Наукові публікації (Scientific publications). УДК 31

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/210

Переглянути

Фільтри

20242

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-0656-0370Ключове слово: search.filters.subject.students

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Принципи резильєнтності системи освіти в умовах соціального потрясіння (на прикладі українських шкіл в умовах російсько-української війни)
    (Грані. - 2024. - № 1. - С. 139-150, 2024) Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.; Алієва, А.; Aliieva, A.; Борюшкіна, О.; Boriushkina, O.; Ірина Нечітайло
    Повномасштабне вторгнення росії в Україну, розпочате 24 лютого 2022 р., призвело до суттєвих змін у функціонуванні всіх соціальних інститутів, спричинило кризові стани у кожному з них. Викликана війною криза не оминула й систему освіти. Зауважено, що функціонування української системи освіти вимагає поглибленого розуміння ключових рушійних механізмів і процесів, базових принципів резильєнтності. Встановлено, що метою статті є визначення принципів резильєнтності освітньої системи в умовах глобальних соціальних потрясінь (на прикладі шкіл м. Харкова в умовах російсько-української війни). Результати. Освітню резильєнтність охарактеризовано як здатність освітніх систем та учасників освітнього процесу протистояти потрясінням і стресам, адаптуватися до них і відновлюватися після них. Виявлено індикатори освітньої резильєнтності. Презентовано результати дослідження, проведеного авторами (листопад 2022 – січень 2023; фокусовані групові інтерв’ю з батьками українських школярів з регіонів України, які є найбільш постраждалими від війни (Харківська, Донецька, Луганська області); глибинні інтерв’ю з представниками педагогічного складу харківських шкіл). Висновки. Сформульовані принципи освітньої резильєнтності, з’ясовано, що резильєнтні заклади освіти: швидко приймають рішення; мають сильних авторитетних керівників; мають педагогічний склад, стосунки в якому будуються на взаємній повазі, довірі, допомозі; здатні організувати комунікаційні процеси попри обставини і труднощі; здатні передбачити можливі труднощі; мають налагоджену систему взаємодії «вчителі-учні-батьки»; мають налагоджену систему внутрішньої підтримки учасників освітнього процесу; будують реалістичні плани та вірять у власну здатність їх реалізувати; вірять у майбутнє та бачать його у позитивному ключі; мають стійку систему цінностей.
  • Ескіз
    Публікація
    Нормалізація життя як функція закладів освіти в умовах війни (на прикладі українських шкіл)
    (Габітус. - 2024. - Вип. 58. - С. 53-57, 2024) Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.; Ірина Нечітайло
    Розглянуто концептуалізація такої неспецифічної функції закладів освіти (а разом із тим й інституту освіти у цілому), як нормалізація життя, що проявила і проявляє себе в умовах війни. Підкреслено, що війна є тією катастрофічною подією, яка має глобальні масштаби і наслідки та переводить усіх без винятку громадян суспільства, яке від неї потерпає, у стан уразливості. Їхнє життя потребує нормалізації для того, щоб витримувати навантаження тяжких воєнних умов, умовностей, обмежень тощо. Така функція освіти, як нормалізація життя в умовах війни, передбачає певне підтягування наявних умов життя учасників освітнього процесу до довоєнного рівня, зокрема в аспектах налагодження ритму життя, розпорядку дня, забезпечення соціальної виключності, комунікації, потреби у спілкуванні з іншими людьми, що відрізняються за віком, статтю та іншими особистісними і соціальними характеристиками.