Наукові публікації (Scientific publications). УДК 346
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/111
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Економічна складова юридичної особи: сучасний стан та особливості(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. – 2018. – № 26, т. 3. – С. 394-401, 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593Проаналізовані окремі економічні характеристики юридичної особи. Досліджено питання власності як передумови виникнення та функціонування юридичної особи, відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників та вивчення юридичної особи як системи контрактів. Виділено фактори, що зумовлюють економічну складову юридичної особи: відносини власності як передумова виникнення та функціонування юридичної особи; відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників; юридична особа як система контрактів. Зроблено висновки, що: власність у рамках юридичної особи як економічна категорія виконує певну функцію, яка полягає у формуванні значного за обсягом капіталу на найвигідніших для всіх осіб, втягнутих у цей процес, умовах з метою максимально прибуткового його використання; виходячи з економічної складової, можна стверджувати, що юридична особа є виключно інструментом відокремлення майна, що здійснюється з метою обмеження ризику його втрати у процесі певної діяльності реальної (фізичної) особи; юридичну особу з економічного погляду можна розуміти як систему контрактів, що зумовлено взаємозв’язками між її засновниками (учасниками), особами, які нею управляють (менеджерами), і самою юридичною особою.Документ Обов’язок діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно як основний складник правового становища осіб, що здійснюють функції органів підприємницьких товариств як суб’єктів цивільної відповідальності(Нове українське право. – 2022. – Вип. 3. – С. 25-31, 2022) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538У статті проведено аналіз сучасного стану розуміння сутності обов’язку діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно як основного складника правового становища осіб, що здійснюють функції органів підприємницьких товариств як суб’єктів цивільної відповідальності. Доведено, що, лише маючи чітку уяву про коло корпоративних обов’язків членів органів підприємницьких товариств, можна вести мову про правомірність (неправомірність) їхньої поведінки і систематизувати норми про юридичну відповідальність. При цьому характер правовідносин між товариством і членами його органів безпосередньо впливає й на вид відповідальності, що застосовується до правопорушника. Саме оцінка наслідків недобросовісної і нерозумної поведінки членів таких органів має вирішальне значення для третіх осіб і для всього цивільного обороту. Підсумовано, що законодавство про юридичні особи містить численні норми, що регулюють відповідальність членів органів підприємницьких товариств за невиконання (неналежне виконання) своїх обов’язків. Однак такі норми містяться в різних нормативних актах, присвячених окремим видам товариств, і по-різному регулюють одні й ті ж по суті відносини. Звернута увага на непослідовність законодавця у встановленні статусу органів підприємницького товариства. Незважаючи на те, що вони за цивільним законодавством не є самостійним суб’єктом цивільного права, в окремих випадках саме на них може покладатися цивільна відповідальність. Проте ці органи не здатні нести яку-небудь відповідальність, оскільки не мають майнової відокремленості. Таку відповідальність несуть фізичні особи – їх члени. У разі визначення суб’єктного складу корпоративних відносин, які виникають у зв’язку з виконанням функцій органів підприємницького товариства, слід говорити про відносини між таким товариством і суб’єктами, які виконують функції його органів.Документ Правове становище посадових осіб господарських товариств(Актуальні питання забезпечення фінансової безпеки держави в умовах глобалізації : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 лют. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 129-133, 2022) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538У тезах доповіді розглянуті окремі питання правового становища посадових осіб господарських товариств.Документ Правова природа права участі в управлінні господарським товариством(Право і безпека. - 2011. - № 5 (42). - С. 216-220, 2011) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538На підставі норм чинного законодавства та аналізу правової доктрини зроблено спробу з’ясування сутності правової природи права участі в управлінні господарським товариством.Документ Здійснення права участі в управлінні господарським товариством(Право і безпека. - 2014. - № 4 (55). - С. 187-192, 2014) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538Проаналізовано зміст права участі в управлінні господарським товариством шляхом встановлення системи правомочностей, що його складають. На підставі проведеного дослідження зроблено висновок, що досліджуване право складають правомочності: участі у підготовці до проведення загальних зборів; брати участь у загальних зборах учасників господарського товариства; голосувати з усіх питань порядку денного загальних зборів; правомочність вимагати проведення позачергових загальних зборів учасників.Документ Розумність та добросовісність: світова практика застосування категорій щодо відповідальності членів органів акціонерного товариства за його борги(Підприємництво, господарство і право. - 2019. - № 2. - С. 24–29, 2019) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538Стаття присвячена аналізу положень законодавства і правової доктрини України та інших країн щодо розуміння сутності категорій «розумність» та «добросовісність» у контексті можливості притягнення посадових осіб акціонерного товариства до відповідальності за його боргами. Зазначено, що в різних державах відповідний категоріальний апарат не лише має відмінну назву, але й відрізняється за смисловим навантаженням та розумінням у процесі правозастосування. Незважаючи на те, що органи акціонерних товариств не є суб’єктами правових відносин, законодавство багатьох країн передбачає можливість притягнення до відповідальності їх посадових осіб за борги юридичної особи. Категорії «розумність» і «добросовісність» у діях посадових осіб АТ мають оціночний характер. При цьому жодне із законодавств аналізованих країн не містить їх тлумачення, що створює додаткові складності в можливості доведення вини таких посадових осіб та покладення на них відповідальності за боргами АТ.Документ Економічна складова юридичної особи: сучасний стан та особливості(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. – 2018. – № 3. – С. 394–401., 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593Проаналізовані окремі економічні характеристики юридичної особи. Досліджено питання власності як передумови виникнення та функціонування юридичної особи, відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників та вивчення юридичної особи як системи контрактів. Виділено фактори, що зумовлюють економічну складову юридичної особи: відносини власності як передумова виникнення та функціонування юридичної особи; відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників; юридична особа як система контрактів. Зроблено висновки, що: власність у рамках юридичної особи як економічна категорія виконує певну функцію, яка полягає у формуванні значного за обсягом капіталу на найвигідніших для всіх осіб, втягнутих у цей процес, умовах з метою максимально прибуткового його використання; виходячи з економічної складової, можна стверджувати, що юридична особа є виключно інструментом відокремлення майна, що здійснюється з метою обмеження ризику його втрати у процесі певної діяльності реальної (фізичної) особи; юридичну особу з економічного погляду можна розуміти як систему контрактів, що зумовлено взаємозв’язками між її засновниками (учасниками), особами, які нею управляють (менеджерами), і самою юридичною особою.Документ Shareholders agreement: comparative and legal analysis of the legislation and legal doctrine of Ukraine, EU countries and USA(Baltic Journal of Economic Studies. – 2018. - Vol. 4, No. 2. – Р. 288–300, 2018) Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй, Ю. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Burlaka, O.; Бурлака, О.; ; Zhornokui, V. H.; Жорнокуй, В. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538Метою статті є проведення порівняльно-правового дослідження законодавчих актів, що встановлюють правову основу укладання та виконання угод акціонерів в окремих іноземних державах та Україні разом з презентацією шляхів вдосконалення відповідного законодавства України. Предметом дослідження є досвід у сфері правового регулювання укладання та виконання угод акціонерів у деяких іноземних державах та Україні. Дослідження ґрунтується на порівнянні укладання та виконання угод акціонерів в Україні, США, Росії та Заходній Європі (Італія, Швейцарія та Німеччина). Визначено переваги та недоліки угоди акціонерів методологію укладення і виконання та можливості реалізації відповідних зарубіжних практик (на основі порівняльно-правового аналізу конкретних положень цивільного законодавства України). Результати цього дослідження доведено з метою реалізації зарубіжного досвіду, пов'язаного з юридичним супроводом укладання договору акціонерів та виконання строгих цивільно-правових санкцій. Ці заходи застосовуються у разі порушень положень договору акціонерів. Зауважено, що відшкодування є найбільш ефективною і доречною санкцією на зобов'язання, що випливають з угод акціонерів, включаючи процедуру голосування в загальному засідання, затвердження формату голосування іншими акціонерами, координація дій, пов'язаних з управлінням, ключові моменти діяльності, реорганізації та ліквідації АТ у зв'язку з тим, що сума відшкодування визначається сторонами і не залежить від нанесеного збитку, не зменшується відповідно до судового рішення і може застосовуватися разом з іншими цивільно-правовими санкціями. Позитивний досвід розвитку правового підґрунтя для укладення та виконання угод акціонерів у певних іноземних державах свідчить про те, що правоохоронні процедури вимагають визначення відповідного правового характеру угоди, оскільки протягом тривалого часу ці документи використовувалися корпоративними сторонами. Порівняльний аналіз українських, європейських та американських законодавчих актів, що регулюють укладення та виконання угод акціонерів, став основою для подання деяких поправок.Документ Про проблему визначення місця немайнових прав учасників господарських товариств в системі цивільних прав(Право та інновації. – 2015. – № 4 (12). – С. 51–57, 2015) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538У поданій науковій статті автором запропоноване власне бачення наукової проблеми щодо визначення місця немайнових прав учасників господарських товариств у системі цивільних прав. На підставі порівняльного аналізу категорій «майнове і немайнове» право та «немайнове і особисте» право робиться висновок про неможливість вивчення корпоративних прав як особистих, тобто тих, що можуть належати виключно фізичним особам. Результатом проведеного дослідження є висновок про те, що цивільне законодавство не дає підстав однозначно визначити місце немайнових прав учасників господарських товариств у системі цивільних прав.Документ Про «особистісність» та «організаційність» немайнових прав учасників господарських товариств(Історико-правовий часопис. – 2016. – № 2. – С. 94–99, 2016) Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.У статті розглянуті питання з’ясування правової природи та характеристики немайнових корпоративних прав. Запропоновано розмежовувати цивільні відносини за особистісним критерієм – на особисті та неособисті; за майновим критерієм – на майнові і немайнові. Існує потреба у виділенні в окрему групу цивільних відносин немайнових корпоративних відносин, зміст яких становлять немайнові права учасників господарських товариств. При цьому учасник не володіє «особистими немайновими правами», а для позначення групи прав, які йому належать нарівні з майновими, коректно вживати поняття «немайнові права». В статье рассмотрены вопросы установления правовой природы и характеристики неимущественных корпоративных прав. Предложено разграничивать гражданские отношения по личностному критерию – на личные и неличные; по имущественному критерию – на имущественные и неимущественные. Существует необходимость в выделении в отдельную группу гражданских отношений неимущественных корпоративных отношений, содержание которых составляют неимущественные права участников хозяйственных обществ. Проведенный анализ позволяет утверждать следующее: 1) участник (акционер) не обладает «личными неимущественными правами»; 2) для обозначения группы прав, которые ему принадлежат наравне с имущественными, корректно употреблять понятие «неимущественные права», поскольку под личными неимущественными правами гражданско-правовая доктрина понимает неотчуждаемые, абсолютные права, не имеют имущественного содержания, неразрывно связанные с физическим лицом - носителем этих прав. The paper deals with the determination of the legal nature and characteristic features of the intangible corporate rights. It is suggested to distinguish between the civil relations using two types of criteria: according to the personal criteria these relations may be personal and non-personal; by property criterion – proprietary relationships and non-proprietary ones. There is a need to separate a specific group of civil relations regarding corporate relations, the content of which is determined by non-proprietary rights of the participants of business entities. The analysis suggests the following: 1) the participant (shareholder) does not possess personal «non-property rights»; 2) to designate a group of rights that he (shareholder) owns on a par with proprietary rights, it is correct to use the concept/term of «non-proprietary rights», because the civil legal doctrine interprets the personal non-proprietary rights as inalienable, absolute rights which do not imply any property content and are inseparably associated with an individual - the bearer of these rights.