Автореферати дисертацій (Abstracts of Thesis). УДК 343.1(043.3)
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Доказування у кримінальних провадженнях, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї або боєприпасів : автореф. дисертації(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Козаченко, С. В.; Kozachenko, S. V.У дисертації досліджено теоретичні та прикладні питання доказування у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані з незаконним обігом вогнепальної зброї або боєприпасів. Доведено, що в основі доказування у кримінальних провадженнях, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї або боєприпасів, лежать основні положення теорії доказів: поняття доказування, його предмета та меж, складових доказування як процедури, поняття доказів та їх властивостей, стандартів кримінального процесуального доказування та ін. З’ясовано комплексні складові, що визначають поняття «злочини у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї або боєприпасів». Наголошено, що досудове розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї або боєприпасів, розпочинається виключно з підстав і у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством. З’ясовано підстави для початку досудового розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї або боєприпасів. Встановлено групи обставин, що підлягають доказуванню у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані з незаконним обігом вогнепальної зброї або боєприпасів. Уточнено значення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Акцентовано увагу на тому, що особливості криміналістичної характеристики незаконного обігу вогнепальної зброї або боєприпасів обумовлюють можливість виділення системи типових слідчих дій, де належне планування на початковому та наступних етапах розслідування, врахування тактики їх проведення сприяє отриманню належних, допустимих та достовірних доказів. Запропоновано заходи забезпечення кримінального провадження відносити до числа заходів, які забезпечують умови для дієвості збирання і дослідження доказів, а в певних випадках слугують засобами доказування.Item Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень проти довкілля : автореф. дис.(Харків, 2019) Крігер, Л. Ю.; Kriher, L. Yu.; Кригер, Л. Ю.; Мала, О. Р. - науковий керівникДосліджено процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень проти довкілля. Висвітлено історичні аспекти розвитку та становлення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень проти довкілля. Досліджено сутність та охарактеризовано специфіку здійснення прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень проти довкілля. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля та роль у ньому прокурора. Сформульовано рекомендації щодо діяльності прокурора на початку досудового розслідування, при проведенні слідчих (розшукових) дій, повідомленні особі про підозру та на етапі закінчення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля. Визначено процесуальний порядок реалізації прокурором повноважень щодо забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями проти довкілля. З’ясовано особливості пред’явлення прокурором цивільного позову у кримінальному провадженні вказаної категорії. Надано рекомендації стосовно удосконалення нормативних основ діяльності прокурора на досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень проти довкілля.Item Реалізація повноважень прокурором при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій : автореф. дис.(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Балита, Р. І.; Balyta, R. I.; Балита, Р. И.; Хань, О. О. - науковий керівникДосліджено теоретико-правові засади реалізації повноважень прокурором при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Розкрито зміст, правову основу та сутність повноважень прокурора при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Запропоновано класифікацію засад реалізації повноважень прокурором при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій за їх юридичним закріпленням. Визначено правову природу доручення прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії як правову підставу процесуальної діяльності співробітників оперативних підрозділів. Опрацьовано питання організації прокурором проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні. Відзначено особливості організації прокурором взаємодії слідчого, співробітника оперативного підрозділу, спеціаліста при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій.Item Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя як захід забезпечення кримінального провадження : автореф. дис.(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Орлова, М. І.; Orlova, M. I.; Орлова, М. И.; Абламський, С. Є. - науковий керівникДосліджено проблемні питання, пов’язані з тимчасовим відстороненням судді від здійснення правосуддя як заходу забезпечення кримінального провадження. Визначено теоретико-методологічні засади застосування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя як заходу забезпечення кримінального провадження. Встановлено стан наукового розроблення та законодавчої регламентації проблем застосування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя. Проаналізовано історію та зарубіжний досвід застосування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у країнах Європейського Союзу. Визначено методологію проведення досліджень проблем застосування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя. З’ясовано поняття та сутність тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя. Охарактеризовано підстави та умови застосування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя. Визначено процесуальний порядок застосування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя. Наголошено на підставах та процесуальному порядку продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя. Проаналізовано особливості оскарження рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.Item Участь захисника у кримінальних провадженнях про злочини у сфері службової діяльності : автореф. дис.(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Кучер, О. В.; Kucher, O. V.; Кучер, А. В.; Погорецький, М. А. - науковий керівникУ дисертації отримано нові результати у вигляді наукових висновків щодо участі захисника у кримінальному провадженні про злочини у сфері службової діяльності, наявних проблем правозастосування в цій категорії кримінальних проваджень та наукового обґрунтування підходів до можливих шляхів їх подолання. Простежено стан наукової розробленості порушеної тематики та проаналізовано процесуальний статус захисника у вказаній категорії кримінальних проваджень. Висвітлено участь захисника під час повідомлення особі про підозру, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій у досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності. Здійснено науковий аналіз актуальних питань, які виникають щодо участі захисника у підготовчому провадженні, судовому розгляді та під час перегляду судових рішень у кримінальних провадженнях про злочини у сфері службової діяльності.Item Допустимість як критерій оцінки доказів у кримінальному провадженні : автореф. дис.(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Смирнов, В. А.; Smirnov, V. A.; Абламський, С. Є. - науковий керівникУ дисертації досліджено теоретичні та прикладні питання щодо допустимості доказів у кримінальному провадженні. Виявлено проблемні аспекти, пов’язані з тематикою роботи, на підставі чого розроблено науково обґрунтованих пропозицій з удосконалення кримінального процесуального законодавства та практики його застосування. Визначено стан наукових досліджень проблем допустимості як критерію оцінки доказів у кримінальному процесі; охарактеризовано історичні аспекти та сучасне уявлення про правову природу допустимості доказів у кримінальному процесі. З доктринальної позиції удосконалено поняття та критерії допустимості доказів у кримінальному провадженні. Надано характеристику таким критеріям допустимості доказів, як: «належний учасник збирання доказів»; «належне процесуальне джерело», «дотримання вимог кримінального процесуального законодавства під час збирання та фіксації доказів». З'ясовано правову природу недопустимих доказів, розкрито процесуальний порядок визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні. Висвітлено правові наслідки визнання доказів недопустимими.Item Вирок суду при спрощеній формі судового розгляду кримінальних справ : автореф. дис.(Харків, 2011) Шумов, В. В.; Shumov, V. V.; Каткова, Т. В. - науковий керівникДисертація є комплексним монографічним дослідженням, в якому розглянуто низку актуальних правових, теоретичних і практичних проблем постановлення законних та обґрунтованих вироків при застосуванні введеної у кримінальний процес України у 2001 році спрощеної форми судового розгляду кримінальних справ у випадках визнання обвинуваченим своєї вини. У роботі здійснено порівняльно-правовий аналіз виникнення і застосування такої спрощеної форми у різних країнах світу, зокрема «угод про визнання вини у США» та особливого порядку за КПК Російської Федерації. На підставі вивчення судової практики досліджені особливості та проблемні питання застосування в Україні спрощеної форми судового розгляду та правової якості вироку суду, який постановляється у судовому засіданні за спрощеною формою. Внесено науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства і розроблення нового КПК України.Item Процесуальна економія репресивного впливу в кримінальному провадженні : автореф. дис.(Харків, 2019) Слінько, Д. С.; Slinko, D. S.; Слинько, Д. С.; Трубников, В. М. - науковий консультантУ дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення теоретико-правових положень та практичних проблем оптимізації, процесуальної економії репресивного впливу у кримінальному провадженні стороною обвинувачення відносно учасників процесу. Запропоновано теоретичні елементи застосування індивідуального підходу відносно особи, якщо вона входить у коло учасників кримінального провадження, підозрюваного, обвинуваченого на підставі дотримання засади справедливості. Розкрито зміст та функції сторони обвинувачення у випадку прийняття процесуального рішення щодо проведення досудового розслідування. Надані положення закриття кримінального провадження відносно особи, якщо не було повідомлено про підозру стороною обвинувачення на досудових стадіях процесу. Доведено, що кримінальні репресії застосовуються на підставі норм кримінального закону. Процесуальні репресії встановлюються на підставі процесуальних заходів та юридичної відповідальності відносно окремої категорії учасників, які вчинили кримінальне правопорушення. Розкрито зміст підготовчого судового провадження та елементи звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі клопотання прокурора до суду. Запропоновано міжнародно-правові стандарти оптимізації, економію репресивного впливу у кримінальному процесі. Надано процесуальну класифікацію консенсусу, теоретичну модель системи альтернативного вирішення спорів. Доведено, що правове значення відновного правосуддя полягає у моральному вирішенні конфлікту на підставі укладення договору, угоди.Item Забезпечення недоторканності права власності в кримінальному провадженні : автореф. дис.(Харків, 2019) Дрозд, А. В.; Drozd, A. V.; Фоміна, Т. Г. - науковий керівникУ роботі комплексно досліджено механізм забезпечення недоторканності права власності в кримінальному провадженні. Розглянуто історико-правовий аналіз становлення та розвитку недоторканності права власності в кримінальному процесі. Досліджено поняття та зміст недоторканності права власності як засади кримінального провадження. Під недоторканністю права власності в кримінальному провадженні запропоновано розуміти неприпустимість протиправного та незаконного втручання, обмеження чи позбавлення особи права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання недоторканності права власності в кримінальному процесі. З’ясовано випадки та підстави правомірного обмеження права власності в кримінальному провадженні. Розглянуто процесуальний порядок тимчасового вилучення майна та арешту майна як способу обмеження права власності в кримінальному провадженні. Визначено міжнародно-правові стандарти захисту права власності в кримінальному процесі. Охарактеризовано сучасний стан забезпечення слідчим, прокурором недоторканності права власності в кримінальному провадженні, також розкрито зміст і встановлено значення судового контролю за дотриманням недоторканності права власності в кримінальному провадженні.Item Концептуальні засади правового регулювання досудового розслідування як стадії кримінального провадження : автореф. дис.(Харків, 2019) Дрозд, В. Г.; Drozd, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-7138; Уваров, В. Г. - науковий консультантДисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних і прикладних питань, пов’язаних із правовим регулюванням досудового розслідування. В роботі розкрито сутність, значення та завдання досудового розслідування; розглянуто специфіку досудового слідства та особливості дізнання як форм досудового розслідування; розкрито функціональну спрямованість диференціації кримінальної процесуальної форми під час досудового розслідування. Узагальнено наукові погляди щодо сутності, значення та системи загальних положень досудового розслідування. Досліджено процесуальну діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування; розкрито актуальні питання застосування європейських правових стандартів під час досудового розслідування. Охарактеризовано підстави та процесуальний порядок закриття кримінального провадження, а також звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Надано пропозиції з удосконалення положень чинного кримінального процесуального законодавства України.Item Теорія та практика реалізації експертної ініціативи у кримінальному провадженні : автореф. дис.(Харків, 2019) Щербанюк, Д. В.; Shcherbaniuk, D. V.; Степанюк, Р. Л. - науковий керівникУ дисертації розроблено теоретико-прикладні засади реалізації експертної ініціативи у кримінальному провадженні. Узагальнено наукові уявлення про генезис розвитку феномена експертної ініціативи від її виникнення разом з інститутом спеціальних знань у кримінальному судочинстві до сучасного стану нормативно-правового регулювання та практичної реалізації. Сформульовано авторське комплексне уявлення про сутність експертної ініціативи як наукової категорії та конкретного напряму практичної діяльності спеціалізованих експертних установ і окремих судових експертів. Визначено та систематизовано умови, форми та напрями реалізації експертної ініціативи у кримінальному провадженні. Удосконалено теоретичні та прикладні аспекти формування внутрішнього переконання експерта про доцільність реалізації права на ініціативу зокрема гносеологічні, логічні й особистісні умови зазначеного процесу. Розроблено теоретичні та практичні рекомендації з оцінки та перевірки висновку експерта, в якому використано право викласти обставини, з приводу яких йому не було поставлено запитання. Висвітлено наукові положення щодо визначення цілей та особливостей використання у кримінальному провадженні ініціативних експертних висновків.Item Ґенеза кримінально-процесуальної функції прокуратури на досудових стадіях кримінального судочинства (друга половина ХІХ ст. – 1991 р.) : автореф. дис.(Харків, 2019) Мичка, В. І.; Mychka, V. I.; Мычка, В. И.; Бурдін, М. Ю. - науковий керівникВ дисертаційному дослідженні відстежено своєрідності сучасної наукової інтерпретації понять – «принципи діяльності прокуратури», «кримінально- процесуальна функція прокуратури» як базових методологічних детермінант неупередженої історико-правової оцінки прокуратури в якості суб’єкта кримінально-процесуальних правовідносин у досліджуваний період. Репрезентовано періодизацію розвитку кримінально-процесуальної функції прокуратури на досудових стадіях кримінального судочинства з другої половини ХІХ ст. до 1991 р. Відстежено особливості реалізації прокуратурою кримінально- процесуальної функції на досудових стадіях кримінального судочинства в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Всебічно охарактеризовано реалізацію прокуратурою кримінально-процесуальної функції на досудових стадіях кримінального судочинства з середини 1950-х років й до проголошення Україною незалежності.Item Кримінальне судочинство в УРСР у післявоєнний період (1945 – 1958 рр.): історико-правове дослідження : автореф. дис.(Харків, 2019) Герус, М. М.; Herus, M. M.; Герус, Н. Н.; Россіхін, В. В. - науковий керівникУ дисертації шляхом комплексного аналізу нормативно-правових та законодавчих актів, архівних матеріалів, а також наукових теоретичних досліджень здійснено комплексний історико-правовий аналіз кримінального судочинства в УРСР у післявоєнний період (1945-1958 рр.). Розкрито політико-правові концепції та підходи щодо формування та становлення інституту кримінального судочинства у післявоєнний період на основі всезагального аналізу архівних матеріалів, правових позицій та нормативно-правових акті досліджуваного періоду.Item Предмет доказування у кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів у сфері службової діяльності : автореф. дис.(Харків, 2018) Льозний, О. А.; Loznyi, O. A.; Лезный, О. А.; Глобенко, Г. І. - науковий керівникДисертацію присвячено визначенню предмета доказування у кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів у сфері службової діяльності. Визначено поняття корупції та корупційних злочинів у сфері службової діяльності. З’ясовано теоретичні основи процесу доказування в кримінальному судочинстві. Сформульовано поняття та виокремлено структурні елементи предмета доказування. Надано характеристику події корупційних злочинів у сфері службової діяльності та інших обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо злочинів зазначеної категорії. Здійснено їх кримінально-правову характеристику. З’ясовано зміст процесу доказування у кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів у сфері службової діяльності шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.Item Особливості взаємодії під час розслідування економічних злочинів, вчинених організованими групами : автореф. дис.(Харків, 2018) Даниляк, А. В.; Danyliak, A. V.; Пазинич, Т. А. - науковий керівникДисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей взаємодії органів досудового розслідування з іншими суб’єктами під час розслідування економічних злочинів, вчинених організованими групами, а також шляхів її вдосконалення. Розкрито поняття взаємодії під час розслідування економічних злочинів, вчинених організованими групами, та з’ясовано її сутність як виду соціальної діяльності. Розроблено класифікацію видів взаємодії під час розслідування економічних злочинів, вчинених організованими групами. Визначено перелік основних суб’єктів розслідування економічних злочинів та надано характеристику форм взаємодії між ними. Узагальнено принципи, за якими здійснюється взаємодія під час розслідування економічних злочинів. Встановлено особливості взаємодії слідчого з контролюючими органами під час розслідування економічних злочинів. Окреслено особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування економічних злочинів. Опрацьовано особливості взаємодії слідчого зі спеціалістами та експертними підрозділами під час розслідування економічних злочинів. Виявлено особливості міжнародного співробітництва під час розслідування економічних злочинів. Охарактеризовано особливість предмету доказування у кримінальних провадженнях про економічні злочини, вчинені організованими групами, та визначено відповідні тактичні завдання розслідування. Визначено особливості взаємодії під час виявлення і розслідування економічних злочинів, пов’язаних з використанням новітніх електронних технологій. Розкрито особливості взаємодії під час виявлення і розслідування легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.Item Реалізація фактичних даних про обставини, що характеризують особу обвинуваченого, у процесуальних рішеннях слідчого : автореф. дис.(Запоріжжя, 2012) Чича, Р. П.; Chycha, R. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3267-2840; Слінько, С. В. - науковий керівникДисертація є дослідженням, у якому на монографічному рівні вивчено проблеми реалізації фактичних даних про обставини, що характеризують особу обвинуваченого, у процесуальних рішеннях слідчого. У роботі визначено поняття особи обвинуваченого та обставин, що її характеризують, досліджено сутність цих категорій. Дано характеристику процесуальних рішень слідчого в аспекті використання даних про особу обвинуваченого. Визначено процесуальний порядок прийняття процесуальних рішень слідчим з використанням даних про особу обвинуваченого. Проведено аналіз вивчення слідчим даних про особу обвинуваченого при обранні запобіжного заходу та надано рекомендації щодо їх реалізації. З’ясовано специфіку реалізації даних про особу обвинуваченого з фізичними й психічними вадами та окремо досліджено особливості застосування даних про особу неповнолітнього обвинуваченого.Item Особливості предмета доказування у кримінальних справах про економічні злочини та їх вплив на методику розслідування : автореф. дис.(Харків, 2010) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767; Пчелина, О. В.; Волобуєв, А. Ф. - науковий керівникДисертація є комплексним монографічним дослідженням особливостей предмета доказування у кримінальних справах про економічні злочини та їх впливу на методику розслідування. Сформульовані основні положення вчення про предмет доказування у кримінальних справах, які вказують на його міжгалузевий характер. Визначено особливості механізму вчинення економічних злочинів та їх вплив на елементи предмета доказування. Цей вплив обумовлюється, зокрема, використанням статусу та атрибутів підприємств, наданням злочинам вигляду господарських правопорушень та розподіленням функцій між суб’єктами злочину тощо. Охарактеризовано вплив переліку обставин, що підлягають встановленню у кримінальній справі, на зміст криміналістичної методики (криміналістична характеристика злочинів, етапи розслідування, тактичні завдання розслідування, тактичні завдання окремих слідчих дій). У роботі сформульовано перелік обставин, що підлягають встановленню у кримінальних справах про економічні злочини, та тактичні завдання розслідування економічних злочинів. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення окремих статей кримінально-процесуального законодавства України, що стосуються предмета доказування у кримінальних справах.Item Розслідування злочинів в умовах протидії, яка чиниться з використанням соціальної напруженості : автореф. дис.(Харків, 2010) Гутнік, К. В.; Гутник, О. В.; Hutnik, K. V.; Михайлов, М. А. - науковий керівникДисертацію присвячено розробці системи наукових положень і рекомендацій щодо подолання протидії розслідуванню злочинів, яка чиниться з використанням факторів соціальної напруженості. Встановлено та систематизовано основні фактори соціальної напруженості, які використовуються при протидії розслідуванню злочинів, досліджено механізм їх використання суб’єктами протидії. Подано авторське визначення поняття «соціальна напруженість». Визначено роль засобів масової інформації у протидії розслідуванню злочинів з використанням факторів соціальної напруженості. Виявлено найбільш типові ситуації виникнення природного суспільного резонансу при розслідуванні злочинів та механізм створення штучного суспільного резонансу суб’єктами протидії. Набула подальшого розвитку концепція забезпечення таємниці досудового слідства, надано практичні рекомендації щодо збереження слідчим таємниці досудового слідства при розслідуванні злочинів в умовах соціальної напруженості, наявності суспільного резонансу та протидії з боку зацікавлених осіб. Досліджено систему процесуальних і непроцесуальних засобів подолання протидії розслідуванню злочинів. Розглянуто систему заходів щодо зниження соціальної напруженості при розслідуванні злочинів. Запропоновані конкретні тактичні рекомендації щодо проведення слідчого огляду, затримання, обшуку, виїмки, допиту, відтворення обстановки та обставин події, пред’явлення для впізнання при розслідуванні злочинів в умовах протидії, яка чиниться з використанням факторів соціальної напруженості.Item Розслідування злочинів, пов'язаних з пожежами : автореф. дис.(Харків, 2005) Колесніков, В. В.; Kolesnikov, V. V.; Колесников, В. В.; Волобуєв, А. Ф. - науковий керівникДисертація являє собою комплексне наукове дослідження проблем розслідування злочинів, пов’язаних з пожежами. У роботі міститься низка теоретичних положень і практичних рекомендацій, які сформульовані з урахуванням особливостей чинного законодавства України, механізму злочинів, пов’язаних з пожежами, практики їх розслідування, і мають елементи наукової новизни. У дисертації розроблено криміналістичну класифікацію злочинів, пов’язаних з пожежами, вдосконалено криміналістичну характеристику злочинів цієї категорії. Розглянуто особливості діяльності органів Державного пожежного нагляду у справах про злочини, пов’язані з пожежами. Досліджено особливості аналізу та оцінки первинного матеріалу в стадії порушення кримінальної справи, типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування, відповідні їм завдання розслідування і комплекси слідчих та інших дій. Сформульовано рекомендації щодо особливостей підготовки та проведення основних слідчих дій.Item Затримання особи як захід забезпечення кримінального провадження : автореф. дис.(Харків, 2016) Лук’яненко, Ю. В.; Lukianenko, Yu. V.; Лукьяненко, Ю. В.; Юхно, О. О. - науковий керівникДисертація є комплексним монографічним дослідженням теоретичних і прикладних проблем правового регулювання затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, за Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року. У роботі висвітлено питання розвитку наукової думки і законодавства щодо правового інституту затримання особи. З огляду на різноманітність наукових тлумачень учених удосконалено низку правових дефініцій. Визначено мету, підстави та момент затримання особи. Висвітлено процесуальний порядок затримання особи без ухвали слідчого судді, суду та особливості затримання з метою приводу. З’ясовано гарантії забезпечення захисту прав затриманої особи. Визначено значення практики Європейського суду з прав людини щодо затримання особи. На підставі здійсненого дослідження сформовано та обґрунтовано низку нових положень і висновків, що мають значення для науки кримінального процесу та правозастосовної практики.