Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.98
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/190
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на стадії досудового розслідування: проблеми та шляхи їх вирішення(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. – 2020. – № 3 (91). - С. 307-319, 2020) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Іонова, В. В.; Ionova, V. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7253-0690Стаття присвячена аналізу типових проблем, які мають місце в практиці призначення судової молекулярно-генетичної експертизи на стадії досудового розслідування. Автори виділили найбільш поширені помилки і недоліки, які зустрічаються в роботі спеціалістів-криміналістів і слідчих із предметами-носіями слідів біологічного походження й безпосередньо при призначенні експертизи ДНК. Сформульовано рекомендації щодо запобігання таких помилок. Відзначено неприпустимість переоцінки доказового значення висновків молекулярно-генетичної експертизи в кримінальному провадженні.Документ Особливості призначення судової молекулярно-генетичної експертизи під час розслідування вбивств(Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2019. – № 3. – С. 174-180, 2019) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013Розглянуто основні проблемні питання, що виникають під час призначення судових молекулярно-генетичних експертиз у кримінальному провадженні про умисні вбивства на стадії досудового розслідування. Виділено типові помилки слідчого, пов’язані з підготовкою об’єктів для експертного дослідження, визначенням завдань експерту, оцінкою результатів експертизи. Сформульовано рекомендації, спрямовані на вирішення відповідних проблемних питань.Документ Класифікація окремих криміналістичних методик розслідування злочинів(Право і безпека. – 2014. – № 3 (54). – С. 156-160, 2014) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013Здійснено аналіз наукових підходів до класифікації окремих криміналістичних методик розслідування злочинів. Особливу увагу звернуто на диференціацію та класифікацію методико-криміналістичних рекомендацій із розслідування різних видів і груп злочинів. Запропоновано авторське бачення класифікації методик розслідування окремих категорій злочинів.Документ Проблеми формування окремих криміналістичних методик для судового провадження(Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія" : зб. наук. пр. - Одеса : Юрид. л-ра, 2017. - Т. 19. - С. 336-343, 2017) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013У статті розглянуто основні тенденції розвитку криміналістичної методики в напрямі наукового забезпечення судового провадження. Констатовано плюралізм думок щодо споживачів методико-криміналістичних рекомендацій для судового розгляду, що негативно впливає на можливості диференціації відповідних окремих криміналістичних методик, визначення їх структури і змісту. Обгрунтовано недоцільність формування окремих методик для суду в умовах змагального судочинства. Щодо сторін кримінального провадження запропоновано формувати методичні рекомендації з підтримання державного обвинувачення в суді в межах окремих методик розслідування, для чого доцільно розширити предметну сферу застосування останніх. У свою чергу, методики здійснення професійного захисту від кримінального обвинувачення доцільно створювати з урахуванням як досудових, так і судових стадій кримінального провадження.Документ Проблеми розвитку криміналістичної методики в умовах реформування кримінальної юстиції України(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2016. - № 1 (12). - С. 236-245., 2016) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013Розглянуто основні тенденції розвитку окремих методик розслідування злочинів, пов’язані з реформуванням кримінального процесу України. Підкреслено необхідність перегляду деяких теоретичних положень криміналістичної методики у зв’язку з трансформацією законодавства, слідчої та судової практики. Наголошено на неприпустимості необґрунтованої критики наукових пошуків у галузі криміналістики. Запропоноване власне бачення напрямів удосконалення класифікації окремих криміналістичних методик, їх структури та змісту, формування комплексних методик розслідування, а також надані рекомендації щодо судового розгляду кримінальних справ.