Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.98
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/190
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Аналіз методів дослідження місць злочинів: порівняння традиційних і сучасних підходів до огляду та обробки місць злочинів(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 8. - С. 423-426, 2024) Прокопенко, Н. М.; Prokopenko, N. M.У статті здійснено аналіз традиційних і сучасних методів дослідження місць злочинів. Розглянуто ключові аспекти криміналістичного огляду та обробки місць подій, зокрема використання фотографування, відеозйомки, складання схем і протоколів. Окрему увагу приділено новітнім технологіям, таким як 3D-сканери, безпілотні літальні апарати та термальні камери, які стають важливими інструментами у процесі розслідування злочинів. Проаналізовано переваги та недоліки кожного підходу, а також проблеми, пов’язані з їх впровадженням в Україні. Зроблено наступні висновки: 1) традиційні методи огляду місць подій залишаються важливою частиною криміналістичної практики. Фотографування, відеозйомка, вимірювання, складання схем та протоколів дозволяють забезпечити належну фіксацію доказів та слідів. Однак ці методи часто є трудомісткими і можуть бути недостатньо точними в певних умовах; 2) сучасні технології, такі як 3D-сканування, використання безпілотних літальних апаратів та термальних камер, мають значний потенціал для покращення точності та швидкості фіксації слідів злочину. Вони дозволяють отримати детальні тривимірні зображення місць події, мінімізувати ризик втручання в обстановку та забезпечити віртуальну реконструкцію подій; 3) незважаючи на переваги сучасних технологій, їхнє широкомасштабне впровадження в Україні залишається обмеженим через високу вартість обладнання та потребу у спеціальній підготовці фахівців. Крім того, традиційні методи все ще залишаються основними засобами фіксації, що використовуються на місці події; 4) інтеграція новітніх технологій у процес розслідування злочинів може значно підвищити ефективність слідчих дій, зокрема завдяки автоматизації та прискоренню процесу збору даних. Проте для цього необхідно створити систему навчання для слідчих і експертів, яка б охоплювала роботу з новітнім обладнанням; 5) майбутнє криміналістики полягає у поєднанні традиційних методів із новітніми технологіями. Це дозволить слідчим отримувати точнішу інформацію, знижувати ризики втрати доказів та підвищувати якість розслідувань, що в кінцевому підсумку сприятиме більш ефективному правосуддю.Документ Отримання криміналістично значущої інформації шляхом аналізу відкритих інтернет-джерел(Правовий часопис Донбасу. - 2020. - № 4(73). - С. 144-155, 2020) Одерій, О. В.; Oderii , O. V.; Кожевніков, О. А.; Kozhevnikov, O. A.Протидія злочинним проявам у сучасних реаліях потребує своєчасного та ефективного криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів. Ця мета реалізуєтьсязавдяки всебічному використанню досягнень сучасної науки й техніки, практичному опануванню новітніх технологій. У статті розглянуто технологію OSINT (Open source intelligence), яка являє собою розвідку на основі відкритих джерел. На підставі проведеного аналізу доведено, що вона може бути успішно використана правоохоронними органами для вирішення специфічних криміналістичних завдань. Наведено приклади застосування онлайн-сервісів з пошуку осіб, зафіксованих на фото- або відеозображеннях за антропометричними даними. Визначено шляхи використання отриманої медійної інформації як доказу в кримінальних провадженнях.Документ Особливості використання спеціальних знань під час розслідування вбивств, учинених засудженими в місцях позбавлення волі(Право і безпека. – 2022. – № 1 (84). – С. 47-55, 2022) Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Мішина, К. Г.; Mishyna, K. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7101-3787Важливим фактором успішного розслідування кримінальних правопорушень є використання новітніх досягнень у сфері науки і техніки під час проведення слідчих (розшукових) дій. У наш час злочинці під час вчинення кримінальних правопорушень користуються новітніми досягненнями природних і технічних наук, а їхні дії та способи приховування злочинів стають все більш винахідливими. Для правоохоронної діяльності необхідні різноманітні знання для того, щоб їх повноцінно й ефективно використовувати для розслідування злочинів, а в подальшому і для здійснення правосуддя. У статті з урахуванням слідчої практики та аналізу теорії розкрито сутність, зміст і особливості використання спеціальних знань під час розслідування вбивств, учинених засудженими в місцях позбавлення волі.Публікація Щодо структури криміналістичної характеристики заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження(Проблеми сучасної поліцеїстики : тези доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 квіт. 2022 р.). - Харків, 2022. - С. 261-265, 2022) Пензєва, К. М.; Penzieva, K. M.; Катерина ПензєваВ статті визначені елементи криміналістичноı̈ характеристики, які перебувають в тісному зв’язку між собою, мають важливе значення для обрання повного комплексу необхідних слідчих (розшукових) дій, розподілу оптимальноı̈ послідовності ı̈х проведення, вибору найбільш доцільних та правильних прийомів з метою повного та всебічного проведення досудового розслідування кримінального правопорушення в цілях його розкриття та прийняття по кримінальному провадженню остаточного рішення, та є значущими для розроблення та впровадження в практичну діяльність окремоı̈ підвидовоı̈ методики розслідування заподіяння необережного тяжкого або середньоı̈ тяжкості тілесного ушкодження як ı̈ı̈ складові.Публікація Проблеми ідентифікації особи за ознаками зовнішності під час розслідування кримінальних правопорушень(Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. - 2021. - Вип. 2 (24). - С. 109-122, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaІдентифікацію особи (як одне з основних тактичних завдань розслідування) здійснюють за різними підставами (зокрема, за ознаками зовнішності). Правоохоронні органи застосовують як процесуальні (пред’явлення особи для впізнання та портретну експертизу), так і непроцесуальні способи такої ідентифікації. Мета статті — визначити типові проблеми, що виникають під час здійснення ідентифікації особи за ознаками зовнішності, і розробити рекомендації щодо їх усунення та запобігання їм. Використано комплекс загальнонаукових методів, а саме: системний підхід визначає застосування цих методів і дає змогу вивчити порушені проблеми; діалектичний метод — установити цілі дослідження в динаміці та взаємозв’язку, з’ясувати суб’єктивні й об’єктивні проблеми ідентифікації особи; логічний метод і метод узагальнення — сформулювати рекомендації щодо усунення типових помилок слідчої та експертної практики. Установлено, що пред’явлення особи для впізнання належить до тих слідчих (розшукових) дій, результати яких за доказовим значенням неможливо здобути в інший спосіб. Основні проблемні питання, які виникають у разі пред’явлення особи для впізнання, класифіковано у дві групи: суб’єктивні (які можна вирішити шляхом підвищення професійної компетентності сторони обвинувачення) й об’єктивні (яких складно позбутися, хоча іноді вони унеможливлюють проведення такої слідчої (розшукової) дії). Наголошено, що низька якість порівняльних зразків унеможливлює вирішення ідентифікаційних завдань під час проведення портретної експертизи. Доведено, що основним завданням сторони обвинувачення є надання порівняльних матеріалів високої якості, із дотриманням певних вимог, а за потреби — залучення судових експертів відповідного фаху.Публікація Перспективи впровадження зарубіжного досвіду використання ДНК-обліків у практику України(Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2021. – № 2 (119). – С. 121-131, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaМета дослідження – аналіз зарубіжного досвіду використання ДНК-обліків під час розслідування кримінальних правопорушень й обґрунтування можливості та доцільності його застосування в Україні. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано спеціальні методи дослідження, а саме: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний і метод прогнозування. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу міжнародних правових актів, нормативно-правових актів деяких зарубіжних країн, а також наукових праць вітчизняних та іноземних вчених визначено основні дискусійні питання, що стосуються наповнення, функціонування та використання обліків генетичних ознак людини в Україні. За результатами аналізу сформульовано пропозиції щодо усунення визначених проблемних питань, а також реформування законодавства в контексті досліджуваного питання. Висновки. Обґрунтовано наукову позицію стосовно того, що ефективним способом розв’язання проблемних питань, пов’язаних із функціонуванням і використанням генетичних обліків людини в Україні є вивчення та впровадження передового іноземного досвіду, адже більшість країн почали формувати обліки ще наприкінці попереднього століття. Доведено, що реформування й удосконалення практики наповнення, функціонування та санкціонованого використання обліків генетичних ознак людини має здійснюватися шляхом прийняття спеціального закону. Акцентовано, що в процесі визначення ДНК-профілів категорій осіб, які підлягають реєстрації в обліку генетичних ознак людини, слід спрямувати увагу на безвісно відсутніх особах, а також на тих, кого внаслідок наявності психічних розладів чи старечої деменції неодноразово розшукували органи Національної поліції за фактом їх безвісного зникнення. Констатовано, що розроблення та впровадження законопроєкту мають цілком узгоджуватися зі стратегією розвитку правоохоронних органів, а витрати на реалізацію всіх законодавчих ініціатив повинні закладатися в державний бюджет відповідного року.Публікація Криміналістичне забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, учинених проти працівників правоохоронних органів : поняття і складові(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 3 (94). – С. 243-253, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaВисвітлено особливості криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, вчинених проти працівників правоохоронних органів. Зокрема, сформульовано дефініцію вказаного поняття як наукової та прикладної категорії криміналістичної науки. Охарактеризовано такі складові елементи криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень досліджуваного виду, як нормативно-правове, організаційно-кадрове, навчально-методичне, техніко-криміналістичне та інформаційно-довідкове забезпечення.