Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2020, № 1 (22)

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/7996

Вісник Кримінологічної Асоціації України: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кримінолог. асоц. України; голов. ред. О.М. Бандурка. - Харків: ХНУВС, 2020. - № 1 (22). - 252 с. - ISSN 2304-4756.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Окремі питання кримінально-правового захисту прав і свобод неповнолітніх
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 192-196, 2020) Шевелев, К. Є.; Shevelev, K. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3501-5021; Авдєєв, О. О.; Avdeiev, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4203-8165
    Стаття присвячена окремим практичним аспектам кваліфікації кримінальних злочинів проти прав неповнолітніх. Наведено скорочений аналіз основних дефініцій і нормативно-правових актів, що визначають ознаки складів злочинів даної категорії (а саме, ст. ст. 166, 167 Кримінального кодексу України). Зроблено висновки про ефективність кримінально-правового захисту порушених прав неповнолітніх шляхом притягнення винних осіб до відповідальності.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми призначення покарання щодо неповнолітніх
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 176-182, 2020) Казначеєва, Д. В.; Kaznacheieva, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7596-294X
    Аналіз кримінального законодавства свідчить, що перелік покарань, що застосовуються до неповнолітніх, у порівнянні з особами, які досягли повноліття, істотно обмежений. Акцентовано увагу на негативну тенденцію, згідно з якою позбавлення волі на певний строк призначається судами в кілька разів більше, ніж інші види покарань. Вікові особливості неповнолітніх і специфіка злочинів, які вони здійснюють, свідчать про необхідність реформування системи покарань щодо неповнолітніх та посилення виховних і превентивних заходів.
  • Ескіз
    Документ
    Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності: сучасний стан і напрями вдосконалення
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 82-91, 2020) Васильєв, А. А.; Vasiliev, A. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9480-7814
    Визначено сутність норми про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, проаналізовано законодавчі ініціативи щодо зміни і доповнення її положень. Запропоновано напрями вдосконалення теоретичної конструкції окремих елементів складу завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності. The essence of the norm on criminal liability for fraudulent representation about a threat to public security, destruction or damage to property has been determined; legislative initiatives to amend and supplement its provisions have been analyzed. The directions for improving theoretical construction of certain elements of the corpus delicti of wrongful communication about a threat to public security, destruction or damage to property have been suggested. Определена сущность нормы об уголовной ответственности за заведомо ложное сообщение об угрозе безопасности граждан, уничтожения или повреждения объектов собственности, проанализированы законодательные инициативы по изменению и дополнению ее положений. Предложены направления совершенствования теоретической конструкции отдельных элементов состава заведомо ложного сообщения об угрозе безопасности граждан, уничтожения или повреждения объектов собственности.
  • Ескіз
    Документ
    Історичний розвиток кримінально-правової охорони права на таємницю кореспонденції в Україні
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 72-81, 2020) Кондратов, Д. Ю.; Kondratov, D. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5426-4878
    Стаття присвячена аналізу історичного розвитку кримінально-правових норм, що забезпечують охорону права людини на таємницю кореспонденції в Україні. Формуванню цієї інституції кримінального права, виробленні конкретних дефініцій і їх розміщення в Особливої ​​частини чинного КК України передував досить тривалий період розвитку правової думки, який пронизує собою всю історію становлення української державності. The article is focused on the analysis of historical development of criminal and legal norms that ensure the protection of human right to the secrecy of correspondence in Ukraine. The author has found out that the current criminal law, which provides liability for the violation of private life in general and the secrecy of correspondence in particular, were not spontaneous. The formation of this institution of criminal law, the development of specific definitions and their placement in the Special Part of the current Criminal Code of Ukraine was preceded by a rather long period of development of legal thought, which pervades the whole history of the formation of Ukrainian statehood. Статья посвящена анализу исторического развития уголовно-правовых норм, обеспечивающих охрану права человека на тайну корреспонденции в Украине. Формированию этого института уголовного права, выработке конкретных дефиниций и их размещению в Особенной части действующего УК Украины предшествовал достаточно длительный период развития правовой мысли, который пронизывает собой всю историю становления украинской государственности.
  • Ескіз
    Документ
    Деякі особливості суб’єктивних ознак безгосподарського використання земель
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 64-71, 2020) Цвіркун, Н. Ю.; Tsvirkun, N. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9195-3349
    Розглянуто особливості суб'єктивних ознак безгосподарчого використання земель. Визначено, що більшу суспільну небезпеку представляють злочини проти довкілля, що здійснюються посадовими особами. Причиною деградації грунтів є порушення землекористувачами та відповідальними особами свого безпосереднього правового обов'язку по охороні і збереженню земель, недотримання елементарних технологічних правил роботи в полі, їх безвідповідальне ставлення до землі і низька екологічна культура. The article deals with the peculiarities of subjective features of nonagricultural land use. It has been determined that environmental crimes committed by public officials carry greater public danger. The consequences of non-agricultural land use are often the result of the abuse or neglect by officials. The cause of land degradation is the violation by land users and responsible persons of their direct legal obligation to protect land, failure to comply with basic technological rules of agricultural works, their irresponsible attitude to land and low environmental culture. Рассмотрены особенности субъективных признаков безхозяйственного использования земель. Определено, что большую общественную опасность представляют преступления против окружающей среды, совершаемые должностными лицами. Причиной деградации грунтов является нарушение землепользователями и ответственными лицами своей непосредственной правовой обязанности по охране и сохранению земель, несоблюдение элементарных технологических правил работы в поле, их безответственное отношение к земле и низкая экологическая культура.
  • Ескіз
    Документ
    Окремі питання кваліфікації незаконного проведення аборту
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 57-63, 2020) Черевко, К. О.; Cherevko, K. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3384-8388
    У статті розглянуто окремі питання кваліфікації незаконного проведення абортів, таких як тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої. розмежовані склади злочинів, передбачених ст. 134 КК України, ст. 121 КК України та ст. 122 КК України. Висунуто пропозиції додати в ст. 134 КК Україна такі кваліфікуючі ознаки, як повторність і корисливий мотив. The article addresses the specific issues of qualifying illegal abortions, such as prolonged health disorders, infertility or the death of a victim. The author has carried out differentiation of the corpus delicti under the Art. 134 of the Criminal Code of Ukraine from the Art. 121 of the Criminal Code of Ukraine and the Art. 122 of the Criminal Code of Ukraine. The author has offered to add the Art. 134 of the Criminal Code of Ukraine with such qualifying features as repetition and lucrative motive. В статье рассматриваются отдельные вопросы квалификации незаконного проведения абортов, таких как длительное расстройство здоровья, бесплодие или смерть потерпевшей. Разграничены составы преступлений, предусмотренных ст. 134 УК Украины, ст. 121 УК Украины и ст. 122 УК Украины. Выдвинуты предложения добавить в ст. 134 УК Украины такие квалифицирующие признаки, как повторность и корыстный мотив.
  • Ескіз
    Документ
    "Службова особа" як суб'єкт корупційних злочинів: становлення поняття у КК України, види та проблемні питання
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 48-56, 2020) Фоменко, М. В.; Fomenko, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6606-5769
    Розглянуто питання про становлення в чинному кримінальному законі такого спеціального суб'єкта злочину, як «службова особа». Досліджено зміст поняття «службова особа», виділені його специфічні ознаки. На підставі існуючих наукових поглядів як в кримінально-правовій доктрині, так і в суміжних галузях права проаналізовано питання про співвідношення термінів «службова особа» і "посадова особа". Встановлено, що відмінності між цими термінами вбачаються в самій природі владних повноважень. The issue of establishing such a special subject of an offence as an “official” in the current Criminal law of Ukraine has been studied in the article. The content of the concept of an “official” has been researched; its specific features have been outlined. Based on existing scientific views both in criminal law doctrine and related branches of law, the author has analyzed the issue of correlation of the concepts of “officials” and “public servants”. It has been established that differences between these two concepts lay in the very nature of authoritative powers. Рассмотрен вопрос о становлении в действующем уголовном законе такого специального субъекта преступления, как «служебное лицо». Исследовано содержание понятия «служебное лицо», выделены его специфические признаки. На основании существующих научных взглядов как в уголовно-правовой доктрине, так и в смежных отраслях права проанализирован вопрос о соотношении терминов «служебное лицо» и «должностное лицо». Установлено, что отличия между этими терминами усматриваются в самой природе властных полномочий.
  • Ескіз
    Документ
    Системний аналіз кримінальної відповідальності за злочини проти статевої свободи та недоторканості особи, вчинені неповнолітніми
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 35-47, 2020) Юртаєва, К. В.; Yurtayeva, K. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6096-2020
    Здійснено системний аналіз кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти статевої свободи та недоторканості особистості в контексті змін, внесених до розділу IV Особливої ​​частини КК України в 2017-2019 роках. Визначено ряд недоліків діючих норм КК України. Надано пропозиції щодо усунення визначених у статті правових колізій і вдосконалення норм КК України. The author of the article has carried out the systematic analysis of criminal liability for crimes against sexual freedom and person’s integrity within the context of amendments made in 2017-2019 to the Section IV of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. The author has defined a number of shortcomings of the current norms of the Criminal Code of Ukraine. The author of the article has provided the following propositions for solving identified legal conflicts and enhancing the norms of the Criminal Code of Ukraine. Осуществлен системный анализ уголовной ответственности за совершение преступлений против половой свободы и неприкосновенности личности в контексте изменений, внесенных в раздел IV Особенной части УК Украины в 2017–2019 годах. Определен ряд недостатков действующих норм УК Украины. Даны предложения по устранению определенных в статье правовых коллизий и совершенствованию норм УК Украины.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування примусових заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: теоретико-прикладний аспект
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 27-34, 2020) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487; Крижановський, М. В.; Kryzhanovskyi, M. V.
    Розглянуто теоретико-прикладний аналіз реалізації примусових заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб в аспекті їх виконання, і на цій основі зроблені власні узагальнюючі висновки. Відзначено, що обвинувальний вирок, в якому прийнято рішення про застосування примусових заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, є обов'язковим до виконання. У той же час порядок і умови його виконання на законодавчому рівні або не визначені взагалі, або визначені таким чином, що це створює колізію між відповідними нормативними приписами. The article is focused on theoretical and applied analysis of the implementation of coercive measures of criminal and legal nature against legal entities in terms of their implementation and the development of own general conclusions, on this basis. It is noted that the sentence, which contains a decision on the application of coercive measures of criminal and legal nature against legal entities is mandatory for execution. At the same time, the procedure and conditions for its implementation at the legislative level are either not defined at all, or defined in such a way that creates a conflict between the relevant normative regulations. Рассмотрен теоретико-прикладной анализ реализации принудительных мер уголовно-правового характера в отношении юридических лиц в аспекте их исполнения, и на этой основе сделаны собственные обобщающие выводы. Отмечено, что обвинительный приговор, в котором принято решение о применении принудительных мер уголовно-правового характера касательно юридических лиц, является обязательным к исполнению. В то же время порядок и условия его исполнения на законодательном уровне или не определены вообще, или определены таким образом, что это создает коллизию между соответствующими нормативными предписаниями.