Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.98
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/190
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Публікація Криміналістична розвідка як напрям слідчої та судово-експертної діяльності(Криміналістика та судова експертиза у ХХІ столітті : матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару (м. Київ, 30 травня 2024 р.). - Київ : ДНДЕКЦ МВС України, 2024. - С. 213-215, 2024) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Степанюк РусланРозкрито особливості криміналістичної розвідки як напряму слідчої та судово-експертної діяльності.Публікація Розвідка у криміналістиці й оперативно-розшуковій діяльності(Вісник Луганського навчально-наукового інституту імені Е.О. Дідоренка. - 2024. - Вип. 2, ч. 1. - С. 191-203, 2024) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Степанюк РусланЗ’ясовано сучасний стан та перспективи адаптації зарубіжної термінології щодо кримінальної розвідки до вітчизняної наукової доктрини криміналістики й оперативно-розшукової діяльності. Визначено основні напрями впровадження розвідки в теорію і практику розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.Публікація Новації у техніко-криміналістичному забезпеченні розслідування воєнних злочинів(Процесуальні та криміналістичні аспекти розслідування воєнних злочинів: матеріали кругл. столу (м. Одеса, 21 лют. 2024 р.). – Одесса: ОДУВС, 2024. – С. 171-174, 2024) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Степанюк РусланРозглянуто деякі аспекти спектру криміналістичних інновацій, які дозволяють вирішувати складні завдання з розслідування воєнних злочинів. У сучасних умовах в багатьох галузях криміналістики та судової експертизи впроваджуються нові технічні засоби, методичні підходи, організаційні засади та нормативно-правові аспекти.Публікація Типізація слідчих ситуацій у методиці розслідування воєнних та пов’язаних із війною кримінальних правопорушень(Злочинність і протидія їй в умовах війни та у повоєнній перспективі: міждисциплінарна панорама : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 19 квіт. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 581-583, 2024) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Степанюк РусланНадано перелік факторів, які впливають на формування та типізацію слідчих ситуацій в методиках розслідування воєнних злочинів та пов’язаних із війною кримінальних правопорушень. Наголошено на проведенні наукових досліджень з метою узагальнення відповідного досвіду та формування нових й удосконалення існуючих криміналістичних методик та алгоритмізації розслідування на основі ситуаційного підходу.Публікація Технології швидкого ДНК-тестування: ідентифікація жертв війни та вирішення інших завдань розслідування(Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти : матеріали VІІІ Міжнар. наук.- практ. конф. (м. Дніпро, 15 берез. 2024 р.) : у 2-х ч. – Дніпро : ДДУВС, 2024. – Ч. І. – С. 63-64, 2024) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Степанюк РусланВ умовах масштабної збройної агресії проти України перед правоохоронними органами постали складні й надзвичайно актуальні завдання, пов’язані з встановленням особистості масових жертв війни. Найбільш дієвим засобом вирішення відповідних завдань є криміналістичний ДНК-аналіз, який надає можливість ідентифікувати людину за її генетичними ознаками.Публікація Організаційні засади ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами(Криміналістичний вісник. – 2023. – № 1 (39). – С. 29-38, 2023) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva; Степанюк РусланМета статті – визначити на підставі аналізу й узагальнення наукових підходів і практичних рекомендацій щодо ідентифікації жертв катастроф основні принципи організації роботи щодо застосування технологій ДНК-аналізу для встановлення особи загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами. Методологія. Методологічну основу цього дослідження становлять методи порівняльного аналізу, синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, пояснення, мисленого експерименту, а також системно-структурний підхід до розгляду процесу ДНК-ідентифікації жертв катастрофи як цілісної множини взаємопов’язаних елементів єдиної операційної системи. Наукова новизна. Уперше в Україні на підставі аналізу й узагальнення змісту керівних документів і науково-методичних рекомендацій із проблематики ідентифікації жертв катастроф визначено та схарактеризовано основні організаційні засади ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами. Висновки. Констатовано, що у зв’язку з масштабною російською агресією проти України, яка призвела до численних людських жертв, набула надзвичайного загострення проблематика ідентифікації загиблих із використанням технологій криміналістичного ДНК-аналізу. Ефективність відповідних процесів значною мірою залежить від належної організації процедур одержання посмертних і еталонних зразків, проведення ДНК-аналізу та порівняння отриманих результатів. У сучасний період для України в питаннях ДНК-ідентифікації жертв війни корисним може бути досвід зарубіжних країн і міжнародних організацій щодо ідентифікації жертв катастроф (DVI), відображений у відповідних керівних документах і рекомендаціях Інтерполу, Міністерства юстиції США, Міжнародного товариства судової генетики (ISFG) і наукових колективів, які узагальнювали й аналізували таку практику. Основними організаційними засадами ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій (катастроф) із масовими людськими жертвами убачаються: законність – неухильне дотримання вимог чинного законодавства щодо одержання біологічних зразків, поводження з ними, меж допустимого молекулярно-генетичного дослідження, захисту генетичної інформації від розголошення, зберігання біологічного матеріалу та генетичної інформації; стратегічне планування – визначення єдиної стратегії процесу і процедур ДНК-ідентифікації; централізація та координація – визначення єдиного центру управління процесом ДНК-ідентифікації, керівників (координаторів) робочих груп за окремими напрямами, забезпечення постійного зв’язку між ними та узгодження зусиль; матеріально-технічне забезпечення – достатній рівень фінансування, залучення адекватної кількості лабораторій судової генетики та використання сумісного обладнання; кадрове забезпечення – залучення до роботи достатньої кількості кваліфікованого персоналу (фахівців у галузі судової біології та інших осіб, навчених користуватися відповідними засобами та методами); забезпечення якості – суворе дотримання методичних вимог і стандартів на всіх етапах ДНК-ідентифікації.