Наукові публікації (Scientific publications). УДК 8
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4753
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Публікація Образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля»(Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Філологічні науки. - 2024. - Вип. 2(209). - С. 158-163, 2024) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.; Гончарук, О. М.; Honcharuk, O. M.; Олег ГончарукПроаналізовано образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля». Роман досить цікавий щодо жанрової дефініції, адже в ньому чітко простежуються ознаки трилеру, детективу, горору та фантастики. Містичні події твору пов’язані з хронотопом, адже відбуваються в декількох часових (1715 рік і сучасні дні) та просторових (Велика Тиша й Київ) площинах. Зміщені причинно-наслідкові зв’язки, характерні для трилеру, сприяють нагнітанню таємничої атмосфери й підсилюють відчуття страху в реципієнта. Зображуючи мешканців села Велика Тиша, автор акцентує увагу на їхньому архаїчному типі світогляду. Виявлено, що в романі існують два світи – світ людей («свій» простір) і Потойбіччя («чужий» простір) – зі своїми законами та правилами. Містики твору також додають образи, запозичені з української демонології, зокрема мавки, русалки, перелесника, відьми, одмінка. Окремо варто виділити образ Білої Панночки, яка пов’язує минуле й сучасне Великої Тиші. Події роману відбуваються в ніч на Івана Купала, коли міфічні істоти наділялися незвичними силами й могли шкодити людині. Саме тоді відбуваються перші вбивства, виконані як ритуальний обряд. Наші предки вірили, що людина в змозі змінити власну долю за допомогою магії та чародійства. З’ясовано, що важливим елементом в аналізі образів української демонології є просторовий локус. Так, «свій» простір окреслений селом, домом, а «чужий» – лісом, озером. Своєрідним кордоном між двома світами виступає край (околиця) Великої Тиші, де почувають себе захищеними перехідні напівдемонічні істоти, зокрема відьми та одмінок. Зауважено, що образи, запозичені з української демонології, вміло інтерпретовані автором. С. Пономаренко акцентує увагу на тому, що, попри шкоду, яку потойбічні істоти могли заподіяти людині, вони прагнуть справедливості й покарання винних.Документ Методика лінгвокогнітивного аналізу англомовної прозової байки(Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія: Філологічна. - 2014. - Вип. 42. - С. 47-50, 2014) Гончарук, О. М.; Goncharuk, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1787-5244Вивчено методику лінгвокогнітивного аналізу англомовної прозової байки. Представлено інформацію про наповнення слотів фрейму у вигляді таблиці. Визначено методику найменування текстових концептів і їх атрибутів. На прикладах байок проведено практичне застосування вивчених підходів до лінгвокогнітивного аналізу.Публікація Features of Modern Ukrainian Military Prose (on the example of Bohdan Zholdak’s film story “Ukry” and Yevhen Polozhii’s novel “Ilovaisk”)(Amazonia Investiga. – 2022. – Vol. 11, Issue 53 (May). – P. 92-100, 2022) Kobylko, N. A.; Кобилко, Н. А.; Honcharuk, O. M.; Гончарук, О. М.; Horbolis, L.; Antonovych, S.; Олег ГончарукМета статті – дослідження художніх особливостей воєнної прози «Укри» Богдана Жолдака та «Іловайськ» Євгена Положія. Методологічна основа дослідження має комплексний характер і базується, у першу чергу, на інструментарії традиційного літературознавства (порівняльно-типологічному, порівняльно-історичному й конкретно- текстуальному видах літературознавчого аналізу) з використанням елементів мотивного аналізу. У статті досліджено воєнну прозу як феномен сучасної української літератури; жанрову різноманітність творів, присвячених реаліям АТО та війні на Донбасі; основні проблеми, які порушують письменники. Визначено, що в кіноповісті «Укри» Богдана Жолдака показано «благородного, активного, сильного героя, що відстоює свободу, справедливість та загальнолюдські ідеали». Розглянуто жолданівський стиль (бурлескно-постмодерний) зображення персонажів: з їхніми позитивними й негативними сторонами, правдивою мовою та емоції. Проаналізовано роман «Іловайськ» Євгена Положія, в основу якого лягли спогади бійців, що пережили «Іловайський котел». Визначено, що письменник звертається до традиційного сюжету та змалювання героїв, використовуючи риси екзистенціалізму та натуралізму, часто вдається до контрасту як у відтворенні картин фронтового й мирного Донбасу, так і ідейних переконань старшого й молодшого поколінь. Доведено, що у творах сучасної української літератури відбувається глибоке переосмислення війни, яка несе потенційну загрозу не лише окремій країні та її жителям, а людству взагалі. Автори утверджують ідею миру як найвищої людської цінності.Документ Текстові концепти: проблема трактування і визначення(Наукові записки [Кіровоград. держ. пед. ун-та імені Володимира Винниченка]. Сер.: Філолог. науки (мовознавство). – 2015. – Вип. 137. – С. 467–470, 2015) Гончарук, О. М.; Goncharuk, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1787-5244У статті вивчається проблема трактування і визначення концепту взагалі, і зокрема текстового. Аналізуються точки зору багатьох науковців, їхні підходи до вирішення цього питання. Враховуючи попередні розвідки щодо текстового концепту, надається власна експлікація його сутності.Документ Типологія композиційної структури англомовної прозової байки(Записки з романо-германської філології. – 2014. – Вип. 1 (32). – С. 25–31, 2014) Гончарук, О. М.; Goncharuk, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1787-5244Стаття присвячена вивченню композиції англомовної прозової байки. Подана детальна класифікація композиційної структури за основними типами. На прикладах англомовних прозових байок проведений ретельний аналіз композиції; виокремлено декілька рівнів, притаманних цьому типу тексту. Визначена роль кожного рівня у комунікації автор-читач.Документ Комплексний підхід до вивчення англомовної байки у лінгвокогнітивному, прагмастилістичному та синергетичному аспектах(Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Сер.: Мовознавство. – 2017. – Вип. 2 (28). – С. 23–29, 2017) Гончарук, О. М.; Goncharuk, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1787-5244У статті розповідається про можливі напрями дослідження англомовної байки, зокрема у лінгвокогнітивному, прагмастилістичному та синергетичному. Лінгвокогнітивний аспект вивчається за допомоги текстових концептів та їх фреймових представлень. Прагматичний підхід представлений мовленнєвими стратегіями, прагматичними функціями, а також авторськими сатиричними кодами і кодами іносказання, які найбільш уживані в англомовній байці. Самоорганізація дискурсу байки відбувається через синергетику, основним поняттям якої є параметр порядку.