Право і безпека, 2017, № 3 (66)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/75
Право і Безпека: наук. журн. / Харк. нац. ун-т внутрішніх справ; голов. ред. М. Ю. Бурдін. – Харків, 2017. - № 3 (66). - _ с. - ISSN 1727-1584.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Урахування гендерного аспекту як засобу підвищення ефективності правоохоронної діяльності(Право і безпека. – 2017. – № 3 (66). – С. 149–153, 2017) Твердохлєбова, Н. Є.; Tverdokhliebova, N. Ye.Проаналізовано специфічні проблеми інтеграції ґендеру в процес реформування поліцейських сил у сучасних умовах. Обґрунтовано необхідність створювати репрезентативні за кадровим складом інститути поліцейських сил. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення побудови правоохоронної системи, яка має передбачити оптимальне використання людського ресурсу для підвищення ефективності професійної діяльності правоохоронних органів.Документ Соціальний інтелект у професійній діяльності суб’єкта(Право і безпека. – 2017. – № 3 (66). – С. 153–158, 2017) Харченко, С. В.; Kharchenko, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5149-7892Узагальнено результати сучасних досліджень місця здібностей соціального інтелекту у структурі професійно важливих властивостей особистості. Описано структурні компоненти соціального інтелекту психолога, педагога, спеціаліста із соціальної роботи. Показано, що в осіб із більш високим рівнем соціального інтелекту краще розвинена саморегуляція, вони впевнені в собі, обирають більш конструктивні та оригінальні шляхи розв’язання у професійній діяльності ситуацій, пов’язаних зі спілкуванням.Документ Психологічні ресурси стресостійкості майбутніх правоохоронців(Право і безпека. – 2017. – № 3 (66). – С. 14–20, 2017) Доценко, В. В.; Dotsenko, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7757-2793Представлено результати дослідження особливостей трьох груп психологічних ресурсів стресостійкості майбутніх правоохоронців на різних етапах професіогенезу. З’ясовано, що ціннісними ресурсами у групі слухачів магістратури виступають їхні прагнення отримати освіту, яка буде високо оцінена суспільством, дозволить їм досягти матеріального достатку і поставлених цілей. У групі майбутніх правоохоронців 1-го курсу навчання такими ресурсами є їхні бажання творчо розвиватися, розкривати власні можливості. Регулятивні ресурси майбутніх правоохоронців на різних етапах професіогенезу спрямовані на збереження власного здоров’я, проте мають схильність до виснаження. Інструментальні ресурси стресостійкості майбутніх правоохоронців – слухачів магістратури і першокурсників представлені активними копінг-стратегіями поведінки в сукупності з використанням соціальних ресурсів.Документ Професійний психологічний добір на службу до поліції з використанням адаптованого індивідуально-типологічного опитувальника(Право і безпека. – 2017. – № 3 (66). – С. 125–133, 2017) Барко, В. І.; Barko, V. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4962-0975; Кирієнко, Л. А.; Kyriienko, L. A.; Барко, В. В.; Barko, V. V.Розглянуто питання україномовної адаптації психодіагностичної методики «Індивідуальнотипологічний опитувальник» у межах удосконалення системи професійного добору кадрів для Національної поліції України. Викладено теоретичні основи й показано внутрішню структуру процесу адаптації, розкрито процедуру та результати дослідження щодо перевірки надійності та валідності методики, отримано середньонормативні показники для загальної вибірки, визначено нові стандартизовані тестові норми. Результати дослідження довели діагностичну верифікацію зазначеного опитувальника та доцільність його використання з метою психологічного добору персоналу Національної поліції України.Документ Концептуальні засади психологічного супроводу різних етапів професіогенезу правоохоронців(Право і безпека. – 2017. – № 3 (66). – С. 139–144, 2017) Мілорадова, Н. Е.; Miloradovа, N. E.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0716-9736Розглянуто мету, завдання та сутність психологічного супроводу професіогенезу правоохоронців. Проаналізовано концептуальні засади здійснення заходів у межах діагностичного, профілактичного та корекційного напрямків психологічного супроводу довузівського, вузівського та післявузівського етапів професійного розвитку правоохоронців. Наголошено, що врахування проаналізованих особливостей сприяє гармонійному, збалансованому процесу професійного становлення, результатом якого є високий рівень професіоналізму.Документ Емоційний інтелект у складі ресурсності представників професій юридичних видів(Право і безпека. – 2017. – № 3 (66). – С. 121–125, 2017) Бабенко, О. О.; Babenko, O. O.Охарактеризовано основні елементи впливу феномена емоційного інтелекту на ефективну самореалізацію особистості та її пристосування до складних умов професійної та особистісної взаємодії. З’ясовано зміст понять «соціономічний вид професії», «емоційний інтелект», «стресостійкість», «ресурсність особистості» та «саногенне мислення» і підкреслено важливість такого механізму мислення. Наголошено, що слід приділити увагу подальшому вивченню впливу емоційного інтелекту на професійне становлення представників професій юридичних видів та підвищення рівня емоційного інтелекту задля ефективного виконання професійних обов’язків, збереження власного здоров’я та підвищення психологічної культури суспільства в цілому.Документ Дефініція «особистісно-професійна зрілість» у психологічних дослідженнях(Право і безпека. – 2017. – № 3 (66). – С. 159–164, 2017) Черкашин, А. І.; Cherkashyn, A. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4929-6706Наведено результати дослідження дефініції особистісно-професійної зрілості у працях вітчизняних та зарубіжних учених. Визначено, що зрілість є найбільш тривалим періодом онтогенезу, який характеризується тенденцією до досягнення найвищого розвитку духовних, інтелектуальних і фізичних здібностей людської особистості. Указано, що особистісно-професійна зрілість є інтегративним, багатоскладовим психічним утворенням, яке визначає саморозвиток і самодетермінацію особистості у професійній та особистісній сферах власної життєдіяльності. Наголошено, що основними принципами психолого-педагогічної діяльності щодо формування особистіснопрофесійної зрілості майбутнього фахівця є результативність, ефективність, об’єктна орієнтованість змісту педагогічної дії, особистісна орієнтованість, рефлективність і гармонійність.