Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Правове забезпечення інвестиційних проєктів щодо медичних інновацій(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 10. - С. 104-107, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Стаття присвячена правовому забезпеченню інвестиційних проєктів щодо медичних інновацій. Одним із засобів стимулювання розробки нових інтелектуальних продуктів є інвестиційні проєкти. Підкреслено, що перспективним та нагальним напрямом для економіки та для відновлення України є медичні інновації. При цьому, виявлено недостатність наукових робіт щодо правового забезпечення інвестицій у медичні інновації. Додатково охарактеризовано, що інновація (зокрема медична), як правова категорія, може розглядатися у широкому (статичного об’єкта у вигляді новітньої послуги чи продукту) та вузькому сенсі (процесу створення, комерціалізації та реалізації інновації (динаміка інновації)). Метою інноваційного продукту є поліпшення виробничого, фінансового іншого технологічного, технічного процесу, системи охорони здоров’я, зокрема у сфері лікування людини, надання медичних послуг. Медичні інновації реалізуються в таких сферах діяльності як медичне обслуговування, медичне винахідництво (пошук способів лікування людини), фармацевтика. Акцентовано увагу, що для них характерно поєднання як економічного інтересу (отримання прибутку), так і соціального – підтримка здоров’я нації та людини. У статті розкрито, що інвестування у медичні інновації відбувається на рівні міжнародних організацій, держави, державно-приватного партнерства, приватних суб’єктів. Підкреслено, що для підвищення інвестиційного рівня охорони здоров’я, в Україні необхідно оновити правове забезпечення інвестицій в медицину. Тому доцільним є розробка і прийняття Стратегії інвестування у медичні інновації в умовах подолання наслідків воєнного стану.Документ Проблеми визначення предмета доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2023. - № 63. - С. 92-96, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Доведено, що позиція вчених, які розуміють предмет доказування в широкому значенні, є спірною. Наголошено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ і конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.Документ Розподіл обов’язків з доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Право і суспільство. - 2023. - № 4. - С. 92-101, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в цивільному судочинстві України. Зазначено, що як у всіх цивільних справах, так і у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, суб’єктами доказування є не лише сторони, а й усі особи, які уповноважені в установленому законом порядку збирати та подавати докази, брати участь у їх перевірці та оцінці. Відповідно це стосується й суду, який має брати активну участь у процесі доказування. Підкреслено, що процес доказування передбачає розподіл обов’язків між суб’єктами, усе ж їх волевиявлення співпадає стосовно предмета спору. Інша річ, що таке волевиявлення має різний зміст. У цьому й проявляється особливість принципу змагальності, який є основою щодо розподілу обов’язків з доказування, коли сторони відстоюють свої інтереси, подаючи у справі необхідні докази, переслідуючи при цьому мету – одержання позитивного для себе судового рішення. Наголошено на висновку про те, що істотну роль у розподілі обов’язків доказування відіграють правові презумпції, тобто закріплені в законі припущення про існування певних фактів за пов’язаності з ними інших фактів. Презумпція звільняє сторону, на користь якої її встановлено, від доказування факту. Не є винятком із цього і справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Для цієї категорії справ актуальним є розгляд питання про існування презумпції необґрунтованості активів. Положення ЦПК встановлюють спеціальні правила розподілу тягаря доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.Документ Проблеми розвитку альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів: пошук моделі системи вирішення спорів в Україні(Доктрина приватного права: традиції та сучасність: матеріали XX наук.-практ. конф., присвяч. 100-й річниці з дня народж. д-ра юрид. наук, проф., чл.-кор. АН УРСР, ректора Харків. юрид. ін-ту (1962–1987 рр.) В. П. Маслова (м. Харків, 4 лют. 2022 р.). – Харків: Право, 2022. - С. 107-112, 2022) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Наголошено на необхідність вдосконалення вітчизняної моделі врегулювання спорів. Україна продовжує шукати свою модель системи вирішення спорів з метою реального утвердження людських прав і верховенства права. Застосування альтернативних судовим процедурам способів вирішення спорів є перспективним напрямком в розвитку правової системи в Україні.Документ Медіація як альтернативний спосіб вирішення спорів у сфері захисту прав на нетипові об’єкти авторського права(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 8. - С. 124-127, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Статтю присвячено дослідженню загальних засад запровадження медіації як альтернативного способу вирішення спорів у сфері захисту прав на нетипові об’єкти авторського права. Підкреслено, що останнім часом медіація стала предметом дослідження юристів, економістів, соціологів, психологів, а тому феномен медіації у сфері права інтелектуальної власності має комплексний, міждисциплінарний характер. Доведено, що медіацію варто співвідносити з порядком розгляду спорів за альтернативним способом. Основна її ознака – це альтернативність наявним державним механізмам як врегулювання, так і вирішення спорів. У цілому медіація може визначатися у двох аспектах як: 1) структурована, добровільна, конференційна, неупереджена процедура щодо врегулювання конфлікту шляхом переговорів; 2) автономна професійна діяльність. Додатково наголошено, що незважаючи на тривалість правової охорони об’єктів авторського права, швидкий розвиток суспільних відносин, оновлення науково-технічного прогресу, становлення кіберпростору призводить до швидкого втрачання новизни об’єктів авторського права, що створює додаткову вразливість для майнових прав правоволодільця об’єкта авторського права. Розкрито, що своєчасне проведення медіації у сфері авторського права дозволяє частково запобігти настанню негативних наслідків, повернути порушені авторські правовідносини у правове поле. Зокрема, це важливо стосовно нетипових об’єктів авторського права, правовий режим щодо яких іноді складно визначити, що робить їх додатково вразливими. Із урахуванням збільшення кількості судових справ у сфері права інтелектуальної власності, необхідно визначати медіацію у сфері права інтелектуальної власності, зокрема авторського права та промислової власності. При цьому підкреслено, що можливість застосування переговорних процедур у сфері права інтелектуальної власності проголошено ВОІВ. Визначено, що у процесі медіації обов’язково слід з’ясовувати правовий режим нетипового об’єкта авторського права, вид порушення, можливість відновлення права та компенсації.Документ Вплив міжнародно-правових стандартів цивільного судочинства на розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Прикарпатський юридичний вісник. - 2023. - Вип. 3(50). - С. 17-22, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Стаття присвячена впливу міжнародно-правових стандартів цивільного судочинства на розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Доведено, що розгляд питання про відповідність цивільного судочинства міжнародно-правовим стандартам пов’язується з реалізацією стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу. Наголошено, що вимоги міжнародного права з проблематики прав людини мають бути основою для розробки національного законодавства, яке визначає порядок здійснення правосуддя в цивільних справах загалом і особливості розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави зокрема. Проаналізовано роль судової практики Європейського суду з прав людини у становленні та процесі впровадження стандартів захисту прав і свобод людини у сфері відправлення правосуддя в цивільному судочинстві. Підкреслено, що сьогодні цивільне процесуальне законодавство України щодо відправлення правосуддя в цивільному судочинстві загалом і щодо розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави зокрема, відповідає міжнародно-правовим стандартам.