Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Цивільна правосуб’єктність фізичних осіб(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 17 травн. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 298-299, 2023) Коняхін, Д. А.; Koniakhin, D. A.Визначено, що правосуб’єктність – це здатність особи бути суб’єктом (учасником) цивільних правовідносин, тобто носієм дозволених прав та обов’язків. Також виділяють 3 основних елемента правосуб’єктності: правоздатність, дієздатність і деліктоздатність.Документ Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 17 травн. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 83-86, 2023) Бондар, І. Ю.; Bondar, I. Yu.Визначено, що цивілізаційні зміни, що стосуються сфери особистого та сімейного життя людини, права власності, моральних устоїв суспільства, охорони здоров’я, віддзеркалюють у суспільних, в тому числі правових відносинах, різні психіатричні, психологічні та юридичні аномалії, які мають своїми наслідками закріплення у цивільному законодавстві нових підстав обмеження дієздатності фізичної особи з метою захисту прав та інтересів цієї особи, її сім’ї, інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, цивільного правопорядку у цілому.Документ Волездатність юридичної особи: аномалії правової визначеності ЦК України(Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 3. - С. 146-149, 2021) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508; ResearcherID: J-6787-2016; Шишка, Н. В.; Shishka, N. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3396-4530Стаття присвячена дослідженню нормативістського підходу щодо волездатності юридичної особи. Необхідність проведення такого дослідження зумовлена сучасними реформаційними тенденціями у галузі цивільного законодавства, робота над якими була розпочата в Україні у 2019 р. (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 р. № 650 «Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України»). На основі аналізу чинного законодавства авторами зроблено висновок, що в ЦК України закладені різноконцептуальні підходи до волездатності юридичної особи та її органів. Так, якщо в ст. 1, 2 та 80 ЦК України встановлюється, що юридична особа є волездатною, а отже, і дієздатною, то в ст. 92 ЦК України – навпаки, юридична особа позбавлена можливості вчиняти вольові дії самостійно. Враховуючи те, що юридична особа не бере участі в цивільних відносинах самостійно, а лише опосередковано, то вона де-факто не лише неволездатна, а й недієздатна. Відповідно, останнє дало авторам підстави при нормативістському підході поставити під сумнів місце юридичних осіб у системі учасників цивільних відносин. Авторами стверджується, що стан правової невизначеності в межах концепту ст. 1 ЦК України створює саме ст. 92 ЦК України. Наведене зумовлює необхідність в оновлені ЦК України на предмет приведення його у відповідність до принципу правової визначеності щодо волездатності юридичної особи та інших взаємопов’язаних компонентів механізму цивільно-правого регулювання. Що саме слід змінювати (ст. 1, 2 та 80 або ст. 92), як зазначено авторами, залежить від того, на якій теорії юридичної особи має базуватися правовий концепт юридичної особи. Головне, щоби право не створювало стан правової невизначеності та було сумісним із принципом верховенства права; було логічним і зрозумілим від загальної норми до спеціальної; являло собою єдину та цілісну систему з її унікальною структурою.Документ Правосубʼєктність юридичної особи: сучасні виклики та невирішені питання(Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 6. - С. 238-242, 2018) Артикуленко, О. В.; Artykulenko, O. V.Стаття присвячена розгляду невирішених питань правосуб’єктності юридичної особи у контек-сті розгляду норм приватного права та позицій фахівців цивільного та господарського права. Акцентовано увагу на декількох основних проблемних аспектах щодо відсутності нормативного закріплен-ня поняття «цивільна правосуб’єктність» в нормах чинного законодавства, застосування на рівні кодифікованих актів України різних понять – «правосуб’єктність» та «компетенці»я, – які відображають однакову змістовну наповненість одного й того ж правового явища, а також можливість використання категорії «цивільна правосуб’єктність» юридичної особи для інших галузей права.Документ Особливості суб’єктів права свободи світогляду та віросповідання за законодавством України(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2019. – № 1 (20). – С. 169-176, 2019) Бринчак, М. П.; Brynchak, M. P.Важливу роль у приватному праві відіграють особисті немайнові права, які забезпечують повноцінне існування людини в суспільстві. Право на свободу світогляду та віросповідання заслуговує на особливу увагу щодо його здійснення та використання в правовій, демократичній, незалежній Україні. Будь-яке особисте немайнове право має свої особливості. Структура права свободи світогляду та віросповідання складається з певного змісту, це право має свої предмет, об’єкт і суб’єкт. З’ясовано суб’єкт права на свободу світогляду та віросповідання, а також особливості суб’єкта в правоздатності та дієздатності, уточнено, з якого віку може здійснюватись право свободи світогляду та віросповідання.