Наукові публікації (Scientific publications). УДК 1
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/186
Переглянути
46 результатів
Результати пошуку
Документ Автономія людини: філософсько-правовий аспект(Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2016 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2016. – С. 183-185, 2016) Геращенко, Т. Г.; Herashchenko, T. H.Зазначено, що автономна особистість – це суб’єкт, який вважає себе вільним і незалежним членом суспільства. Він має право вибору конкретної трудової діяльності, усвідомлює свої дії, дає їм правову оцінку, виходячи з критеріїв права, незалежний у розв’язанні політичних та ідеологічних питань.Документ «Тиранія моменту» в житті сучасника(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 41-43, 2016) Грищенко, Н. В.; Hryshchenko, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754Відзначено, що інформаційний розвиток суспільства радикально змінює уявлення людини про час як основний вимір її буття. В новій комунікативній системі минуле, сьогодення та майбутнє можуть програмуватися для взаємодії один з одним в одному і тому ж повідомленні. «Безчасовий час» стає матеріальною основою нової культури, яка виходить за межі певного досвіду.Документ Freedom or arbitrariness: a social and philosophic analysis(Postmodern Openings. – 2021. – Vol. 12, Issue 2. – P. 354-366, 2021) Stezhko, Z.; Hryshchenko, N. V.; Грищенко, Н. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754; Kultenko, V.; Savytska, I.; Suprun, A.; Rusko, N.Тема свободи завжди була в центрі життєвого та філософсько-політичного дискурсу. Свобода – одне з чарівних слів, яке викликає багато позитивних емоцій у повсякденному житті. Окремі соціально-філософські дослідження висвітлюють шляхи заміни традиційної, а іноді й спонтанної абсолютизації людської свободи на емпіричному рівні суспільної свідомості. Воно полягає в досягненні бажаних результатів і в праві вибирати, чого досягти. Різниця між цими «формулами» очевидна. в у другому випадку можна спостерігати прийняття певних обмежень свободи через соціальну реальність і розуміння того, що вона може бути повністю реалізована лише через самообмеження. Однак до таких висновків потрібно дійти самостійно. Практика показує, що категоричність влади щодо обов’язків громадян здебільшого призводить до протилежних результатів. Тому, як ніколи, актуальною є розробка постійної, розгорнутої, багаторівневої гуманітарної програми роботи з населенням, заснованої на соціально-філософських дослідженнях. Держава має побудувати «мережу» постійних спеціальних державних інституцій, оскільки це покращить якість державного управління, прокладе шлях до толерантності та успішних компромісів. Кінцевою метою даної статті є формування усвідомленої (раціональної) громадянської позиції та самовизначення внаслідок повного усвідомлення нею відповідальності за свої рішення.Документ Iнформацiйна вiйна: аналiз феномена(Актуальнi проблеми духовності. - 2022. - Вип. 23. - С. 173–189, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Зазначено, що інформацiйна вiйна ґрунтується на рiзного роду матерiальних явищах i ставить за мету в певний спосiб вплинути на матерiальний свiт. Однак вона включає й не менш необхiдну та важливу — iдеальну —складову, що вкорiнена у психiцi окремих людей, людських спiльнот i зазвичай вiдображується назовнi, сприймається, викликається до життя та органiзовується через застосування мови, вiзуалiзацiю тощо. Надано логiко-фiлософський аналiз саме цiєї складової iнформацiйної вiйни. Соцiальнi мережi й електроннi ЗМI, ширше — Internet, сьогоднi виявляються найважливiшим полем ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни. Велику iнформацiйну небезпеку в Internet становлятьпрофесiйнi тролi та боти, органiзованi у «фабрики тролiв», «ботоферми». Їх головний продукт — масове поширення замовної (дез)iнформацiї. Виявлено деякi елементарнi способи iдентифiкацiї тролiв. Разом iз фактчекiнгом вони кориснi в убезпеченнi вiд злоякiсних iнформацiйних впливiв, але не завжди достатнi. Пiдкреслено, що дiєва нацiональна система ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни має поєднувати вiдповiднi групи фахiвцiв iз компетентних державних структур, спецiалiзований персонал медiа, профiльнi громадськi органiзацiї, iнформацiйних волонтерiв. Та в iдеалi кожен має бути навчений надавати собi сам бодай первинну допомогу проти дезiнформацiї.Документ Логіка юридичних міркувань(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2022. - № 2. - С. 349-353, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Розглянуто зв’язок юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Опрацьовано один важливий аспект зазначеного зв’язку, а саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою для визначення релевантної форми юридичних міркувань та аргументації. Наголошено, що не можна стверджувати, що формальна логіка у полі права не працює зовсім. Однак сама по собі вона не детермінує релевантну форму юридичних міркувань чи аргументації, оскільки, насамперед, між формально-логічною валідністю і юридичною валідністю наявна суттєва різниця. Ця різниця ґрунтується на визнанні базової цінності права, тих чи інших особливих юридично-значущих цінностей поряд з цінністю матеріальної чи формальної істини. Відзначено, що формальна логіка не є ані достатньою, ані необхідною для того, щоб міркувати та аргументувати як юрист. Разом з тим, успішний юрист повинен засвоїти особливу юридичну логіку, що належить до домена сучасної неформальної логіки, і неухильно нею керуватися.Документ Quo Vadis: anthropological dimension of the modern civilization crisis(Anthropological Measurements of Philosophical Research. – 2021. – № 19. – P. 23-31, 2021) Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; Tolstov, I. V.; Толстов, І. В.Метою статті є аналіз причин системної кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, через опис її основних структур, виявлення взаємозв’язку між її елементами, оцінка їх евристичного потенціалу, що відкриває можливості пошуку шляхів вирішення зазначеної кризи, нових напрямків цивілізаційного розвитку. Теоретичний базис дослідження склали системний аналіз, соціально-філософський і філософсько-антропологічний підходи, а також філософія глобальних проблем сучасності. Наукова новизна полягає в тому, що в статті вперше показаний зв’язок між основними структурними елементами людської цивілізації як системи, зміна одного з параметрів якої веде до зміни всіх інших, а також до зміни цивілізації в цілому. Висновки. Причиною глибокої кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, є розбалансованість її як системи. Найважливішими елементами цієї системи є: чисельність населення, ресурси і технології, а ядром – свідомість в її індивідуальній та колективній формах. Від її стану залежить сприйняття, переробка та використання інформації, що є визначальним цивілізаційним ресурсом, а також стабільність всієї системи. Свідомість, яка базується на старих, що зжили себе, принципах та стереотипах, не в змозі впоратися з найгострішими викликами часу. Нова свідомість, якщо вона буде сформована, ознаменує собою перехід до нової теоретичної картини світу та моделі людської поведінки, в якій люди діятимуть, керуючись перевіреними знаннями, а не свавіллям та забобонами. Категоричним імперативом нової свідомості повинна стати ідея формування продуктивного інформаційного середовища, де будуть домінувати ідеї не консюмеризму та деструкції, як це має місце в теперішній час, а конструктивності та творчої праці.Документ Право як феномен культури: спроба концептуальної самокритики. Стаття перша. Про доцільність постановки проблеми і деякі питання методології та термінології. Частина 2. Про термінологію: сталі (загальні) термінопоняття(Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2018. – Вип. 2 (82). – С. 37-47, 2018) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258Питання термінології в процесі дослідження права як феномену культури проаналізовано у взаємозв’язку з методологічними проблемами формування та здійснення культурологічного підходу у філософії права. Розглянуто ключові категорії концептуального рівня: культура, право, вторинні культури тощо. Доведено думку про необхідність апелювання до методологічних досягнень світової (західної) філософії ХХ століття, на основі яких запропоновано формування культурологічного підходу, що спирається на засадничі ідеї Аристотеля. Показано практичну доцільність і ефективність такого підходу на прикладі аналізу сучасного вітчизняного законодавства.Документ Is there a specifically juristic logic?(Форум права = Forum Prava. – 2019. – Suppl. – P. t48-t53, 2020) Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153English translation of updated version of the original article published in Ukrainian: Tiaglo, O. V. (2017). Forum Prava, (1). 188–194. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2017_1_33.pdf.Документ Діджиталізація: на порозі цифрового дахау(Держава і злочинність. Нові виклики в епоху постмодерну : зб. тез доп. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті віце-президента Кримінологічної асоціації України, професора О. М. Литвака (м. Харків, 23 квіт. 2020 р.). – Харків : ХНУВС, 2020. – С. 170-172, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258Діджиталізація – це, перш за все, явище, що спричиняє послідовні трансформації соціокультурного коду, об’єднані загальним вектором розвитку. Сьогодні експоненціальне зростання цифрових технологій тягне за собою і зростання по експоненті кількості й якості інтеграційних змін в системі комунікації в суспільстві, що склалась в індустріальну епоху. Поява таких технічних засобів, як Інтернет і мобільні пристрої, що дозволяють членам суспільства перебувати в постійній комунікації один з одним, є першою сходинкою діджиталізації і, відповідно, провісником глобальних модифікацій соціальних інститутів і вектору розвитку суспільства в цілому.Документ Про одне актуальне для науки завдання(25 років становлення Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ: славетна історія та горизонти майбутнього: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 лют. 2020 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2020. – С. 294-296, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738; ResearcherID: I-7032-2016Розкрито природу соціально-гуманітарного знання з позицій філософії наукового дискурсу.