Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17
  • Ескіз
    Публікація
    Sambo у сімейному праві Швеції: бути партнером означає більше, ніж жити разом
    (Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 24 трав. 2024 р.). – Суми: СФ ХНУВС, 2024. – С. 64-65, 2024) Горобець, Н. О.; Horobets, N. O.; Наталія Горобець
    Наголошено, що шведське законодавство акцентує увагу на рівноправ'ї та партнерстві в сімейних відносинах sambo, в той час як українське законодавство регулює фактичне співжиття без реєстрації шлюбу, забезпечуючи лише майнові права та обов'язки для партнерів.
  • Ескіз
    Публікація
    Особисте немайнове право на вакцинацію
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 12. - С. 94-97, 2023) Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; Мозгова, В. В.; Mozghova , V. V.; Наталія Горобець
    Висвітлено цивільно-правова природа права на вакцинацію. Досліджено поняття медична допомога. Установлено, що профілактика не завжди включається до складу поняття «медична допомога». З’ясовано, що сучасні міжнародні стандарти та прогресивна правова думка обґрунтовано визнають профілактику невід’ємною складовою поняття «медична допомога». Визначено, що право на вакцинацію слід вважати складовою змісту особистого немайнового права на медичну допомогу та елементом профілактики, що має на меті попередження захворювань та у свою чергу передбачає збереження фізичного і психічного здоров’я. Пропонується поняття вакцинації розглядати як процес введення медичних імунобіологічних препаратів призначений для імунопрофілактики інфекційних захворювань (створення штучного імунітету). Установлено, що право на вакцинацію має включати в себе такі правомочності: право доступу до безпечних, ефективних вакцин; право бути поінформованим про наслідки введення вакцини (поствакцинальні ускладнення); право вибору наявних вакцин; право відмови від вакцинації. Пропонується особисте немайнове право на вакцинацію розглядати як міру можливої поведінки управомоченої особи щодо введення доступної, безпечної вакцини, спрямованої на створення штучного імунітету від інфекційних хвороб з метою збереження життя, здоров’я та забезпечення фізичних і соціальних потреб людини. З’ясовано, що особисте немайнове право фізичної особи на вакцинацію є невід’ємною складовою більш складного права на медичну допомогу, є одним із видів надання первинної медичної допомоги. Без права на вакцинацію не можливо повноцінно здійснити право на медичну допомогу.
  • Ескіз
    Документ
    Contractual regulation of personal non-property relations
    (Visegrad journal on human rights. – 2018. – № 5 (Vol. 1). – P. 34-37, 2018) Horobets, N. O.; Горобець, Н. О.; Panasiuk, O. V.; Панасюк, О. В.; Pankratova, V. O.; Панкратова, В. О.
    Стаття присвячена дослідженню трансформації наукової думки щодо договірного регулювання особистих немайнових відносин в Україні. Зазначається, що цивілістика пройшла шлях від повного невизнання можливості застосування договірних конструкцій для врегулювання особистих немайнових відносин до визнання та переосмислення теорії договірного права. Встановлено, що такі наукові пошуки безумовно сприяють появі різноманітних договірних форм реалізації особистих немайнових прав у теорії та на практиці, породжуючи нові виклики юридичній науці.
  • Ескіз
    Документ
    Самоцінність особистого немайнового права на недоторканність житла фізичної особи
    (Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2016 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2016. – С. 71-73, 2016) Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682
    Наголошено, що право на недоторканність житла як особисте немайнове право є більш широким поняттям, що включає і недоторканність особистого та сімейного життя особи, і таємниці розмов у цьому житлі, і всього, що там відбувається та знаходиться.
  • Ескіз
    Документ
    Машинна творчість: проблеми правового регулювання
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 121-123, 2016) Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682; Єрмоленко, О. М.; Yermolenko, O. M.
    Наголошено, що на сьогодні людиною створено нейромережу, яка здатна створити самостійний продукт творчості. Розглянуто питання авторства такого об’єкта права інтелектуальної власності.
  • Ескіз
    Документ
    Знищення транспортного засобу як підстава припинення права власності
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2020. - № 3, т. 1. - С. 92-95, 2020) Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682
    Висвітлено одну з актуальних проблем інституту права власності – підстав припинення права власності. На теоретичному рівні переосмислено правомочність розпорядження власника та знищення транспортного засобу як підстави припинення права власності у нього. Вказано на невизначеність правового статусу власника з даного питання. Реалізуючи правомочність розпорядження щодо знищення транспортного засобу, власник постає перед проблемою недосконалості законодавства, яке обмежує його в здійсненні свого права. З’ясовано доступні власникові способів знищення транспортних засобів та можливості їх реалізації в умовах сьогодення.
  • Ескіз
    Документ
    Позовна давність у контексті сучасного праворозуміння
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 19–20 трав. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 145-147, 2017) Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682
    Проаналізовано основні положення радянської та вітчизняної цивілістики щодо преклюзивного характеру позовної давності для суб’єктивного права. Зазначено, що позовна давність у контексті сучасного праворозуміння допускає існування суб’єктивного права, в так званій, неюрисдикційній площині. Проте порушене суб’єктивне право не може існувати безкінечно, оскільки створює правову невизначеність для цивільних правовідносин, а тому його припинення може бути зумовлено застосуванням положень набувальної давності тощо.
  • Ескіз
    Документ
    Регулятивна функція справедливості в праві
    (Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : матеріали Х Міжнар. наук-практ. конф. (м. Суми, 20-21 трав. 2017 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2017. – С. 36 - 37., 2017) Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682
    Проведено аналіз цивільних нормативних положень, зроблено висновок про те, що справедливість в багатьох випадках виступає регулятором відносин, заповнювачем прогалин у правовому або договірному врегулюванні (ст. ст. 652, 749 ЦК України), а відповідно - справедливість виконує регулятивну функцію.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасні тенденції правового регулювання права власності
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 137-139, 2018) Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682
    Висвітлені сучасні тенденції правового регулювання права власності.
  • Ескіз
    Документ
    Віртуальні об’єкти, їх місце в інституті права власності
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 5. - С. 52-54, 2021) Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682; Майсун, І. В.; Maisun, I. V.
    Статтю присвячено дослідженню новітніх об’єктів віртуальної реальності, визначенню їх місця в інституті права власності. Переломним етапом у хмарних технологіях стала пандемія COVID-19, яка охопила увесь світ і змусила людей ізолюватися і використовувати Інтернет як єдиний засіб зв’язку із зовнішнім світом. Інформаційно-телекомунікаційні технології замінили багато аспектів професійного та особистого життя. Набули нового значення віртуальні об’єкти, які не мають матеріальної форми вираження, проте становлять значну майнову (економічну) та немайнову цінність. Віртуальні об’єкти (віртуальна власність) асоціюються нині з ігровими віртуальними предметами онлайн-ігор, доменними іменами, ігровими акаунтами, вебсайтами, обліковими записами електронної пошти, акаунтами в соціальних мережах, електронними коштами, файловими сховищами тощо. Установлено, що наразі товарообіг віртуальних об’єктів не поступається речам як предметам матеріальної дійсності. Кількість осіб в Україні та світі, залучених до віртуальної реальності, невпинно зростає з кожним роком. Акаунти у соціальних мережах, ігрові об’єкти комп’ютерних ігор становлять дедалі більшу цінність для їх власників та користувачів. Судова практика показує, що справи, предметом спору яких є віртуальні об’єкти, є непоодинокими. Суди під час їх розгляду схиляються до аналогії з правом власності на речі. Численні психологічні дослідження показують, що дуже часто гравців настільки поглинає віртуальний світ, що вони там «живуть» і лише на короткий час повертаються до реальності, аби задовольнити свої природні потреби. Так, усе, що відбувається та набувається ними у грі, є їхньою власністю. Припускається, що віртуальна власність виникає стосовно віртуальних об’єктів (даних), які мають економічну цінність, є об’єктами товарообігу у віртуальному просторі, не мають матеріальної оболонки, є унікальними, сталими, обігоздатними, розглядаються власниками як свої речі. Такі властивості, як унікальність, сталість та обігоздатність, дозволяють уналежнювати такі об’єкти до інституту права власності. Віртуальний простір дозволяє власникові віртуальних об’єктів володіти, користуватися та розпоряджатися ними. Аналіз електронних відносин у сфері віртуального простору та судова практика дозволяють зазначити, що на віртуальні об’єкти виникає право віртуальної власності, яке доречно розглядати як особливий вид права власності, об’єктом якого є безтілесні речі.