Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 858
  • Документ
    До питання щодо спадкування прав на винаходи в контексті рекодифікації цивільного законодавства України
    (Нове українське право. – 2024. – Вип. 1. – С. 24-30, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.
    Статтю присвячено виявленню об’єкта спадкування після смерті особи, яка створила винахід. Наголошується, що універсальне спадкове правонаступництво після смерті винахідника зазнає суттєвого впливу, зумовленого правовим режимом винаходу як об’єкта права інтелектуальної власності. Обґрунтовується, що до спадкоємців винахідника переходять як права на патент, так і права з патенту, що не є тотожними за змістом і порядком здійснення. До прав на патент належить право на одержання патенту в разі, якщо винахідник не встиг за життя звернутися із заявкою на винахід до Національного органу інтелектуальної власності або звернувся з такою заявкою, проте не отримав патент на винахід через свою смерть. До того ж, зважаючи на відсутність патенту та державної реєстрації винаходу на час відкриття спадщини, права на патент не є правами інтелектуальної власності та породжують публічні за своєю природою відносини. Своєю чергою, правами з патенту є майнові права інтелектуальної власності на винахід, невичерпний (відкритий) перелік з яких наведено в законі. Ключовим є право на використання винаходу, на якому ґрунтуються всі інші майнові права інтелектуальної власності на цей об’єкт, які переходять у порядку спадкування в межах строку їх чинності. У статті наголошується, що спадкоємці набувають і певних обов’язків, пов’язаних зі сплатою платежів за підтримання чинності майнових прав на винахід (в окремих випадках державного мита за реєстрацію винаходу), а також добросовісним користуванням правами, що випливають з державної реєстрації винаходу. Удосконалення цивільного законодавства України щодо спадкового наступництва прав на винаходи пропонується здійснювати в напрямі спеціального регулювання відповідних правовідносин у межах книги 4 Цивільного кодексу України, Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а також підзаконних актів.
  • Документ
    Здатність юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді як істотна ознака юридичної особи
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 3. - С. 151-153, 2024) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.
    У статті зазначається, що ураховуючи сучасні тенденції розвитку нашого суспільства, у держави є нагальна потреба встановити більш чіткі правила щодо юридичних осіб з метою їх належного функціонування в цивільному обороті, підвищення підприємницької активності, що має привести до відповідного збільшення надходження до бюджетів всіх рівнів у державі. Аргументовано, що однією з найбільш важливих характеристик юридичної особи, що потребує чіткого законодавчого врегулювання, є її визначальні риси, які вирізняють її з-поміж інших суб’єктів права, і, зокрема, одна з головних ознак – здатність юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді. Зроблено висновок про те, що кожна із суттєвих ознак поняття юридичної особи має своє призначення, а всі разом вони є конститутивними (утворюючими) правової конструкції юридичної особи. Підкреслено, що тільки тоді, коли в певної організації наявні всі ознаки юридичної особи, вона визнається юридичною особою. Така юридична особа стає суб’єктом цивільних правовідносин і наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю (правосуб’єктністю).
  • Документ
    Ділова репутація як вклад у підприємницьке товариство
    (Європейські перспективи. - 2024. - № 2. - С. 166-172, 2024) Попова, С. О.; Popova, S. O.
    Стаття присвячена можливості вкладу ділової репутації у підприємницьке товариство. Визначено, що підприємницьке товариство є юридичною особою – господарським товариством, мета яких полягає у бажанні одержання прибутку, що ділиться між учасниками. Проаналізовано ознаку майнової відокремленості юридичної особи у контексті формування статутного капіталу. Досліджено питання вкладу у статутний капітал. Встановлено відмінність грошового вкладу від негрошового. Зазначено важливість проведення грошової оцінки негрошового вкладу загальними зборами учасників товариства. Розглянуто можливість вкладу в підприємницьке товариство ділової репутації. Визначено поняття гудвілу як нематеріального активу, який виражається шляхом здійснення права на недоторканність ділової репутації. Зазначено важливість запобігання завдання шкоди діловій репутації юридичної особи через її співпрацю з контрагентами, причетними до країни агресора. Доведено, що такий нематеріальний актив, як гудвіл, що є майновим вираженням позитивної ділової репутації, але оцінений загальними зборами учасників підприємства, може бути негрошовим вкладом у підприємницьке товариство.
  • Документ
    Механізми відшкодування шкоди, завданої війною в умовах сьогодення
    (Європейські перспективи. - 2024. - № 2. - С. 159-165, 2024) Парій, М. О.; Parii, M. O.
    У статті досліджено проблематику визначення механізмів відшкодування шкоди, завданої війною сьогодні. Зазначено та проаналізовано механізми відшкодування шкоди, що існують у сучасному світі. Встановлено, що репарацію чи контрибуцію можна застосовувати лише за умови визнання таких зобов’язань країною-агресором. Досліджено позиції вітчизняних науковців та їх пропозиції щодо формування і застосування інших механізмів відшкодування шкоди, завданої війною, в цивільно-правовому аспекті.
  • Документ
    Законодавчі засади боротьби з організованою злочинністю та корупцією
    (Європейські перспективи. - 2024. - № 2. - С. 80-86, 2024) Предместніков, О. Г.; Predmestnikov, O. H.; Іванцов, В. О.; Ivantsov, V. O.; Присяжнюк, І. І.; Prysiazhniuk, I. I.
    Проаналізовано правову базу боротьби зі злочинністю та корупцією. У статті надано визначення понять «організована злочинність» і «корупція», розглянуто найважливіші закони, які встановлюють принципи подолання цих явищ у суспільстві. Законодавча політика України щодо протидії корупції та злочинній діяльності покликана сприяти формуванню та реалізації мети, завдань і методів державної діяльності.
  • Документ
    Співвідношення особистого немайнового блага та права: окремі питання праворозуміння
    (Європейські перспективи. - 2024. - № 2. - С. 14-18, 2024) Рябий, Д. В.; Riabyi, D. V.
    Досліджено співвідношення особистого немайнового блага та особистого немайнового права. Визначено, що особисті немайнові відносини виникають з приводу немайнових благ, які, у свою чергу, втілюються в особисті немайнові права. Встановлено, що блага є об’єктами особистих немайнових прав. Певне особисте немайнове благо може визнаватися об’єктом особистого немайнового права лише за умови наявності корисних властивостей для суб’єкта, які мають фактичний характер і не залежать від ставлення будь-якого суб’єкта правовідносин до них. Розглянуто різницю між визначеннями «немайновий» та «нематеріальний», коли перший означає неможливість бути майном, а другий – неможливість набувати фізичної форми і бути річчю. Доведено можливість особистих немайнових благ і, відповідно, втілених у них прав набувати економічного змісту за певних умов.
  • Документ
    Принцип гласності та відкритості в цивільному судочинстві України (нормативне закріплення та проблема визначення його змісту)
    (Право і суспільство. - 2024. - № 1, т. 2. - С. 66-75, 2024) Тімонов, А. І.; Timonov, A. I.
    У статті обґрунтовується актуальність і необхідність подальшого поглибленого наукового дослідження принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві України. Наголошено, що зміни, які відбулися за останні роки в економіці, політиці, праві України, впливають на розвиток доктрини правових принципів, зокрема й на розвиток теорії принципів цивільного процесуального права. Доведено, що реалізація принципу гласності та відкритості цивільного судочинства відбувається, з одного боку – досягненням завдань і мети цивільного судочинства, а з іншого – реалізацією права на справедливий судовий розгляд та одну з його складових – права на доступ до правосуддя.
  • Документ
    Підстави зміни та розірвання договору найму житла
    (Право і суспільство. - 2024. - № 1, т. 1. - С. 79-85, 2024) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.
    У статті досліджено підстави зміни та розірвання договору найму житла. Проаналізовано поняття зміни та розірвання цивільно-правового договору. Вказано, що визначаючи підстави та порядок зміни та розірвання договору найму житла, необхідно враховувати як загальні положення про зміну та розірвання договорів, що закріплені ст. 651-654 ЦК України, так і специфічні підстави та порядок зміни і розірвання договору найму житла, що визначаються у главі 59 ЦК України, чи безпосередньо випливають з природи даного договору. Вказано, що цивільний кодекс встановлює два переліки підстав достроково розірвання договору найму житла. Один – для розірвання на вимогу наймодавця, інший – для розірвання на вимогу наймача. Зазначається, що договір найму житла може також припинятися у зв’язку із деякими подіями, наприклад, смерті самотнього наймача, знищення жилого приміщення у зв’язку зі стихійним лихом.
  • Документ
    Зміст сімейно-правової політики в Україні в сучасних умовах
    (Право і суспільство. - 2024. - № 1, т. 1. - С. 54-59, 2024) Кириченко, Т. С.; Kyrychenko, T. S.
    У статті проаналізовано питання сутності поняття та змісту сімейно-правової політики, а також її роль для врегулювання сімейних відносин в Україні. Визначальною умовою реформування українського законознавства щодо відповідності європейським стандартам, а також забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина – є формування правової політики держави. Вона повинна ґрунтуватися на засадах «верховенства права». Ефективне регулювання сімейних відносин залежить від ефективної сімейно-правової політики, що базується на ціннісно-правових засадах, тобто на принципах права. Сімейно-правова політика є складником правової політики України. Зазначено, що сучасна сімейно-правова політика не враховує весь комплекс суспільних інтересів, зокрема й публічні, на перший план виходять інтереси бізнесу. На сьогодні не оновлена Концепція сімейної політики, потрібен змістовний перегляд сімейно-правової політики, яка має велике значення для розвитку сімейного права, регулювання сімейних відносин, а також реформування законодавства з урахуванням євроінтеграційних процесів.
  • Документ
    Особливості спадщини як об’єкта цивільних прав
    (Правова держава. – 2021. – Вип. 42. – С. 164-170, 2021) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.
    Стаття присвячена виявленню особливостей спадщини як об’єкта цивільних прав шляхом визначення та характеристики її ознак. Підкреслюється, що нормативне регулювання спадщини характеризується диспозитивністю, оскільки законом закріплений відкритий (невичерпний) перелік прав та обов’язків, що утворюють її склад. В окремих випадках до складу спадщини включаються також певні правові утворення, які на час відкриття спадщини ще не набули форми суб’єктивного цивільного права. Наголошується, що права є основним елементом складу спадщини, тоді як обов’язки – додатковим.
  • Документ
    Про розуміння значення державної реєстрації права власності на спадщину
    (Правова держава. – 2024. – Вип. 53. – С. 113–123, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.
    Стаття присвячена з’ясуванню значення державної реєстрації права власності у спадкових правовідносинах з урахуванням чинного законодавства України, положень вітчизняної правової доктрини та матеріалів судової практики. Обґрунтовано, що у сфері спадкування державна реєстрація права власності має специфіку, іманентно зумовлену особливостями універсального спадкового правонаступництва, що характеризується безперервністю існування прав та обов’язків при зміні їх носіїв. Тим самим забезпечується стабільність майнового обороту шляхом запобігання стану правової невизначеності майна, власник якого помер. Наголошено, що державна реєстрація права власності на спадщину має правопідтверджуючий, а не правовстановлюючий характер. Зважаючи на дію правила зворотної сили прийняття спадщини, закріпленого в частині 5 статті 1265 Цивільного кодексу України, право власності на спадкове майно виникає у спадкоємця ретроспективно з часу відкриття спадщини, а не з моменту державної реєстрації прав на неї, незалежно від правового режиму спадкового майна (рухоме, нерухоме). Юридичним фактом, що породжує набуття права власності на спадкове майно зі зворотною дією у часі спадкоємцем, є прийняття ним спадщини. Хоча до здійснення державної реєстрації права власності спадкоємець обмежений у можливості розпоряджатися успадкованим нерухомим майном. Таке обмеження не є абсолютним і стосується передусім відчуження об’єктів, що входять до складу спадщини. У статті доводиться, що значення державної реєстрації права власності у спадкових правовідносинах виявляється у двох аспектах: 1) підтвердження права власності на спадщину; 2) припинення спадкових правовідносин, які трансформуються у відносини власності. Внаслідок здійснення державної реєстрації права власності, відповідне майно втрачає правовий режим спадкового, а особа – статусу спадкоємця. Окреслено три юридичні факти, що впливають на правовий режим спадкового майна: відкриття спадщини, прийняття спадщини та державна реєстрація права власності на неї.
  • Документ
    Формування складу спадщини після смерті автора: на перетині спадкового та авторського права
    (Актуальні проблеми держави і права. – 2024. – Вип. 101. – С. 72–80, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.
    Стаття присвячена виявленню складу спадщини, що відкрилася внаслідок смерті автора. Наголошується, що спадкування прав на твір зумовлює нове розуміння сутності універсального спадкового правонаступництва, яке є традиційним та усталеним у доктрині спадкового права. На універсальне спадкове правонаступництво суттєво впливає правовий режим об’єктів авторського права. Зокрема, всі права на твір поділяються на дві групи – майнові та особисті немайнові. Майнові права інтелектуальної власності на твір переходять до спадкоємців на час, що залишився до закінчення строку їх чинності. Крім того, до спадкоємців переходить не вся сукупність прав на твір, що належала авторові за життя. Так, не переходять: 1) право автора вимагати від власника матеріального об’єкта, в якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва, доступ до свого твору з метою його відтворення, за умови що це не порушує законні права та інтереси власника цього об’єкта; 2) виключне право на участь автора проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції. Піддається сумніву імперативне положення закону про абсолютну неспроможність переходу в порядку спадкування всіх особистих немайнових прав автора. Наголошується, що окремі з них спадкуються, щоправда у неповному, усіченому складі, необхідному для їх захисту. У разі спільного спадкування прав на твір декількома спадкоємцями не застосовуються загальні правила про спільну часткову власність. Ці права здійснюються спадкоємцями спільно та не підлягають поділу між ними в певних частках, у тому числі шляхом укладення договору про поділ спадщини.
  • Документ
    Peculiarities of the regulation of personal non-propertyrightswhen concluding sportscontracts
    (SPORT TK-EuroAmerican Journal of Sport Sciences. – 2023. – Vol. 12, Suppl. 2. – Article 30, 2023) Iasechko, S. V.; Ясечко, С. В.
    У статті розглядається регулювання особистих немайнових прав спортсменів у контексті сучасних договірних конструкцій, які використовуються в їх професійній діяльності. Автор обґрунтовує, що контракти, які використовуються в професійному спорті, мають свої особливості. У статті проаналізовано європейське та українське законодавство та індивідуальні договори за участю спортсменів, що дає змогу зробити висновок про наявність та використання нетипових договірних конструкцій у цій сфері. Загалом у статті наголошується на необхідності використання договірних конструкцій для регулювання не лише професійної діяльності спортсменів, а й регулювання особистих немайнових прав, що є більш ніж актуальним у сучасних умовах.
  • Документ
    Legal regulation of intellectual property in sports
    (SPORT TK-EuroAmerican Journal of Sport Sciences. – 2022. – Vol. 11, Suppl. 2. – Article 45, 2022) Iasechko, S. V.; Ясечко, С. В.; Zaitsev, O. L.; Зайцев, О. Л.; Pokusa, P.; Saienko, V.; Саєнко, В.; Harashchuk, I.
    Використання прав інтелектуальної власності у сфері спорту на даний момент є одним із найпотужніших джерел фінансування спорту, спортивних заходів та різноманітних спортивних заходів. Проте, на жаль, спортивні організації та індивідуальні правовласники стикаються з проблемами щодо питань захисту. Існує нагальна потреба забезпечити захист цих прав і зміцнити їхній потенціал для отримання доходу від них. Використання інтелектуальної власності в сучасних умовах є значним фінансовим активом спортивної сфери. Набуваючи права інтелектуальної власності, спортивні організації, спортсмени та інші правовласники часто відчувають потребу в правовому регулюванні, захисті та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, оскільки це є передумовою їх подальшого прибуткового використання. Тому дане дослідження було спрямоване на вивчення особливостей правового забезпечення, реалізації та захисту прав інтелектуальної власності у сфері спорту.
  • Документ
    Умови правової охорони нетипових об’єктів авторського права
    (Держава і право. Серія : Юридичні і політичні науки. - 2023. - Вип. 93. - С. 77-90, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.
    Визначено умови правової охорони нетипових об’єктів авторського права. Виявлено, що нетипові об’єкти авторського права співвідносяться з визнаними об’єктами авторсько-правової охорони, водночас не конкретизовані у нормах права та мають властивості, що відрізняють їх від типових ознак. Незважаючи на те, що ознаки нетипових об’єктів авторського права відрізняються від типових ознак, будь-який нетиповий об’єкт авторського права повинен бути оригінальним. Тобто бути новим (не схожим/відрізнятися від існуючих аналогічних об’єктів); створюватися власними зусиллями, творчими здібностями, з використанням досвіду конкретної людини – автора. Саме наявність критерію оригінальності дозволяє співвідносити нетипові об’єкти авторського права з об’єктами авторського права. Крім того, до умов правової охорони нетипового об’єкта авторського права слід віднести об’єктивну форму відповідного твору.
  • Документ
    Інвестиції та інновації як інструмент реалізації та впровадження змін до сучасного підприємництва в умовах війни та поствоєнний період
    (Право і суспільство. - 2023. - № 6. - С. 93-99, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.
    Проаналізовано та висвітлено сутність і значення інвестицій та інноваційного підприємництва у процесі економічного зростання як важливої складової розвитку національної економіки. Розглянуто деякі проблеми правового стимулювання інвестицій та інновацій у воєнний час.
  • Документ
    Право дитини на безпечне для життя та здоров’я довкілля: юридична характеристика та специфіка здійснення
    (Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2014. - № 9-2, т. 1. - С. 179-181, 2014) Синєгубов, О. В.; Syniehubov, O. V.
    У статті здійснено юридичний аналіз особистого немайнового права дитини на безпечне для життя та здоров’я довкілля, а також виявлено особливості його реалізації цією соціальною групою.
  • Документ
    Механізм ефективного забезпечення здійснення особистих немайнових прав дітей
    (Актуальні проблеми держави і права. - 2014. - Вип. 74. - С. 227-233, 2014) Синєгубов, О. В.; Syniehubov, O. V.
    У статті досліджено механізм забезпечення здійснення особистих немайнових прав дитини, визначено основні критерії його ефективності.
  • Документ
    Використання схожого (імітованого) комерційного (фірмового) найменування у сфері права інтелектуальної власності
    (Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2014. - № 10-1, т. 1. - С. 197-200, 2014) Кузьминский, О. О.; Kuzmynskyi, O. O.
    У статті розглядається проблематика встановлення схожості комерційного, фірмового найменування, критерії оцінювання відомості комерційного, фірмового позначення та ступені ідентичності.
  • Документ
    Заклади охорони здоров’я як спеціальні суб’єкти медичних правовідносин в умовах подальшого реформування системи охорони здоров’я в Україні
    (Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2023. - № 65. - С. 38-42, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.
    Виявлено юридичні ознаки закладу охорони здоров’я як спеціального суб’єкта медичних правовідносин. Розкрито правовий статус закладу охорони здоров’я. Виокремлено особливості кластерної системи охорони здоров’я, визначено загальні та спеціальні юридичні ознаки закладу охорони здоров’я, сформовано рекомендації щодо подальших наукових розвідок.