Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.91/.97

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/161

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Psychohistorical approach as a means of criminological
    (Архів кримінології та судових наук. – 2021. – № 2 (4). – С. 44-51, 2021) Lytvynov, O. M.; Литвинов, О. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Spitsyna, H. O.; Спіцина, Г. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9131-0642; Hasparian, S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1050-8292
    Наукова стаття присвячена психоісторичному підходу як інструменту кримінологічного аналізу. У цьому науковому дослідженні акцент робиться на психоісторичний підхід, який розставляє свої акценти у вивченні соціальних процесів у кожну історичну епоху. Зазначено, що в просторі сучасного світу мало не найбільш затребуваним сюжетом є інформаційно-мережевий мейнстрім. В інформаційну еру людина не стає автоматично сучасником тих людей, ідей і предметів, з якими природним чином збіглася. Сучасником необхідно ставати за допомогою психологічних процесів. Розуміння цього надає можливість обґрунтувати психологічні та соціальні практики нового типу, що будуються на новій позитивній установці щодо дійсності. Зосереджено увагу на психоісторичному аналізі, який задає перспективу розгляду таких складностей як своєрідних властивостей, надає можливість виявити й охарактеризувати історичний зв’язок події з попередніми, описати її своєрідність у світлі й усупереч хронології. Визначений предмет психоісторичного аналізу та розглянуті основні положення, покладені в підґрунтя зазначеного підходу, що організовують межі психоісторичного аналізу: переривчастість і безперервність історії; хронологія та одночасність; боротьба подій, випадковість; відсутність суті, тілесність; дискурс-аналіз. У статті зроблено висновок, що застосування психоісторичного підходу надає розуміння, що кінець історії зумовлюється тим, що в неї був початок; людина й історія підпорядковуються часу, і людина, і час відзначаються тими ж самими стигматами.
  • Ескіз
    Документ
    Сингулярність та її ефекти в системі кримінологічних знань
    (Архів кримінології та судових наук. - 2020. - № 2. - С. 52-58, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738
    Статтю присвячено дослідженню феномена сингулярності в процесі кримінологічного аналізу соціальної реальності. Окреслено основні закономірності формування ефектів сингулярності на особистісному і груповому рівнях, специфіку впливів цих ефектів на соціальні процеси, соціальну діяльність, права людини, злочинність, кримінологічну безпеку, протидію злочинності, особливості врахування відповідних механізмів під час здійснення кримінологічного аналізу та прогнозування.
  • Ескіз
    Документ
    Онтологія кримінологічного знання: на шляху до нового усвідомлення
    (Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доп. учасників III Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 19 черв. 2020 р.) . - Харків: НДІ ППСН, 2020. – С. 175-179, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738
    Підкреслено, що сьогодні активно йде становлення адекватної новому часу науки, як теоретичного знання, так і соціальної практики. Новизна пояснюється загальною деконструкцією метафізики, що дозволила лібералізувати онтологію соціальності, надати їй комунікативний характер. Комунікативні соціальні онтології зумовлюють і адекватну комунікативну кримінологічну онтологію.
  • Ескіз
    Документ
    Роль і значення інтуїтивного пізнання у кримінології
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 1 (15). - С. 30-38, 2017) Бандурка, О. М.; Bandurka, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0240-5517; Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258
    Статтю присвячено аналізу сучасних підходів до встановлення ролі інтуїції як важливого пізнавального інструменту творчих процесів. Розглянуто визначення поняття «інтуїція». Особливу увагу приділено абстрактно-логічному і просторово-образному типам мислення, проблемі співвідношення дискурсивного (логічного) та інтуїтивного у процесі кримінологічного пізнання.