Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Депонування майна як спосіб забезпечення виконання зобов’язань(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 351-354, 2024) Велігура, В. Е.; Velihura, V. E.Наведено специфічні ознаки моделі забезпечення, які вказають на її відносно автономне місце в системі способів забезпечення виконання зобов’язань. За умови відповідності правочинів про подібне забезпечення вимогам статей 546–548 ЦК України вони можуть бути кваліфіковані як інші види забезпечення виконання зобов’язання, встановлені договором (ч. 2 ст. 546 ЦК України).Документ Застосування конструкції фраудаторного правочину у цивільному праві та судовій практиці України(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 411-416, 2023) Ольшевський, І.; Olshevskyi, I.Визначено, що правильне застосування конструкції фраудаторного правочину у справах про банкрутство має сприяти ефективній консолідації ліквідаційної маси боржника та задоволенню вимог кредиторів на засадах конкурсного процесу. Для цього необхідним є зокрема розмежування фраудаторних правочинів від правочинів боржника, які вчинені у підозрілий період, а також фіктивних правочинів.Документ Загальнотеоретичні проблеми та практичні аспекти спадкування обов’язку відшкодувати шкоду та сплатити неустойку(Нове українське право. – 2022. – Вип. 2. – С. 59-65, 2022) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Стаття присвячена з’ясуванню особливостей спадкування обов’язку відшкодувати завдану спадкодавцем шкоду та сплатити присуджену з нього за життя неустойку. Наголошено, що підлягають відшкодуванню збитки, завдані як у договірних, так і в недоговірних відносинах. Обґрунтовано висновок, що обов’язок відшкодувати шкоду, завдану спадкодавцем, а також сплатити присуджену з нього неустойку є не наступництвом у цивільно-правовій відповідальності, а елементом складу спадщини – спадковим пасивом. Такий обов’язок виконується у формі сплати певної грошової суми, а не передання речей в натурі, якщо договором між спадкоємцем та кредитором не встановлений інший порядок відшкодування шкоди (сплати неустойки). Потерпілий у спадкових правовідносинах набуває статусу кредитора спадкодавця (боржника), а тому порядок та строки виконання обов’язку відшкодувати шкоду та сплатити неустойку регулюються статями 1281, 1282 Цивільного кодексу України. Встановлено, що у сфері спадкового права суттєво звужено застосування принципу повного відшкодування збитків, зважаючи на таке: 1) обов’язок відшкодувати шкоду, завдану делінквентом і сплатити присуджену з нього неустойку, обмежується вартістю рухомого чи нерухомого спадкового майна; 2) потерпілий повинен дотримуватись порядку та строків пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців боржника, визначених у статтях 1281, 1282 Цивільного кодексу України; 3) потерпілий, який у шестимісячний строк не пред’явив вимоги до спадкоємців делінквента, що прийняли спадщину, позбавляється права вимоги; 4) розмір збитків та неустойки може бути зменшений судом. Право на пред’явлення відповідного позову виникає у спадкоємця після прийняття спадщини. Суд може зменшити завдані спадкодавцем збитки та присуджену з нього неустойку до розміру, меншого за вартість спадкового майна.Документ Обмеження застосування принципу повного відшкодування збитків у сфері спадкового права(Проблеми цивільного права та процессу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 97-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, 20 трав. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. - С. 60-63, 2022) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.В статті розглянуто обмеження застосування принципу повного відшкодування збитків у сфері спадкового права. Зазначено, що право спадкоємця звернутися до суду з позовом про зменшення розміру неустойки, розміру відшкодування шкоди виникає після прийняття спадщини.Документ Теоретичні та практичні аспекти забезпечення захисту правомірних очікувань під час здійснення процедур банкрутства(Нове українське право. - 2021. - Вип. 3. - С. 90-102, 2021) Синєгубов, О. В.; Sinegubov, О. V.;У статті досліджено загально-правові засади забезпечення захисту правомірних очікувань під час здійснення процедур банкрутства. Визначено, що зіткнення різносторонніх та різнохарактерних інтересів у справах неплатоспроможності покладає на суд виконання обов’язку держави досягти визначеності у правовідносинах. Наголошено, що національні суди мають обов’язок інтерпретаційної діяльності, ґрунтуючись на загальних принципах права, ступінь допустимості та необхідності якої залежить від характеру правовідносин, типу праворозуміння та виду правової системи. Визначено, що правомірні очікування покликані полегшити особам захист їхніх сподівань, коли вони не можуть обґрунтувати свої матеріальні вимоги на підставі закону в позитивістському розумінні та мають захищатися через забезпечення права бути почутим судом у межах справедливої процедури. Обґрунтованість очікування учасника справи про банкрутство у певному контексті є питанням факту та фактором, що належить встановити під час інтерпретації судом норм і принципів права та визначення порядку вирішення справи з урахуванням пропорційності обмеження захисту правомірного очікування. Дослідження дозволило дійти висновку, що об’єктом правовідносин банкрутства є право очікування кредиторів на отримання майнового блага у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Проаналізовано процесуальний аспект правомірних очікувань учасників справи про банкрутство та відзначено про дотримання їх темпоральної складової частини, забезпечення процедур, які мають враховувати різносторонність інтересів, що представлені у процедурах. Правомірні очікування матеріально-правового характеру конкурсних та поточних кредиторів становлять сподівання на отримання певного «активу», участь особи у комітеті кредиторів – на отримання «активу» через можливість впливати на організаційні відносини, боржника – на звільнення його від додаткових зобов’язань, арбітражних керуючих – на пропорційну винагороду тощо.