Міжнародно-правовий статус «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень
Дата
2022
ORCID
DOI
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 115-123
Анотація
Розкрито проблеми визначення статусу «невизнаних держав» із погляду сучасного міжнародного права. Зауважено, що прагнення різних територіальних утворень до відокремлення в останні роки все частіше призводить до виникнення «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень, чиє існування відіграє чималу роль як одне з джерел конфліктів у сучасній світовій політиці. Метою статті є визначення поняття «невизнані держави», виокремлення їх загальних ознак та дослідження їх міжнародно-правового статусу. На ґрунті аналізу новітніх наукових розробок показано колізію в сучасному міжнародному праві між принципом права народів на самовизначення та принципом територіальної цілісності, які є передумовою геополітичних суперечок у сучасних умовах розвитку міжнародних відносин. Зважаючи на складність практики визнання подібних утворень, зауважено на необхідності розроблення чітких правових норм, які б регламентували процедуру становлення таких політико-територіальних утворень («невизнаних держав») як суб’єктів міжнародного права.
Problems of determining the status of so-called unrecognized states in terms of modern international law are revealed. It is noted that the desire of different territorial entities to secede in recent years increasingly leads to the emergence of “unrecognized states” as special political and territorial entities, whose existence is one of the sources of conflict in modern world politics. Many works by both domestic and foreign scholars are devoted to the problems of determining the international legal status of “unrecognized states” and their domestic political development. However, a significant disadvantage of these scientific works is that their authors do not seek to develop general theoretical methodological approaches to the study of the phenomenon of “unrecognized states” and to determine the criteria of insolvency and non-recognition. It is noted that the study of the international legal status of self-proclaimed “unrecognized states” requires theoretical and methodological understanding, which is possible with a comprehensive scientific approach to this topic. Thus, in the current conditions of development of international relations, scholars in the field of international law, international relations and political science are faced with the task of finding optimal methodological and theoretical approaches to the study of the phenomenon of “unrecognized states”. An integrated approach to its study will help to determine the features of their domestic political development, to identify the relationship between the main trends in their formation and international legal status. The results obtained will determine the prospects for the recognition of such political and territorial entities (“unrecognized states”) with a special status and the development of their capacity. The purpose of the article is to define the term “unrecognized states”, to conduct a scientific and theoretical analysis of its content and consider the existing preconditions for its formulation, as well as to clarify the place of such political and territorial entities (“unrecognized states”) in international law. The objective of the article is to clarify the substantive characteristics of the term “unrecognized states”, the international legal status of such entities and analyze the principle of the right of peoples to self-determination and the principle of territorial integrity in the context of the emergence and existence of “unrecognized states”. The conflict in modern international law between the principle of the right of peoples to self-determination and the principle of territorial integrity, which are a prerequisite for geopolitical disputes in the current conditions of international relations is shown. Given the complexity of the practice of recognizing such entities, it was noted the need to develop clear legal norms that would regulate the procedure for the formation of such political and territorial entities (“unrecognized states”) as subjects of international law.
Раскрыты проблемы определения статуса «непризнанных государств» с точки зрения современного международного права. Замечено, что стремление разных территориальных образований к обособлению в последние годы все чаще приводит к возникновению «непризнанных государств» как особых политико-территориальных образований, чье существование играет немалую роль как один из источников конфликтов в современной мировой политике. Целью статьи является определение понятия "непризнанные государства", выделение их общих признаков и исследование их международно-правового статуса. На основе анализа новейших научных разработок показана коллизия в современном международном праве между принципом права народов на самоопределение и принципом территориальной целостности, которые являются предпосылкой геополитических споров в современных условиях развития международных отношений. Учитывая сложность практики признания подобных образований, отмечено необходимость разработки четких правовых норм, регламентирующих процедуру становления таких политико-территориальных образований («непризнанных государств») как субъектов международного права.
Problems of determining the status of so-called unrecognized states in terms of modern international law are revealed. It is noted that the desire of different territorial entities to secede in recent years increasingly leads to the emergence of “unrecognized states” as special political and territorial entities, whose existence is one of the sources of conflict in modern world politics. Many works by both domestic and foreign scholars are devoted to the problems of determining the international legal status of “unrecognized states” and their domestic political development. However, a significant disadvantage of these scientific works is that their authors do not seek to develop general theoretical methodological approaches to the study of the phenomenon of “unrecognized states” and to determine the criteria of insolvency and non-recognition. It is noted that the study of the international legal status of self-proclaimed “unrecognized states” requires theoretical and methodological understanding, which is possible with a comprehensive scientific approach to this topic. Thus, in the current conditions of development of international relations, scholars in the field of international law, international relations and political science are faced with the task of finding optimal methodological and theoretical approaches to the study of the phenomenon of “unrecognized states”. An integrated approach to its study will help to determine the features of their domestic political development, to identify the relationship between the main trends in their formation and international legal status. The results obtained will determine the prospects for the recognition of such political and territorial entities (“unrecognized states”) with a special status and the development of their capacity. The purpose of the article is to define the term “unrecognized states”, to conduct a scientific and theoretical analysis of its content and consider the existing preconditions for its formulation, as well as to clarify the place of such political and territorial entities (“unrecognized states”) in international law. The objective of the article is to clarify the substantive characteristics of the term “unrecognized states”, the international legal status of such entities and analyze the principle of the right of peoples to self-determination and the principle of territorial integrity in the context of the emergence and existence of “unrecognized states”. The conflict in modern international law between the principle of the right of peoples to self-determination and the principle of territorial integrity, which are a prerequisite for geopolitical disputes in the current conditions of international relations is shown. Given the complexity of the practice of recognizing such entities, it was noted the need to develop clear legal norms that would regulate the procedure for the formation of such political and territorial entities (“unrecognized states”) as subjects of international law.
Раскрыты проблемы определения статуса «непризнанных государств» с точки зрения современного международного права. Замечено, что стремление разных территориальных образований к обособлению в последние годы все чаще приводит к возникновению «непризнанных государств» как особых политико-территориальных образований, чье существование играет немалую роль как один из источников конфликтов в современной мировой политике. Целью статьи является определение понятия "непризнанные государства", выделение их общих признаков и исследование их международно-правового статуса. На основе анализа новейших научных разработок показана коллизия в современном международном праве между принципом права народов на самоопределение и принципом территориальной целостности, которые являются предпосылкой геополитических споров в современных условиях развития международных отношений. Учитывая сложность практики признания подобных образований, отмечено необходимость разработки четких правовых норм, регламентирующих процедуру становления таких политико-территориальных образований («непризнанных государств») как субъектов международного права.
Опис
Войціховський, А. В. Міжнародно-правовий статус «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень / А. В. Войціховський, М. І. Марчук, Є. С. Логвиненко // Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 115-123. – DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2022.1.12.
Войціховський, А. В., Марчук, М. І. і Логвиненко, Є. С. (2022) «Міжнародно-правовий статус ‘невизнаних держав’ як особливих політико-територіальних утворень», Право і безпека, 84(1), с. 115-123. doi: 10.32631/pb.2022.1.12.
Войціховський А. В., Марчук М. І., Логвиненко Є. С. Міжнародно-правовий статус «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень. Право і безпека. 2022. No 1 (84). С. 115–123. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2022.1.12.
Voitsikhovskyi, A. V. , Marchuk, M.I., & Logvynenko, Ye. S. (2022). International legal status of “unrecognized states” as special political and territorial entities. Law and Safety , 1(84), 115–123. https://doi.org/10.32631/pb.2022.1.12.
Войціховський, А. В., Марчук, М. І. і Логвиненко, Є. С. (2022) «Міжнародно-правовий статус ‘невизнаних держав’ як особливих політико-територіальних утворень», Право і безпека, 84(1), с. 115-123. doi: 10.32631/pb.2022.1.12.
Войціховський А. В., Марчук М. І., Логвиненко Є. С. Міжнародно-правовий статус «невизнаних держав» як особливих політико-територіальних утворень. Право і безпека. 2022. No 1 (84). С. 115–123. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2022.1.12.
Voitsikhovskyi, A. V. , Marchuk, M.I., & Logvynenko, Ye. S. (2022). International legal status of “unrecognized states” as special political and territorial entities. Law and Safety , 1(84), 115–123. https://doi.org/10.32631/pb.2022.1.12.
Ключові слова
Міжнародне право .International Law. Международное право, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, невизнані політико-територіальні утворення, невизнані держави, самопроголошені держави, міжнародно-правове визнання держав, міжнародна правосуб’єктність, принцип права народів на самовизначення, принцип територіальної цілісності, територіальна цілісність, unrecognized political territorial formations, unrecognized states, self-proclaimed states, international legal recognition of states, international legal personality, principle of the right of peoples to self-determination, principle of territorial integrity, непризнанные политико-территориальные образования, непризнанные государства, самопровозглашенные государства, международно-правовое признание государств, международная правосубъектность, принцип права народов на самоопределение, принцип территориальной целостности