Право і безпека, 2022, № 1 (84)

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/12076

Право і Безпека: наук. журн. / Харк. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. В. В. Сокуренко. – Харків, 2022. – № 1 (84). – ISSN 2617-2933 (Online). – DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2022.1

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17
  • Ескіз
    Документ
    Стан наукового дослідження проблем розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 241-250, 2022) Гонтаренко, В. П.; Hontarenko, V. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7575-8914
    Висвітлено історичні та сучасні тенденції розвитку наукової думки щодо протидії домашньому насильству. Досліджено зміну підходів до розуміння понять «домашнє насильство» та «правопорушення, пов’язані з домашнім насильством». На підставі змістовного співвідношення вказаних категорій з’ясовано тенденції розвитку наукової думки щодо протидії цим правопорушенням, передусім кримінально-правового характеру. Акцент зроблено на висвітленні досягнень українських науковців, зокрема тих наукових праць, що присвячені проблемам досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, за результатами аналізу яких запропоновано авторську періодизацію розвитку наукової думки за темою дослідження.
  • Ескіз
    Документ
    Строк позовної давності і негаторний позов: огляд судової практики, роздуми та проблеми
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 225-233, 2022) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508
    На основі системного аналізу роз’яснень вищих судових органів України та цивільно-правових норм про застосування позовної давності до негаторного позову виявлено проблему тих роз’яснень Верховного Суду, які не відповідають закону, але мають ураховуватися судами під час застосування цих норм права в подібних справах. Зроблено висновок, що акти судового тлумачення, які не відповідають виразам «передбачено законом» та «відповідно до закону», набувають характеру регулятора цивільних відносин, оскільки відповідно до закону мають обов’язкову процесуальну силу до застосування їх в подібних справах. Враховуючи, що акти судового тлумачення відповідно до Конституції України та ЦК України не можуть бути джерелом цивільного права, запропоновано певні запобіжники, які сприятимуть виправленню судових помилок і недоліків судочинства, а також узгодженню цивільного законодавства з вимогами правової визначеності.
  • Ескіз
    Документ
    Поняття документа у криміналістиці
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 215-224, 2022) Сезонов, В. С.; Sezonov, V. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2580-2953
    Документ у криміналістиці – це основне, багатозначне, узагальнене поняття, щодо визначення та класифікації якого немає одностайної думки. Дослідження криміналістичних властивостей документів є невідкладним, оскільки поява нових видів документів, зокрема електронних, вимагає розширення переліку документів, які є фігурантами експертиз. Документ у криміналістиці визначено як матеріальний об’єкт із зафіксованою на ньому інформацією, що має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Проблема використання електронного документа як джерела доказів у кримінальному судочинстві детально проаналізована з позиції теорії кримінального судочинства та криміналістики.
  • Ескіз
    Документ
    Правові стимули в договірному регулюванні правовідносин подружжя
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 207-214, 2022) Бортнік, О. Г.; Bortnik, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7816-0387; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987X
    Досліджено роль правових стимулів у механізмі правового регулювання правовідносин подружжя. Підкреслено роль особистих немайнових благ як основи сімейних відносин, що визначає вибір оптимальної моделі правового регулювання таких відносин. Зроблено висновок, що можливість для особи отримати правові гарантії здійснення особистих немайнових прав у шлюбі є важливим правовим стимулом для використання договірного способу регулювання правовідносин подружжя. Договірне саморегулювання правовідносин подружжя через визначення способів здійснення суб’єктивного права дозволяє дотримуватися балансу між потребами і суб’єктивними правами та юридичними обов’язками кожного з подружжя, а також подружжя як батьків та захистити їх охоронювані законом інтереси.
  • Ескіз
    Документ
    Проблемні питання використання сучасних інформаційних та інших технологій при виконанні оперативними підрозділами доручень слідчого і дізнавача
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 189-195, 2022) Загуменний, О. О.; Zahumennyi, O. O.; ORCID: https://orcid.org/ 0000-0002-5580-6285
    Розглянуто проблемні питання використання сучасних інформаційних та інших технологій при виконанні оперативними підрозділами доручень слідчого і дізнавача. За результатами дослідження надано конкретні пропозиції та рекомендації з удосконалення використання інформаційних та інших сучасних технологій працівниками оперативних підрозділів при виконанні доручень слідчого і дізнавача у кримінальному провадженні.
  • Ескіз
    Документ
    Щодо подальших перспектив інновації законодавчої основи нормотворчості
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 165-180, 2022) Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2021-7886
    Проаналізовано конституційні положення про нормотворчість в Україні, вивчено європейський досвід конституціоналізації нормотворення. Звернено увагу на необхідність закріплення в основоположному правовому акті держави переліку джерел права та формулювання базових засад нормотворення. Окремо наголошено, що на конституційному рівні вимагає закріплення становище фундаментальної юридичної науки в тому, що підзаконні нормативно-правові акти неспроможні містити первинних норм права. Останні ухвалюються виключно на основі та на виконання законів. Досліджено базові поняття та конструкції проєкту Закону України «Про правотворчу діяльність», такі як «правотворча діяльність» і «принципи правотворчості». Вказано , що вони вимагають суттєвого доопрацювання, оскільки базуються на спірних концептуальних підходах.
  • Ескіз
    Документ
    Організаційні особливості оперативного обслуговування підрозділами кримінальної поліції ліній роботи
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 156-164, 2022) Чиж, С. А.; Chyzh, S. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4296-3246
    Виникнення новітніх організаційно-правових форм господарювання створило передумови для зрощення кримінальних протиправностей у сфері економіки із загальним криміналітетом, у зв’язку з чим для правоохоронних органів на перший план висуваються організаційно-тактичні завдання з превенції кримінальних проявів у всіх галузях економіки, за лініями роботи, закріпленими об’єктами і територіями. Виходячи з цього, на цьому етапі розвитку економіки різко зростають роль і значення оперативного обслуговування підрозділами кримінальної поліції ліній роботи, у зв’язку з чим у статті досліджено організаційні складові оперативного обслуговування підрозділами кримінальної поліції ліній роботи. На підставі аналізу практичної діяльності підрозділів кримінальної поліції визначено шляхи оптимізації організації оперативного обслуговування підрозділами кримінальної поліції ліній роботи.
  • Ескіз
    Документ
    Публічна безпека в докласичній політико-правовій думці античної Греції
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 133-142, 2022) Загуменна, Ю. О.; Zagumenna, Yu. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0617-8363
    Наведено ґрунтовне теоретико-правове дослідження ключових особливостей загальнофілософського та спеціально-правового розуміння і тлумачення проблем безпеки людини, суспільства та держави в докласичній політико-правовій думці античної Греції. Проаналізовано погляди давньогрецьких авторів (поетів, філософів, істориків, юристів) – представників соціально-філософської та політико-правової думки того періоду на тлі поширених колективних уявлень про безпеку як стан суспільних відносин, умову людського (суспільного) життя та/або своєрідну соціальну цінність, об’єктів (сфер) цієї безпеки, а також суб’єктів та нормативних механізмів гарантування відповідного стану суспільства і держави. Зроблено висновок, що для переважної більшості давньогрецьких мислителів питання безпеки були пов’язані з феноменом гармонії Всесвіту, суспільства і самого людства. Важливим джерелом знань про безпеку вважалися роздуми давньогрецьких філософів про належне життя та шляхи його досягнення.
  • Ескіз
    Документ
    Кримінологічні засади перехідного правосуддя для України: зони криміногенних ризиків
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 124-132, 2022) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794; Дундич, Л. В.; Dundych, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6397-6869
    Сформульовано кримінологічні засади концепції перехідного правосуддя для України, з’ясовано найбільш небезпечні криміногенні ризики її реалізації. Запропоновано виділити дві зони таких ризиків, що виявляються в полі екзистенційно-смислових дилем перехідного правосуддя за умов правової сингулярності. Охарактеризовано дилеми «правда vs справедливість», «справедливість vs примирення» та «примирення vs правда». Доведено зв’язки між недоліками складових перехідного правосуддя та злочинами ненависті, делегітимізацією державної та муніципальної влади. Акцентовано увагу на криміногенному значенні конкуруючої віктимності, міфологем постпам’яті, десинхронізованих елементів кримінальної юстиції і кримінологічної політики.
  • Ескіз
    Документ
    Міжнародно-правовий статус «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень
    (Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 115-123, 2022) Войціховський, А. В.; Voitsikhovskyi, A. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5629-8852; Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X; Логвиненко, Є. С.; Lohvynenko, Y. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-843X
    Розкрито проблеми визначення статусу «невизнаних держав» із погляду сучасного міжнародного права. Зауважено, що прагнення різних територіальних утворень до відокремлення в останні роки все частіше призводить до виникнення «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень, чиє існування відіграє чималу роль як одне з джерел конфліктів у сучасній світовій політиці. Метою статті є визначення поняття «невизнані держави», виокремлення їх загальних ознак та дослідження їх міжнародно-правового статусу. На ґрунті аналізу новітніх наукових розробок показано колізію в сучасному міжнародному праві між принципом права народів на самовизначення та принципом територіальної цілісності, які є передумовою геополітичних суперечок у сучасних умовах розвитку міжнародних відносин. Зважаючи на складність практики визнання подібних утворень, зауважено на необхідності розроблення чітких правових норм, які б регламентували процедуру становлення таких політико-територіальних утворень («невизнаних держав») як суб’єктів міжнародного права.