Наукові публікації (Scientific publications). УДК 8

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4753

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Кримінально-психологічні детермінанти уявлень про ревнощі у текстах художніх творів ХIX ст.
    (Мова і культура. - 2019. - Вип. 22, т. 2 (197). - С. 182-188, 2019) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X
    Проаналізовано зафіксовані у художніх образах прояви почуття ревнощів. Детально досліджено зовнішні та внутрішні детермінанти злочинної поведінки та стадії криміногенної ситуації на прикладі текстів класичної вітчизняної та зарубіжної художньої літератури.
  • Ескіз
    Документ
    Погляди Івана Франка на психологію переступника в романі «Петрії і Довбущуки»
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 62-64, 2016) Перцева, В. А.; Pertseva, V. А.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X
    Визначено, що упродовж всієї творчості Іван Франко намагався проаналізувати феномен злочинницької психології саме в антропологічному вимірі, збагнути, чому одна людина добра, гуманна, а інша – зла й жорстока. Не випадково майже в кожному творі письменника фігурує сюжет або сюжетний елемент з мотивом злочину. Франко не лише зображує ситуацію злочину, його соціальну чи психологічну ґенезу в людській свідомості, а й намагається запропонувати своєрідний алгоритм спасіння для особи, котра спіткнулася.
  • Ескіз
    Документ
    Блогосфера як новий вид медійного дискурсу
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 235-237, 2022) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X; Слободянюк, А. О.; Slobodianiuk, A. O.
    Наголошено,що усі блоги мають певні стійкі й змінні характеристики, оскільки існують у часі. Будь-який блог має особистісний характер, йому притаманна соціальність, оскільки він єднає дві специфічні спільноти: письменників і читачів, які, своєю чергою, утворюють полілогічне комунікативне середовище. Сукупність усіх блогів називають блогосферою. Виокремлено особливості блогосфери як медійного засобу нового типу.
  • Ескіз
    Документ
    Прагматична сутність прецедентних текстів
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 234-235, 2022) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X; Коновалова, К. В.; Konovalova, K. V.
    Відзначено, що прецедентні тексти мають яскраво виражений прагматичний потенціал, оскільки завдяки культурним й аксіологічним асоціаціям збагачують культурну пам' ять людства. За прецедентним феноменом завжди стоїть інваріант його сприйняття, який робить усі апеляції до прецедентного феномену конотативно забарвленими, експресивними і водночас служить умовою актуалізації його прагматичного потенціалу. Прагматичні стосунки мовних стереотипів залежать від стосунків у певному соціумі і визначаються не значенням лінгвістичних одиниць, а за частотністю використання в тексті.
  • Ескіз
    Документ
    Фігури експресивного синтаксису в юридичних текстах
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 232-233, 2022) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X; Козлова, І. О.; Kozlova, I. O.
    Зазначено, що вставні конструкції є одним із способів експресивного синтаксису. Конструкції такого типу дають можливість добирати відповідні формули звернення до аудиторії, презентувати певний емоційний зміст повідомлення, виражати почуття й переживання людини, викликати емоційну реакцію реципієнтів на повідомлення, від яких залежить вердикт.
  • Ескіз
    Документ
    Дискурсивні засоби вербальної агресії в сучасних засобах масової інформації
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 228-230, 2022) Оверчук, О. Б.; Overchuk, O. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4859-0452; Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X
    Узагальнено, що для сучасних засобів масової інформації характерне використання як активної, так і пасивної стратегії вербальної агресії. Вербальна агресія – це сучасний лінгвістичний феномен, етнокультурна специфіка якого репрезентується в образах мовної свідомості й особливостях комунікативної поведінки. Наголошено, що дослідження дискурсивної вербальної агресії в умовах сьогодення надзвичайно актуальне, адже дозволить уникати й запобігати її проявів як у ситуаціях повсякденної комунікації, так і в засобах масової комунікації.
  • Ескіз
    Документ
    Функції художньої деталі в повісті Галини Триліс «Елішка»
    (Virtus: Scientific Journal. – 2020. – March (№ 42). – P. 131-135, 2020) Перцева, В. А.; Pertseva, V. А.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5203-761X
    У статті проаналізовано місце художньої деталі у творчості Галини Триліс. Особливу увагу приділено вивченню типів художньої деталі, що формують образи головних героїнь повісті, а також виконують основну роль сюжетної побудови в досліджуваному творі письменниці.
  • Ескіз
    Документ
    Дискурс «шлюб – ревнощі – злочин» (на матеріалі творів української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття)
    (Virtus. – 2018. – № 27 (October). – С. 116-120, 2018) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X
    У статті проаналізовано внутрішній стан і взаємодію персонажів літературних творів в умовах дискурсу «шлюб – ревнощі – злочин» із точки зору авторського розуміння злочинної поведінки. Особливу увагу приділено дослідженню колізій та типів «любовного трикутника», що виконує основну роль сюжетної побудови у досліджуваних творах І.Я. Франка, М.М. Коцюбинського, Івана Карпенка-Карого, О.Ю. Кобилянської.