Наукові публікації (Scientific publications). УДК 31
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/210
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Принципи резильєнтності системи освіти в умовах соціального потрясіння (на прикладі українських шкіл в умовах російсько-української війни)(Грані. - 2024. - № 1. - С. 139-150, 2024) Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.; Алієва, А.; Aliieva, A.; Борюшкіна, О.; Boriushkina, O.; Ірина НечітайлоПовномасштабне вторгнення росії в Україну, розпочате 24 лютого 2022 р., призвело до суттєвих змін у функціонуванні всіх соціальних інститутів, спричинило кризові стани у кожному з них. Викликана війною криза не оминула й систему освіти. Зауважено, що функціонування української системи освіти вимагає поглибленого розуміння ключових рушійних механізмів і процесів, базових принципів резильєнтності. Встановлено, що метою статті є визначення принципів резильєнтності освітньої системи в умовах глобальних соціальних потрясінь (на прикладі шкіл м. Харкова в умовах російсько-української війни). Результати. Освітню резильєнтність охарактеризовано як здатність освітніх систем та учасників освітнього процесу протистояти потрясінням і стресам, адаптуватися до них і відновлюватися після них. Виявлено індикатори освітньої резильєнтності. Презентовано результати дослідження, проведеного авторами (листопад 2022 – січень 2023; фокусовані групові інтерв’ю з батьками українських школярів з регіонів України, які є найбільш постраждалими від війни (Харківська, Донецька, Луганська області); глибинні інтерв’ю з представниками педагогічного складу харківських шкіл). Висновки. Сформульовані принципи освітньої резильєнтності, з’ясовано, що резильєнтні заклади освіти: швидко приймають рішення; мають сильних авторитетних керівників; мають педагогічний склад, стосунки в якому будуються на взаємній повазі, довірі, допомозі; здатні організувати комунікаційні процеси попри обставини і труднощі; здатні передбачити можливі труднощі; мають налагоджену систему взаємодії «вчителі-учні-батьки»; мають налагоджену систему внутрішньої підтримки учасників освітнього процесу; будують реалістичні плани та вірять у власну здатність їх реалізувати; вірять у майбутнє та бачать його у позитивному ключі; мають стійку систему цінностей.Публікація Нормалізація життя як функція закладів освіти в умовах війни (на прикладі українських шкіл)(Габітус. - 2024. - Вип. 58. - С. 53-57, 2024) Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.; Ірина НечітайлоРозглянуто концептуалізація такої неспецифічної функції закладів освіти (а разом із тим й інституту освіти у цілому), як нормалізація життя, що проявила і проявляє себе в умовах війни. Підкреслено, що війна є тією катастрофічною подією, яка має глобальні масштаби і наслідки та переводить усіх без винятку громадян суспільства, яке від неї потерпає, у стан уразливості. Їхнє життя потребує нормалізації для того, щоб витримувати навантаження тяжких воєнних умов, умовностей, обмежень тощо. Така функція освіти, як нормалізація життя в умовах війни, передбачає певне підтягування наявних умов життя учасників освітнього процесу до довоєнного рівня, зокрема в аспектах налагодження ритму життя, розпорядку дня, забезпечення соціальної виключності, комунікації, потреби у спілкуванні з іншими людьми, що відрізняються за віком, статтю та іншими особистісними і соціальними характеристиками.Документ Opportunities and some results of measuring cultural capital in sociological research practice(AD ALTA : Journal of Interdisciplinary Research. - 2022. - P. 159-166, 2022) Nechitailo, I. S.; Нечітайло, І. С.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0656-0370; Nazarkin, P.; Biriukova, M.; Stadnik, O.; Boriushkina, O.; Rozova, O.Розглянуто проблему вимірювання культурного капіталу в сучасній соціологічній практиці. Слідом за Дж. К. Александером автори акцентують увагу на значенні культурних структур у житті індивідів і груп, що актуалізує необхідність їх більш детального вивчення. Визначено ідентифікацію індикаторів для вимірювання культурного капіталу та представлено результати емпіричного дослідження, яке є спробою верифікації цих індикаторів. За результатами досліджень П. Ді Маджіо, К. Дж. Крука, Н. Д. Де Граафа виділено такі показники культурного капіталу, як частота відвідування театрів і кінотеатрів, концертів класичної та сучасної музики, музеїв, виставок тощо; наявність домашньої бібліотеки; частота читання книг, інтернет-статей, новин тощо. Ці показники водночас є ресурсами накопичення певних видів культурного капіталу, таких як «статус» та «знання-інформація» (авторська типологія). Наведено результати вимірювання культурного капіталу українських студентів за наведеними показниками. Наголошено, що трансляція статусного культурного капіталу та знаннєво-інформаційного культурного капіталу є потужним фактором впливу на процеси особистісного розвитку та академічної успішності студентів.Документ Suicidal Behaviors Among Ukrainian College Students: the Role of Substance Use, Religion, and Depression(International Journal of Mental Health and Addiction, 2020) Burlaka, V. V.; Бурлака, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5202-9134; Hong, Jun Sung; Serdiuk, O. O.; Сердюк, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5733-6432; ResearcherID: I-5924-2016; Scopus Author ID: 56857350300; Krupelnytska, L.; Paschenko, S.; Darvishov, N.; Churakova, Iu.Рання зрілість - це критичний період життя, пов'язаний з підвищеним ризиком самогубства. У цьому дослідженні використовувалася вибірка студентів з десяти українських державних університетів (N = 1005). Учасники були від 17 до 24 років (M = 19,19, SD = 1,99). Поширеність суїцидальних думок протягом усього життя становила 26,13%, а 5,45% учасників повідомили про спробу самогубства протягом усього життя. Спроба самогубства протягом усього життя була пов'язана з клінічним рівнем депресії, підвищеним вживанням марихуани і нерелігійною приналежністю. Ці результати свідчать про те, що психічне здоров'я, вживання алкоголю і канабісу може підвищити ризик самогубства, в той час як релігійна приналежність може стати важливим захисним механізмом для української молоді, схильною до ризику суїцидальної поведінки.