Дисертації (Thesis). УДК 347(043.5)

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/149

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методологічні основи формування та функціонування системи принципів цивільного судочинства : дисертація
    (Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Майданик, Р. А. - науковий консультант
    У дисертації сформульовано та обґрунтовано концептуальну модель трансформації системи принципів цивільного судочинства з урахуванням концептів чинного цивільного процесуального законодавства, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини. Розгляд структури та системи принципів цивільного судочинства дозволяє зробити висновок, що вони перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємозумовленості, тобто вибудовується певна модель системи цих принципів. За своїми сутнісними ознаками модель трансформації системи принципів цивільного судочинства визначається: розумінням сутності принципів цивільного судочинства з позицій інтегративного (природно-позитивістського) праворозуміння; співвідношенням та реалізацією загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та принципів, закріплених у національному законодавстві; функціональним призначенням принципів цивільного судочинства, яке виявляється в правотворчій та в правозастосовчій діяльності; підвищення ефективності правового регулювання за допомогою потенціалу принципів цивільного судочинства шляхом наділення їх якістю самостійного нормативного регулятивного засобу. Аргументовано положення, що теоретико-прикладна модель механізму реалізації принципів цивільного судочинства охоплює три структурні рівні: законодавче закріплення принципів цивільного судочинства, реалізацію принципів цивільного судочинства нормотворчої діяльності законодавця, реалізацію принципів цивільного судочинства у правозастосовній діяльності. Виокремлення цих рівнів дозволить більш чітко окреслити коло проблем (і шляхи їх вирішення), пов’язаних із реалізацією принципів цивільного судочинства як ефективного регулятора суспільних відносин.