Наукові публікації (Scientific publications). УДК 33
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/235
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Technological management of innovationsin logistics(Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. - 2023. - Vol. 46, No. 2. - P. 113-123, 2023) Lozhachevska, O.; Bashmakov, M.; Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; Orlova-Kurilova, O.; Bereza, I.; Krasnoshtan, O.; Miroshnichenko, O.У статті розглядаються проблеми розробки та оцінки технологічного менеджменту інновацій у логістиці. Визначено, що система показників, які використовуються для даної оцінки, залишається дискусійним моментом в оцінці технологічного менеджменту інновацій у логістиці. Відкритим є також питання виділення факторів, які можуть вплинути на ефективність технологічного менеджменту інновацій у логістиці. На цій основі запропоновано методику оцінки технологічного менеджменту інновацій у логістиці. Методологію розроблено з використанням адаптивних методів, параметри яких змінюються залежно від зміни реальних значень показника в ретроспективному періоді, моделей Брауна та методу основної модифікованої складової. Ця методологія дозволить зацікавленим сторонам оптимізувати логістичну діяльність, планувати витрати на таку діяльність та диверсифікувати ризики від такої діяльності. Визначено тенденцію до зниження інновацій у логістиці та їх фінансування, що потребує формування заходів державної підтримки. Метою статті є розробка методології оцінки ефективності управління технологічними інноваціями в логістиці.Документ Foreign trade policy and its impact on economic growth(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. – 2023. – Т. 4 (51). – С. 345-357, 2023) Telnova, H.; Тельнова, Г.; Kolodiziev, O.; Колодізєв, О.; Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; Yakushev, O.; Якушев, О.; Shulga, N.; Шульга, Н.; Kochetkov, V.; Кочетков, В.Проведення емпіричного дослідження різного впливу міжнародної торгівлі в періоди стабільної світової економіки, кризових явищ та посткризового відновлення вможливлює формування узагальнених засад зовнішньоторговельної політики, спрямованої на підвищення темпів економічного зростання. Метою роботи є визначення впливу факторів міжнародної торгівлі на економічне зростання за кожним із періодів економічного стану та обґрунтування гіпотези щодо доцільності адаптації міжнародної торгівлі до економічної ситуації в країні. У роботі використано інструмент нечітких нейронних мереж щодо просторових даних 82 країн світу за часовими інтервалами стабільності, кризи та посткризового відновлення, що дозволило знайти раціональний підхід до формування орієнтирів міжнародної торгівлі за різних макроекономічних умов. Результати дослідження показали, що в періоди стабільної економіки максимізація реально досяжних темпів економічного зростання (близько 10-20%) відбувається при середніх і порівняно однакових рівнях експорту та імпорту (від 30% до 60%). При цьому потенційний сплеск темпів економічного зростання може буде досягнутий шляхом скорочення рівня експорту при збереженні середнього рівня імпорту. Під час кризових явищ найбільш стабільними є країни, що обмежили імпорт і зберегли середній рівень експорту своєї продукції, а потенційні можливості нарощення темпів економічного зростання вбачаються в підвищенні імпорту до докризового рівня. У часи посткризового відновлення найбільші потенційні темпи економічного зростання досягаються при максимально можливому нарощенні експорту та скороченні рівня імпорту. Констатовано, що експорт високотехнологічної продукції є впливовим фактором економічного зростання. Проте його рівень доцільно адаптувати до макроекономічних умов і структури міжнародної торгівлі, орієнтуючись на теорію меркантилізму.Документ Трансформація підходів до оцінки конкурентоспроможності України(Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: Економічні науки. - 2022. - №11. - С. 91-99, 2022) Петченко, М. В.; Petchenko, M. V.; Скачкова, І. А.; Skachkova, I. A.Виявлено напрями трансформації підходів до оцінки конкурентоспроможності України в умовах пандемії COVID-19. Встановлено додаткові характеристики оцінки конкурентоспроможності країн після пандемії COVID-19 2020 р.: погляд у перспективу («ринки завтрашнього дня») — розвиток та впровадження нових технологій, безвідходне виробництво та споживання, екологічність; зростання значення діджиталізації у процесах публічного управління та надання послуг; оновлення навчальних програм компаній та розширення інвестицій у навички, необхідні персоналу для роботи на «завтрашніх ринках»; пріоритет продуктів та послуг на основі технології 3D, 4D друку та моделювання, біотехнології та технології ДНК, технології чистої енергії (генерація, зберігання, передача), технології блокчейн, технології енергоефективності, технології обробки інформації (штучний інтелект, великі дані, віртуальна реальність), технології Інтернету речей та хмарних обчислень, технології мережевої безпеки та протоколів шифрування, інноваційні сільськогосподарські та харчові технології, матеріали та технології композитів, квантові обчислення, роботів, супутники (дані, підключення) та космічні технології, розумні та енергоефективні транспортні технології та ін. За проведеним аналізом даних факторів, Україну не можна вважати готовою до перетворень та стійкою до шоків соціально-економічного життя, які викликала пандемія у всьому світі. Відповідно, треба виробляти напрями державної політики щодо підвищення конкурентоспроможності країни у цих умовах.Документ Управління стейкхолдерами проєктів авіаційної галузі(Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: Економічні науки. - 2023. - № 2. - С. 61-68, 2023) Петченко, М. В.; Petchenko, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Скачкова, І. А.; Skachkova, I. A.; Скачков, О. М.; Skachkov, O. M.Розроблено рекомендації щодо управління стейхолдерами проєкту авіаційної галузі. Показано динаміку розвитку підходів до управління зацікавленими сторонами організацій та проєктів від Freeman до A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide). Sixth Edition. Підходи до управління стейкхолдерами дуже часто є доволі неефективним, тому що не враховуються інтереси стейкхолдерів, відсутня стратегія взаємодії з ними. Моделювання бізнес-процесів управління стейхолдерами проєктів авіаційної галузі проведено за допомогою програмного забезпечення AllFusion Process Modeler BPwin. Процес управління стейкхолдерами авіаційних проєктів пропонується реалізувати на основі стандарту PMBOK® Guide, а саме: ідентифікація стейкхолдерів; планування та управління стейкхолдерами; управління залученістю стейкхолдерів; контроль за залученістю стейкхолдерів. В свою чергу було проведено декомпозицію процесу “Ідентифікації стейкхолдерів проєкту”, а саме: аналіз проєктної документації; визначення переліку зацікавлених сторін; значимості зацікавлених сторін; визначення ступеня підтримки та впливу стейкхолдерів на проєкт; створення реєстру зацікавлених сторін. Для здійснення процесу “Планування управління зацікавленими сторонами” необхідно здійснити такі процеси як: аналіз вимог та очікувань зацікавлених сторін; оцінка рівня залученості зацікавлених сторін; розробити стратегію взаємодії; визначення форми та засобів комунікації. Процес “Контролю залучення зацікавлених сторін” також може бути деталізований до двох процесів: моніторинг виникнення проблем в ході реалізації проєкту; формування запиту на зміни.Документ Analysis of trends in the implementation of digitalization in accounting (Ukrainian case)(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. – 2023. – Т. 1 (48). – С. 105-113, 2023) Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Fomina, T.; Фоміна, Т.; Balaziuk, O.; Балазюк, О.; Smirnova, N.; Смірнова, Н.; Luhova, O.; Лугова, О.Проаналізовано нинішні тенденції запровадження диджиталізації в бухгалтерський облік в Україні. Визначено найпопулярніші інформаційні технології, що використовуються у світовій практиці, і програмне забезпечення, яким користуються українські бухгалтери. Уточнено нормативно-правові акти, які регулюють процес диджиталізації в Україні. Досліджено основні переваги, які надають сучасні інформаційні технології, та аспекти, що сповільнюють процес диджиталізації на українських підприємствах. Наголошено, що новітні технології здатні забезпечити цілісність даних, цілодобовий доступ до них, точність передачі інформації при виконанні операцій, дистанційний доступ до даних, зручне та ефективне ведення обліку тощо. Акцентовано, що в Україні варто звернути увагу на недосконалість відповідної цифрової інфраструктури для систем бухгалтерського обліку, недостатній рівень інвестицій, низький рівень кваліфікації спеціалістів, невідповідність законодавчих постанов світовим тенденціям щодо диджиталізації бухгалтерського обліку. Вирішення перерахованих проблем дозволить значно покращити функціонування бухгалтерської системи та збільшити загальну ефективність управління підприємством.Документ Problems of organization and maintenance of financial accounting in the conditions of implementation of the latest methods and tools(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. – 2022. – Т. 6 (47). – С. 88-98, 2022) Khomiak, N.; Хомяк, Н.; Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Yarmoliuk, O.; Ярмолюк, О.; Viter, S.; Вітер, С.; Dmytrenko, O.; Дмитренко, О.Досліджено існуючі проблеми бухгалтерського фінансового обліку, а також окреслено нові виклики сучасності, що несуть і загрози, і можливості. Зазначено, що частина існуючих проблем бухгалтерського фінансового обліку має бути вирішена на державному рівні шляхом унесення змін до законодавчої бази. Інша частина проблем може бути розв’язана через запровадження новітніх технологій. Наголошено, що неефективне та невідповідне застосування нових технологій може призвести не до покращення організації бухгалтерського обліку, а до появи нових проблем. Напрямом подальших досліджень може бути вивчення досвіду інших країн щодо гармонізації МСФЗ з національними стандартами звітності та використання новітніх технологій, а також пошук шляхів адаптації цього досвіду до українських реалій.Документ Endogenous theories of economic growth in the papers of scientists(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 168-169, 2022) Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Paskal, K. L.; Паскаль, К. Л.; Hridina, M. Yu.; Грідіна, М. Ю.Розглянуто моделі ендогенного економічного зростання та їх актуальність на сучасному етапі розвитку економіки країни. Досліджено різноманітність ендогенних факторів в моделях ендогенного економічного зростання та процес їх інтеграції. Проведено порівняння неокласичних теорій економічного зростання з теоріями ендогенного зростання та виявлені ї переваги і недоліки. Зроблено акцент на тому, щоб досягти інновацій у виробництві необхідно також інвестувати в покращення інфраструктури та виробничих процесів. Права інтелектуальної власності, такі як авторські права та патенти, є стимулом для бізнесу розширювати свою діяльність.Документ The innovative development of Ukraine and developed countries of the world(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 166-168, 2022) Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Bilichenko, A. V.; Біліченко, А. В.Розкрито важливість інноваційних процесів на всіх рівнях економіки. Окреслені завдання інноваційного розвитку, що зводяться до стимулювання системного розвитку високо- та середньотехнологічних виробництв, забезпечення зростання витрат на науково-дослідні роботи, розвиток наукомістких галузей, кадрове забезпечення наукомісткого сектора. Проведено емпіричний аналіз та встановлено рівень впливу інноваційного розвитку на економічний ріст країн. В основі аналізу використано дані топ країн за Глобальним інноваційним індексом 2021 за версією WIPO: Данія, Ізраїль, Китай, Корея, Нідерланди, Німеччина, Об’єднане Королівство, Сінгапур, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія, Бельгія. Шляхом кореляційно-регресійного аналізу між валовим внутрішнім продуктом на особу та Глобальним інноваційним індексом встановлено наявність рівня зв’язку. Отримані в роботі результати компаративного аналізу інноваційного розвитку України та розвинутих країн світу.Документ Виклики трансформації антикризового управління підприємствами в сучасних умовах(Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. – 2020. – Вип. 57. – С. 104-109, 2020) Подлужна, Н. О.; Podluzhna, N. O.; Петченко, М. В.; Petchenko, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Якушев, О. В.; Yakushev, O. V.Встановлено, що ефективне антикризове управління підприємствами має бути інтегровано в усі сфери системи корпоративного управління. Цього можна досягти, лише комплексно впроваджуючи антикризові аспекти не тільки у систему фінансового менеджменту, застосовуючи якісні оцінювання та діагностику симптомів кризи або кризових явищ, але й у систему управління знаннями через навчання та перманентну практику персоналу, у систему інформаційно-комунікаційних зв’язків, корпоративну культуру та управління комплаєнс-ризиками. Формуючи комплексну систему антикризового управління, можливо більш раціонально та з меншими втратами управляти підприємством в умовах кризи, бути більш ініціативними та рішучими у своїх діях. Пропоновано такий склад команди антикризових менеджерів: фахівці з навчання персоналу, інформаційно-комунікаційних зв’язків, комплаєнс-ризиків та психолог, що дасть можливість не тільки подолати шоки з мінімальними наслідками, але й зберегти або, можливо, підвищити корпоративну репутацію та забезпечити, таким чином, стратегічну фінансову стійкість компанії.Документ Factors of venture capital investment activation(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. – 2022. – Т. 2 (43). – С. 46-52, 2022) Telnova, H. V.; Тельнова, Г. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5724-7229; Petchenko, M. V.; Петченко, М. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1104-5717; Tkachenko, S. O.; Ткаченко, С. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5816-4185; Hurzhyi, Т.; Гуржий, Т.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3206-7448; Pyrohov, S.; Пирогов, С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8656-758XАктуальність теми полягає у тому, що через обмеження стартового капіталу, високий ризик та невизначеність щодо прибутковості, відсутність досвіду роботи й, відповідно, позитивної кредитної історії, венчурний капітал визнається основним джерелом фінансування розвитку багатьох компаній на ранніх стадіях. Метою роботи визначено доведення гіпотези про визначальний вплив фіскальних факторів стимулювання наукових досліджень та розробок та сукупності стабільних економіко-політичних передумов на розширення присутності венчурного капіталу у країні. На підставі даних двадцяти країн Європи за 2007-2019 рр. (260 точок спостереження) побудовано регресійну залежність обсягів інвестованого венчурного капіталу від преференцій у оподаткуванні діяльності з наукових досліджень і розробок, обсягів витрат на наукові дослідження і розробки та від ризику країни. Оцінка параметрів побудованої регресійної моделі дозволила довести, що вона може бути використана для прогнозування обсягів інвестування венчурного капіталу під час зміни факторів фіскальної політики та зниження макроекономічних ризиків. Сформовано напрями активізації венчурного фінансування для країн: для розвитку високих технологій та впровадження інноваційних ідей державою мають застосовуватися податкові пільги та преференції для науково-дослідної діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва; розширення потребує державна підтримка інноваційної діяльності через консолідацію коштів державного та місцевих бюджетів на програмах наукової діяльності, створенні науково-виробничих кластерів, технологічних інкубаторів, підтримки фізичних осіб у їх інноваційних ініціативах; високий ризик країни не тільки обумовлює зниження притоку іноземного венчурного капіталу: внутрішні інвестори за цієї умови будуть виводити свій венчурний капітал у країни, де більш стабільна політична та економічна ситуація, що ще більше поглиблює економічні шоки національної економіки та призводить до виникнення політичних. Реалізація комплексу означених заходів сприятиме розвитку високотехнологічних підприємств, створенні робочих місць у країні через подолання проблеми обмежених фінансових ресурсів за допомогою інвестування венчурного капіталу.