Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 59

Авторське право на твори образотворчого мистецтва : автореф. дис.
(Харків, 2003) Чурпіта, Г. В.; Churpita, H. V.; Чурпита, А. В.; Підопригора, О. О. - науковий керівник
Дисертація присвячена комплексному дослідженню інституту авторського права щодо одного з об’єктів його правової охорони – творів образотворчого мистецтва. У дисертаційному дослідженні простежено процес становлення та розвитку авторського права на твори образотворчого мистецтва, сформульовано його поняття, визначені завдання та правові джерела. Виокремлено та теоретично обґрунтовано ознаки творів образотворчого мистецтва як об’єктів авторського права, досліджено зміст суб’єктивного авторського права та випадки вільного використання творів образотворчого мистецтва, розглянуто способи захисту авторських прав художників від протиправних посягань. На підставі аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів та судової практики внесені пропозиції щодо удосконалення авторського законодавства України. Диссертация посвящена комплексному исследованию института авторского права по отношению к одному из объектов его правовой охраны – произведениям изобразительного искусства.
Авторські права науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів : автореф. дис.
(Харків, 2010) Єпіфанова, Ю. С.; Yepifanova, Yu. S.; Епифанова, Ю. С.; Бервено, С. М. - науковий керівник
У дисертації здійснюється детальне дослідження поняття, видів авторських прав науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, підстав їх виникнення та способів здійснення. Окреслені особливості здійснення авторських прав цими суб’єктами на підставі авторського договору, зокрема договору про винагороду між автором та роботодавцем, а також досліджується його місце в системі цивільно-правових договорів. Розроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення законодавства України у сфері охорони та захисту авторських прав науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.
Види забезпечення належного виконання зобов’язань у цивільному праві України: єдність та диференціація : автореф. дис.
(Харків, 2007) Проценко, І. О.; Protsenko, I. O.; Проценко, И. О.; Шишка, Р. Б. - науковий керівник
Дисертація присвячена дослідженню видів забезпечення належного виконання зобов’язань у цивільному праві. Відправним є тези про існування основного та додаткового зобов’язання і їх належне виконання зобов’язання. Встановлено, що ідея появи досліджуваних інститутів завдячує потребі в надійному виконанні зобов’язань, гарантуванні інтересів кредитора. Вона у подальшому збагатилось під впливом економічних та соціальних процесів, становлення самого цивільного права як універсального засобу регулювання товарообороту та забезпечення недоторканності власності. Термінологічний різнобій у тлумаченні чим забезпечується виконання зобов’язань спричиняє складнощі у правозастосуванні і є неприпустимим. Дисертант вважає що забезпечення належного виконання зобов’язань – передбачені нормами чинного законодавства та застосовані сторонами зобов’язання додаткові обтяжуючі інститути цивільного права, що спонукають боржників до належного виконання їхніх юридичних обов’язків шляхом можливості застосування до них чи третіх осіб у зобов’язанні визначених сторонами зобов’язання чи законом мір майнового впливу. Передбачені ЦК види забезпечення виконання зобов’язань різні за підставами виникнення, ступенем впливу на боржника, засобами досягнення мети, наслідками для кредитора та інших учасників забезпечувального зобов’язання. Автор виділив чотири групи видів забезпечення виконання зобов’язань: 1) загально цивілістичні; 2) спеціальні (галузеві); 3) інституційні; 4) подвійного призначення. Види забезпечення зобов’язань синхронізовані із підставами їхнього виникнення.
Виконання заповіту : автореф. дис.
(Київ, 2008) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; Кухарев, А. Е.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179; Чалий, Ю. І. - науковий керівник
У дисертації розв‘язано наукові проблеми виконання заповіту спеціально призначеною особою – виконавцем заповіту. Дисертант визначає, що відносини з виконання заповіту можуть мати як договірний, так і недоговірний характер. При цьому обґрунтовано існування окремого виду договору – договору про виконання заповіту, який слід віднести до групи договорів про надання послуг. Подано понятійну характеристику договору про виконання заповіту з урахуванням суб‘єктів призначення виконавця заповіту. За наявності недоговірних засад зобов‘язання, що виникає при виконанні заповіту, належить до зобов‘язань, які виникають із односторонніх правочинів. У обсязі окремих підрозділів досліджуються також проблеми виникнення та припинення правовідносин з виконання заповіту, а також особливості цивільно-правової відповідальності учасників таких відносин.
Виникнення та зміст права на захист комерційного (фірмового) найменування : автореф. дис.
(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2014) Кузьмінський, О. О.; Kuzminskiy, A. A.; Кузьминский, А. А.; Синегубов, О. В. - науковий керівник
Дисертація містить комплексний аналіз теоретичних та практичних проблем виникнення та змісту права на захист комерційного (фірмового) найменування у цивільному праві України, визначення ефективності цивільно-правового регулювання відносин, пов’язаних з їх використанням, та розроблення обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Досліджено виникнення та розвиток правового регулювання відносин щодо використання права на комеpцiйне (фipмове) найменування, проведено детальний порівняльний аналіз категоpiй «фipмове найменування», «комеpцiйне найменування» та «найменування», встановлено співвідношення між ними, з’ясована їх правова природа та суб’єктивні права щодо них, особливості їх реалізації та захисту. Розкрито пiдстави виникнення пpава на захист комеpцiйного (фipмового) найменування, проаналізовано окремі види порушень права на комеpцiйне (фipмове) найменування. Визначено концептуальні положення щодо захисту суб’єктивного пpава на комеpцiйне (фipмове) найменування та досліджено загальні і спеціальні способи захисту пpава на комеpцiйне (фipмове) найменування. Розкрито зміст права на захист комеpцiйного (фipмового) найменування.
Вищі навчальні заклади як учасники цивільних правовідносин : автореф. дис.
(Харків, 2017) Баб’юк, М. П.; Babiuk, M. P.; Бабюк, М. П.; Стефанчук Р. О. - науковий керівник
Дисертація присвячена дослідженню цивільного законодавства України з метою отримання науково обґрунтованих і достовірних результатів та рекомендацій щодо формування цілісної концепції вдосконалення національного законодавства стосовно правового регулювання участі вищих навчальних закладів у цивільних правовідносинах. У роботі здійснено загальну характеристику вищих навчальних закладів як учасників цивільних правовідносин, зокрема висвітлено поняття, ознаки та особливості цивільної правосуб’єктності вищих навчальних закладів. Комплексно досліджено участь вищих навчальних закладів в абсолютних цивільних правовідносинах, а саме в: особистих немайнових правовідносинах, речових правовідносинах, правовідносинах інтелектуальної власності. Значну увагу приділено особливостям участі вищих навчальних закладів у відносних цивільних правовідносинах – договірних і позадоговірних.
Встановлення істини у цивільному судочинстві : автореф. дис.
(Харків, 2016) Завгородня, А. О.; Zavgorodnia, A. O.; Завгородняя, А. А.
Дисертацію присвячено дослідженню правового регулювання та процесуального порядку встановлення істини у цивільному судочинстві. Проаналізовано і узагальнено основні підходи до розуміння поняття та змісту істини в рамках змагального процесу. Систематизовані процесуальні засоби, які визначають можливість встановлення істини, серед яких основне місце посідають ті, що мають змагальну та диспозитивну правову природу. Визначена необхідність розширення меж процесуальної активності суду. Проаналізовані основні фактори, які впливають на встановлення істини, проведена їх класифікація. Сформульовано низку концептуальних теоретичних висновків і практичних рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства що регулює порядок встановлення обставин справи.
Диспозитивність в спадковому праві : автореф. дис.
(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2020) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179; Кухарев, А. Е.; Заіка, Ю. О. - науковий консультант
У дисертації сформульовано концепцію диспозитивності в спадковому праві, яка спрямована на вдосконалення правового регулювання спадкових відносин. Виявлено базові моделі диспозитивності в спадковому праві, що є формами вираження правової свободи в сфері спадкування: а) свобода заповіту; б) договірна форма регулювання спадкових відносин; в) свобода волевиявлення спадкоємця щодо прийняття спадщини та відмови від її прийняття. Розроблено загальні та спеціальні межі реалізації диспозитивності в спадковому праві. Аргументовано позицію щодо розширення правової свободи у спадковому праві шляхом запровадження нових договірних конструкцій та заповідальних розпоряджень. Подано загальнотеоретичну характеристику свободи заповіту та виявлено її стадії, а також обґрунтовано виокремлення групи договорів у сфері спадкового права, що мають специфічну правову мету та особливий предмет. З’ясовано диспозитивність у частині здійснення спадкоємцями права на прийняття спадщини та на відмову від її прийняття. На рівні окремого розділу аналізуються обмеження диспозитивності в спадковому праві. Теоретичні висновки дослідження дозволили сформулювати конкретні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання спадкових відносин.
Договір на створення та розповсюдження реклами : автореф. дис.
(Харків, 2005) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508; ResearcherID: J-6787-2016; Шишка, А. Р.; Луць, В. В. - науковий керівник
Дисертація присвячена комплексному дослідженню відносин, які виникають за договором на створення та розповсюдження реклами. Визначено поняття, юридичну природу договору на створення та розповсюдження реклами, а також його місце в системі цивільно-правових договорів. Розглянуто правову природу та зміст договору на створення та розповсюдження реклами як підрядної послуги. Приділяється увага умовам договору на створення та розповсюдження реклами й особливостям його укладення. Подано правову характеристику суб'єктного складу аналізованого договору. Проводяться авторські критерії розмежування реклами та аналіз змісту договору на створення та розповсюдження реклами як правовідносин і визначено підстави відповідальності сторін за договором. Автором обґрунтовано і запропоновано наукові теоретичні та практичні рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення законодавчого врегулювання відносин за договором на створення та розповсюдження реклами.
Договір ренти : автореф. дис.
(Харків, 2004) Апанасюк, М. П.; Apanasyuk, M. P.; Апанасюк, Н. П.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1233-3980; Шишка, Р. Б. - науковий керівник
Робота присвячена дослідженню нового в цивільному праві України - договору ренти. У дисертації розглянуті соціально-економічні передумови його зародження, майнова сфера застосування. Аналізуються проблеми правового врегулювання договору ренти в чинному ЦК України, пропонуються способи вирішення їх на практиці. Особливу увагу в роботі приділено теоретичному дослідженню юридичної термінології, елементів договору ренти, порядку його укладання, змісту, виконання, з’ясуванню підстав відповідальності сторін за порушення умов договору.
Докази та доказування в справах про встановлення та оспорювання батьківства (материнства) : автореф. дис.
(Харків, 2017) Супрун, Т. С.; Suprun, T. S.; Кройтор, В. А. - науковий керівник
Дисертація є комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем доказів та доказування в справах про встановлення та оспорювання батьківства (материнства). В роботі сформульовані конкретні предмети доказування залежно від обставин певної цивільної справи в рамках справ про встановлення та оспорювання батьківства (материнства) як єдиної категорії справ. Зроблено висновок, що в справах про встановлення чи оспорювання батьківства (материнства) висновок експерта відіграє особливу роль, що надає йому вирішального значення для такої категорії справ.
Захист особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (право на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність) : автореф. дис.
(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2007) Лісніча, Т. В.; Lisnicha, T. V.; Бандурка, О. М. - науковий керівник
Дисертація присвячена дослідженню особливостей здійснення захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (право на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність). Основними питаннями, яким приділено увагу в дослідженні, є з'ясування специфіки (особливостей) об’єкта захисту (особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи – права на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність), а також особливостей захисту названих прав, юрисдикційної та неюрисдикційної форм захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. В дисертації сформульовано поняття особистого нематеріального блага та особистого немайнового права, дано змістовну характеристику особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (права на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність), що є об’єктом захисту, та подано пропозиції щодо усунення окремих законодавчих та практичних прогалин та суперечностей. Також визначено специфічні риси та поняття захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (права на життя, здоров'я, свободу та особисту недоторканність), і розглянуто юрисдикційну та неюрисдикційну форми захисту названих прав.
Захист патентного права на основі формули винаходу : автореф. дис.
(Харків, 2005) Кириченко, Т. С.; Kirichenko, T. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8785-0475; Мельник, О. М. - науковий керівник
Дисертація є комплексною самостійною завершеною роботою, присвяченою аналізу механізму захисту патентного права на основі формули винаходу. У ході дослідження автор визначає, що формула винаходу в Україні базується на „німецькій системі” побудови формули і є достатньо чітким критерієм, за допомогою якого можна визначити технічні характеристики об’єкта і, відповідно, обсяг охорони прав патентовласника. Для отримання результатів автор розглядає прийоми тлумачення формули винаходу і визначає, що найширшу охорону винаходу забезпечує тлумачення шляхом застосування „загальної ідеї винаходу”, тобто застосування таких прийомів, які дозволяють отримати “технічне уявлення” про зміст і сутність винаходу на основі аналізу не тільки безпосередньо формули винаходу, опису, креслень, прямих еквівалентів, а й всього того, що є близьким (до відомого рівня в техніці) для рішення тієї ж задачі, що вирішує винахід. Зазначений прийом тлумачення пропонується закріпити в чинному законодавстві. Розглядаючи різні форми захисту, автор доходить висновку, що відмінність форм захисту прав патентовласника є об’єктивною необхідністю, хоча при застосуванні окремих форм на практиці конститутивне значення має і суб’єктивний критерій, який визначається економічними, політичними або ідеологічними обставинами. Головною і вищою формою захисту прав патентовласника є юрисдикційна форма і судовий порядок. Адміністративний же порядок захисту прав патентовласника має неупорядкований, несистематизований і малоефективний характер. Автор розкриває вплив суддівського розсуду на виріішення справ, пов’язаних з порушенням патентного права, і визначає, що межі суддівського розсуду при розгляді справ із захисту прав патентовласника обмежуються обставинами справи, а також рівнем знань судді про норми галузей права, судової практики, професійного досвіду, від системи його правових почуттів, цінностей, настроїв. Відносно засобів захисту автор вважає, що позов – це універсальний засіб захисту. Що стосується даного дослідження, то позови, пов’язані з порушенням права патентовласника, автор поділяє на позови про присудження та позови про визнання. Предметом позову про присудження автор визначає вимогу позивача до відповідача, суть якої зводиться до того, щоб відповідач, з одного боку, визнав спірне право за позивачем, а з другого – щоб відповідач виконав визначені дії на користь позивача. Предметом позову про визнання автор визначає вимогу про визнання наявності або відсутності певних правовідносин, атакож про те, щоб відповідач визнав спірне право за позивачем або не чинив перешкод позивачеві щодо використання спірного права.
Заходи відповідальності у сімейному праві : автореф. дис.
(Харків, 2017) Єфремова, І. О.; Yefremova, I. О.; Ефремова, И. А.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2542-6812; Синєгубов, О. В. - науковий керівник
Дисертацію присвячено дослідженню заходів відповідальності у сімейному праві, визначенню їх сутності та особливостей застосування щодо окремих суб’єктів сімейних правовідносин, які вчинили порушення сімейних прав та інтересів. Відповідальність у сімейному праві розглянуто як певний правовий стан учасника сімейних правовідносин, що полягає у перетерпіванні на підставі рішення юрисдикційних органів особою, яка вчинила сімейне правопорушення, негативних наслідків особистого немайнового, майнового чи організаційного характеру. Заходи сімейно-правової відповідальності визначено як певні невигідні покладення особистого, майнового або організаційного характеру, спрямовані на припинення правопорушення та (або) відновлення порушених прав учасників сімейних правовідносин, що застосовуються у судовому або позасудовому порядку до винної особи, яка вчинила протиправне діяння у сфері сімейних правовідносин, і тягнуть за собою інші додаткові правові наслідки.
Здійснення особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття : автореф. дис.
(Київ, 2015) Синєгубов, О. В.; Syniehubov , O. V.; Бандурка, О. М. - науковий консультант
Дисертацію присвячено розробленню сучасної цивілістичної концепції немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, як об’єктів цивільних правовідносин, яка містить доктринальне обґрунтування немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, та особливостей їх реалізації, а також розкриває природу цивільних правовідносин, об’єктами яких виступають немайнові права осіб, що не досягли повноліття, сприяє впровадженню ефективних законодавчих рішень і вдосконаленню практики правозастосування у цій сфері. У роботі з’ясовано загальнотеоретичні засади інституту здійснення особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, та його проблематику. Визначено етапи становлення, розвитку та сучасний стан особистих немайнових прав в Україні, простежено розвиток уявлень та сучасних підходів до здійснення особистих немайнових прав дітей. З’ясовано специфіку осіб, що не досягли повноліття, як учасників особистих немайнових відносин, розкрито правову природу суб’єктивного особистого немайнового права дітей та його здійснення. Розкриті поняття, зміст та види особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, з’ясовано наявність обмежень особистих немайнових прав та межі їх здійснення. Окреслено правовий механізм здійснення особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття, та теоретично обґрунтовано класифікацію таких особистих немайнових прав. Виявлено специфіку здійснення особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування та соціальне буття осіб, що не досягли повноліття. Розкрито специфіку здійснення особистих немайнових прав дітей у сфері сімейних правовідносин. Простежено специфіку здійснення особистих немайнових прав дітей, що виникають на підставі створення результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Проаналізовано здійснення посттанативних особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття. Визначено шляхи удосконалення та перспективи розвитку правового регулювання забезпечення здійснення особистих немайнових прав осіб, що не досягли повноліття. Розроблено й обґрунтовано теоретичні та практичні рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення цивільно-правового механізму забезпечення здійснення особистих немайнових прав дітей.
Здійснення та захист права фізичної особи на здоров’я : автореф. дис.
(Харків, 2017) Сідей, О. В.; Sidei, O. V.; Сидей, Е. В.; Синєгубов, О. В. - науковий керівник
Дисертація присвячена системному дослідженню здійснення та захисту права фізичної особи на здоров’я. Основною метою дослідження є теоретичне та практичне удосконалення цивільно-правового регулювання здійснення та захисту права фізичної особи на здоров’я. Наведено авторське визначення поняття «здоров’я». Досліджено поняття та юридичну природу права фізичної особи на здоров’я, розкрито його зміст. Виявлено специфіку суб’єктного складу права на здоров’я. Окреслено правовий механізм реалізації права фізичної особи на здоров’я. Виявлено межі здійснення права на здоров’я та наявність його обмеження. Визначено цивільно-правові способи захисту права фізичної особи на здоров’я.
Зловживання корпоративними правами: цивільно-правовий аспект : автореф. дис.
(Київ, 2014) Пашутіна, В. Ю.; Pashutina, V. Yu.; Пашутина, В. Ю.; Красицька, Л. В. - науковий керівник
Дисертацію присвячено дослідженню цивільно-правових аспектів зловживання корпоративними правами. Розглянуто гносеологічні засади становлення поняття «зловживання корпоративними правами», визначено поняття та правову природу зловживання корпоративними правами, встановлено форми та види зловживання корпоративними правами. Зловживання корпоративними правами розглянуто як недобросовісне здійснення учасником (акціонером) господарського товариства корпоративних прав. Досліджено норми про визнання неприпустимості зловживання корпоративними правами в цивільному законодавстві України та інших держав та визначено правові наслідки зловживання корпоративними правами. Розроблено пропозиції з удосконалення чинного цивільного законодавства України щодо неприпустимості зловживання корпоративними правами.
Зміна позову в цивільному судочинстві : автореф. дис.
(Харків, 2018) Пуль, С. І.; Pul, S. I.; Пуль, С. И.; Кройтор, В. А. - науковий керівник
Дисертація присв’ячена комплексному дослідженню теоретичних та практичних проблем зміни позову в цивільному судочинстві. В роботі доведено, що позов як процесуальний засіб захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів є процесуальною категорію, в якій матеріально-правовий характер вимоги особи, права, свободи чи інтереси якої ймовірно порушені, втрачає своє значення, трансформуючись у процесуально-правову вимогу до суду про застосування визначеного законом або договором способу захисту. З урахуванням його процесуально-правової природи визначено поняття позову як процесуального засобу, сутністю якого євимога заінтересованої особи до суду про захист свого або чужого права або охоронюваного законом інтересу у спосіб, передбачений законом або договором, або в інший ефективний спосіб, який не суперечить законодавству, з підстав, визначених обставинами справи та вимогами закону. Внутрішня структура позову обумовлена його процесуальною сутністю та включає два елементи: предмет і підстави. Здійснено класифікацію форм зміни позову, яка впливає на його зміст і здійснюється шляхом якісної та кількісної зміни його елементів. Аналіз судової практики підтверджує можливість і необхідність одночасної зміни предмета і підстав позову для здійснення ефективного захисту порушеного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу.
Зобов’язання подружжя по утриманню у сімейному праві : автореф. дис.
(Харків, 2019) Красвітна, Т. П.; Krasvitna, T. P.; Красвитная, Т. П.; Синєгубов, О. В. - науковий керівник
У дисертації обґрунтовано, що зобов’язання подружжя по утриманню є особливим різновидом цивільно-правових зобов’язань і являє собою правовідношення, в якому один з подружжя (платник) зобов’язаний надати другому з подружжя (одержувачу) утримання в натуральній або грошовій формі, а одержувач утримання має право вимагати від платника виконання його обов’язку. Аргументовано, що подружжя має право укладати між собою договори про надання утримання та договори, в яких надання утримання є однією з умов договору, що спрямований на задоволення потреб особи у догляді та утриманні (рента, довічне утримання (догляд), спадковий договір тощо). Обґрунтовано, що основною формою відповідальності одного з подружжя за прострочення сплати аліментів на утримання другого з подружжя є законна штрафна неустойка (пеня). Уточнено підстави припинення зобов’язання подружжя по утриманню і запропоновано поділити їх на договірні та позадоговірні; договірні підстави припинення зобов’язання подружжя по утриманню встановлюються договором між подружжям; позадоговірні підстави припинення зобов’язання подружжя по утриманню передбачаються законом.
Майнова відокремленість як кваліфікуюча ознака підприємницького товариства : дисертація
(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2024) Артеменко, Р. М.; Artemenko, R. M.; Жорнокуй, Ю. М. - науковий керівник
Дисертаційне дослідження присвячене розгляду питань з'ясування сутності та характеристики майнової відокремленості як кваліфікуючої ознаки підприємницького товариства. Проаналізовано сутнісні ознаки майнової відокремленості в конструкції такого товариства, теорії юридичної особи, які в тому чи іншому спектрі відображають вчення про досліджувану ознаку, вивчено питання права власності як ступеня майнової відокремленості підприємницького товариства, а також запропоновано шляхи вирішення проблематики правового режиму майна окремих видів таких товариств.