Кримінальне право (Criminal Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/124
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Забруднення та псування земельних ресурсів України, як ознака кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в умовах російської воєнної агресії(ScienceRise: Juridical Science. - 2023. - № 2( 24). - P. 31-37, 2023) Шульга, А. М.; Shulha, A. M.Стаття присвячена проблемам пов’язаним із правовою охороною земельних ресурсів України, що зазнали суттєво негативного впливу під час здійснення військової агресії та ведення бойових дій з боку так званої російської федерації. У роботі визначаються та аналізуються види забруднення та псування земельних ресурсів, яке виникає внаслідок здійснення військової агресії та ведення бойових дій з боку російської федерації, як країни-агресора. Таке забруднення та псування земельних ресурсів отримало назву воєнно-техногенне забруднення земельних ресурсів. Констатується, що ведення не тільки активних, а й пасивних бойових дій спричиняє непоправної шкоди земельним ресурсам. Це проявляється у механічному, фізичному, хімічному, біологічному забрудненні ґрунтового покриву земель різної категорії. Також, наприклад, риття окопів, укріплених районів, сховищ для боєприпасів та особового складу, капонірів для військової техніки спричиняє деградацію ґрунтового покриву земель. Наслідки цих дій свідчать про наявність ознак такого кримінального правопорушення як «Екоцид» – стаття 441 Кримінального кодексу України. Робляться висновки про те, що: 1) воєнно-техногенне забруднення ґрунтового покриву земель спричиняє безпосереднє забруднення ґрунтів небезпечними речовинами військового характеру, а також їх деградацію; 2) такі наслідки є суспільно небезпечними для людини та довкілля з огляду на систему взаємодії «ґрунт-рослина», «ґрунт-рослина-людина»; 3) в цілому кваліфікація такого забруднення ґрунтового покриву земель має відбуватися за статтею 441 «Екоцид» Кримінального кодексу України без застосування норм Розділу VIII «Кримінальні правопорушення проти довкілля»; 4) встановлення доказової бази має здійснюватися спільними зусиллями національними та міжнародними правоохоронними органами; 5) відшкодування завданих збитків від забруднення та псування земельних ресурсів має відбуватися за рахунок контрибуції та репарації з боку росії, як держави-агресора.Документ Особливості кваліфікації злочинного забруднення або псування земель (ст. 239 Кримінального кодексу України)(Право і суспільство. - 2014. - № 6-1, ч. 2. - С. 326-331, 2014) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.Статтю присвячено проблемі кваліфікації злочинного забруднення або псування земель. У ній розглянуто та проаналізовано об’єктивні й суб’єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 239 Кримінального кодексу України. Зроблено висновок про те, що наявність усіх елементів складу злочинного забруднення або псування земель є єдиною юридичною підставою настання кримінальної відповідальності за це суспільно небезпечне діяння.Документ Проблеми визначення суспільно небезпечних наслідків злочинів проти земельних ресурсів(Приватне та публічне право. - 2017. - № 4. - С. 139-144, 2017) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.Стаття присвячена актуальним питанням встановлення суспільно небезпечних наслідків злочинів проти земельних ресурсів. Зважаючи на конституційне положення про важливість землі для людини, суспільства та держави, кримінальним законодавством передбачені норми, що забезпечують її кримінально-правову охорону від злочинних посягань. До злочинів проти земельних ресурсів належать: самовільне зайняття земельної ділянки (ч.ч. 1, 2 ст. 197 КК України), забруднення або псування земель (ст. 239 КК України), незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 239-1 КК України), незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (ст. 239-2 КК України) та безгосподарське використання земель (ст. 254 КК України). Ці злочини належать до злочинів із матеріальним складом, що зобов’язує встановлення суспільно небезпечних наслідків. Суспільно небезпечні наслідки злочинів проти земельних ресурсів складаються з екологічної, особистої (фізичної) та економічної шкоди. Основною суспільно небезпечних наслідків злочинів проти земельних ресурсів є екологічна шкода, що зумовлюється природним походженням землі як основи всього на Землі. На підставі вищенаведеного зроблено висновки про необхідність конкретизації видів наслідків злочинів проти земельних ресурсів та запропоновано внести доповнення до чинного кримінального законодавства в частині визначеності суспільно небезпечних наслідків із метою чіткої реалізації означених кримінально-правових норм на практиці.Документ Загально-теоретична парадигма визначення земельних злочинів(Юридичний науковий електронний журнал. - 2016. - № 6. - С. 205-208, 2016) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.Досліджено теоретичне визначення поняття земельних злочинів у світлі загально-теоретичного визначення поняття злочину, закріпленного у ст. 11 Кримінільного кодексу України. Розглянуто проблему кримінальної відповідальності за злочини у сфері земельних правовідносин- земельні злочини.Документ Проблеми кримінальної відповідальності за земельні злочини(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2013. - Вип. 16. - С. 154-157, 2013) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.Стаття присвячена проблемам кримінальної відповідальності за земельні злочини. Наводиться поняття «земельних злочинів». Вказується на передумови виникнення кримінальної відповідальності за злочини пов’язані із земельними ресурсами. Розглянуті об’єктивні та суб’єктивні ознаки загального складу земельних злочинів. Робляться висновки щодо шляхів протидії земельним злочинам.Публікація Перспективи кримінально-правової охорони земельних ресурсів України в умовах російської військової агресії(Knowledge, Education, Law, Management. – 2022. – № 8 (52). – P. 288-293, 2022) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; Андрій ШульгаРозглянуто актуальні правові проблеми охорони земельних ресурсів з урахуванням їх сучасного стану та існуючих реалій. Зазначено, що земельні ресурси виступаючи об’єктом правових відносин виконують наступні функції: а) політичну; б) економічну; в) соціальну. Методологічне підґрунтя становлять традиційні положення теорії пізнання як загальнонаукового фундаментального засобу пізнання дійсності. Методи обрано з урахуванням поставленої мети й завдання статті. Основним серед використаних є діалектичний метод, завдяки якому найбільш повно було з’ясовано сутність понять, що характеризують процеси становлення, трансформації й сучасного забезпечення механізму кримінально-правової охорони земельних ресурсів від суспільно небезпечних посягань. Проаналізовано сучасний стан поточного кримінального законодавства у сфері охорони земельних ресурсів України в умовах необґрунтованої військової агресії з боку росії та вказується на його недоліки. Наголошено необхідність запровадження ефективного механізму кримінально-правової охорони земельних ресурсів України, у тому числі й шляхом посилення юридичної відповідальності осіб, винних у вчиненні земельних правопорушень в умовах російської військової агресії.Документ Чинники криміналізації посягань на земельні ресурси України в сучасних умовах(Нове українське право. – 2022. – Вип. 1. – С. 166-171, 2022) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869У статті розглядаються основні питання підстав встановлення кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні і протиправні діяння, що вчиняються щодо земельних ресурсів. Актуальним визнається виявлення соціально-правової зумовленості кримінально-правової норми та визначення залежно від її змісту, конкретних соціальних умов, які складалися і існують сьогодні. Своєю чергою норми, якими встановлюється кримінальна відповідальність за суспільно небезпечні посягання на земельні ресурси, потребують теоретичного осмислення і розуміння з позиції її соціальної зумовленості та змісту. Необхідність дослідження цього питання зумовлена також конституційним закріплення положення про те, що земля є головним елементом довкілля, основним національним багатством країни і знаходиться під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України). Зазначений конституційний припис є належною базою для здійснення правової охорони земельних ресурсів не тільки як складової частини навколишнього природного середовища, але й як об’єкта права власності та господарювання. Детермінанти суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси можуть мати різноманітний характер. Практика свідчить, що такі посягання можуть супроводжуватися не тільки банальним забрудненням земель відходами життєдіяльності людини, а й великими промисловими аваріями, наприклад, катастрофою на Чорнобильській атомній станції, що сталася у 1986 році. Через цю антропогенну проблему виникла нагальна потреба скоротити площу земель, придатних для проживання та сільськогосподарського виробництва. Аналіз процесу причинності, детермінанти злочинності, механізму злочинної поведінки, який проводився вченими-кримінологами, дає змогу використати весь арсенал науки для дослідження такого специфічного об’єкта, як причина кримінально-протиправних посягань на земельні ресурси та зумовленість встановлення кримінальної відповідальності за скоєння таких посягань. Найбільш глибоке і комплексне дослідження підстав і принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь було пов’язане зі спробою побудувати на підставі загальної концепції ролі та з урахуванням соціальних функцій кримінального права раціональну систему принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь, а також визначити зміст кожного із цих принципів. З огляду на систему принципів криміналізації доцільно розглядати і соціальну зумовленість кримінально-правової заборони суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси. Але при цьому необхідно враховувати особливості землі як особливого об’єкта природи, господарювання та права власності.Документ Особливий погляд на соціально-юридичну природу об’єкта кримінального правопорушення щодо земельних ресурсів України(Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Сер.: Юридичні науки. – 2020. – Т. 31 (70), № 4. – С. 218-222, 2020) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Статтю присвячено актуальним питанням визначення об’єкта кримінального правопорушення. Теоретичні проблеми розуміння сутності цього елемента складу кримінального правопорушення впливають на практику застосування норми про кримінальну відповідальність. Сьогодення характеризується швидкими змінами соціально-політичної та правової оболонки суспільства. Кримінальне законодавство як складова частина національної правової системи також повинне відповідати таким змінам. Це в тому числі стосується такого елемента правопорушення, як об’єкт. Відповідно, правильне визначення об’єкта кримінального правопорушення залежить від напряму кримінально-правової охорони земельних ресурсів або як об’єкта навколишнього середовища, або як об’єкта власності на землю, або як об’єкта сільськогосподарської та лісової діяльності.Документ Сравнительно-правовой анализ преступлений в сфере охраны земельных ресурсов в уголовном законодательстве постсоветских государств(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2015. – № 8/2 (August). – P. 112-116, 2015) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Статья посвящена актуальным вопросам уголовной ответственности за преступления в сфере земельных правоотношений, предусмотренные в криминальном законодательстве ряда стран постсоветского пространства. Проанализированы составы преступлений, предусматривающих ответственность за посягательства на земельные ресурсы. Новизна работы заключается в изучении юридической природы преступлений в сфере охраны земельных ресурсов с учетом положений национального и международного законодательства. The article is devoted to topical issues of criminal responsibility for crimes in the field of land legal relations, provided for in the criminal legislation of a number of post-Soviet countries. The composition of crimes involving liability for encroachment on land resources has been analyzed. The novelty of the work lies in the study of the legal nature of crimes in the field of land protection, taking into account the provisions of national and international legislation. Статтю присвячено актуальним питанням кримінальної відповідальності за злочини в сфері земельних правовідносин, передбачені в кримінальному законодавстві ряду країн пострадянського простору. Проаналізовано склади злочинів, які передбачають відповідальність за посягання на земельні ресурси. Новизна роботи полягає у вивченні юридичної природи злочинів в сфері охорони земельних ресурсів з урахуванням положень національного та міжнародного законодавства.Документ Земельные ресурсы как объект уголовно-правовой охраны(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2013. – № 11/4 (Noiembrie). – P. 235-239, 2013) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869В статье поднимается проблема охраны земельных ресурсов в Украине. Проводится теоретический анализ современного состояния земельных ресурсов. Исследуются причины и факторы, влияющие на возникновение данной проблемы. Предлагаются пути ее решения путем установления уголовно-правового запрета различных посягательств на земельные ресурсы. Дается обоснование того, что при прочих равных условиях наиболее действенным способом противодействия посягательствам на земельные ресурсы является применение к нарушителям норм, которыми предусмотрена юридическая ответственность за такие посягательства. За наиболее опасные посягательства на земельные ресурсы предусматривается уголовная ответственность как наиболее суровый вид юридической ответственности. Установлено, что земельные ресурсы, а конкретно, общественные отношения по поводу охраны, рационального использования и воспроизводства земельных ресурсов выступают объектом уголовно-правовой охраны. The article raises the problem of protecting land resources in Ukraine. The theoretical analysis of the current state of land resources is carried out. The reasons and factors influencing the occurrence of this problem are investigated. The ways of its solution are proposed by establishing a criminal law prohibition of various encroachments on land resources. The substantiation is given that, other things being equal, the most effective way to counter encroachments on land resources is to apply to violators of the rules that provide for legal liability for such encroachments. For the most dangerous encroachments on land resources, criminal liability is provided as the most severe type of legal liability. It has been established that land resources, and specifically, public relations regarding the protection, rational use and reproduction of land resources, are the object of criminal law protection. У статті піднімається проблема охорони земельних ресурсів в Україні. Проводиться теоретичний аналіз сучасного стану земельних ресурсів. Досліджуються причини та фактори, що впливають на виникнення даної проблеми. Пропонуються шляхи її вирішення шляхом встановлення кримінально-правової заборони різних посягань на земельні ресурси. Дається обґрунтування того, що за інших рівних умов найбільш дієвим способом протидії зазіханням на земельні ресурси є застосування до порушників норм, якими передбачена юридична відповідальність за такі посягання. За найбільш небезпечні посягання на земельні ресурси передбачається кримінальна відповідальність як найбільш суворий вид юридичної відповідальності. Встановлено, що земельні ресурси, а конкретно, суспільні відносини з приводу охорони, раціонального використання і відтворення земельних ресурсів виступають об'єктом кримінально-правової охорони.