були безпосередньо пов’язані з оперативними діями військ стосовно населення району воєнних дій і порушували міжнародні конвенції. Це призводило до масового і серйозного порушення норм міжнародного гуманітарного права, посягань на життя населення регіону, де відбувалися бойові дії, їхні основні права та найважливіші принципи міжнародного гуманітарного права. Безпосередньо придушенням національно-визвольного руху в Західній Україні керували перші секретарі обкомів компартії. Для цих людей характерними були відсутність співчуття, почуття провини, сорому, а також наявність жорстокості. Ці якості у них виробило життя та діяльність в умовах радянської тоталітарної системи, де й формувалася їхня особистість. Ними керувала також вихована роками комуністичної пропаганди ненависть до всього, що не є радянським, несприйняття та нерозуміння психології українців. Основною мотивацією їхньої злочинної поведінки було прагнення нав’язати чужий українському менталітету політичний режим, утвердити все за допомогою насильства аж до масових убивств, а також збудувати власну кар’єру будь-якою ціною. Географія вказаних злочинів представлена, в основному, територією Західної України, де відбувалося основне протистояння між УПА та радянською владою. Головним було те, що весь радянський тоталітарний режим був злочинним по своїй суті, а тодішні керівники республіки та областей були його «гвинтиками», тому їхня політика фактично апріорі була злочинною, і наведені у статті факти повністю підтверджують це.