Кримінальне право (Criminal Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/124
Переглянути
34 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості кваліфікації злочинного забруднення або псування земель (ст. 239 Кримінального кодексу України)(Право і суспільство. - 2014. - № 6-1, ч. 2. - С. 326-331, 2014) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.Статтю присвячено проблемі кваліфікації злочинного забруднення або псування земель. У ній розглянуто та проаналізовано об’єктивні й суб’єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 239 Кримінального кодексу України. Зроблено висновок про те, що наявність усіх елементів складу злочинного забруднення або псування земель є єдиною юридичною підставою настання кримінальної відповідальності за це суспільно небезпечне діяння.Документ Проблеми визначення суспільно небезпечних наслідків злочинів проти земельних ресурсів(Приватне та публічне право. - 2017. - № 4. - С. 139-144, 2017) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.Стаття присвячена актуальним питанням встановлення суспільно небезпечних наслідків злочинів проти земельних ресурсів. Зважаючи на конституційне положення про важливість землі для людини, суспільства та держави, кримінальним законодавством передбачені норми, що забезпечують її кримінально-правову охорону від злочинних посягань. До злочинів проти земельних ресурсів належать: самовільне зайняття земельної ділянки (ч.ч. 1, 2 ст. 197 КК України), забруднення або псування земель (ст. 239 КК України), незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 239-1 КК України), незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (ст. 239-2 КК України) та безгосподарське використання земель (ст. 254 КК України). Ці злочини належать до злочинів із матеріальним складом, що зобов’язує встановлення суспільно небезпечних наслідків. Суспільно небезпечні наслідки злочинів проти земельних ресурсів складаються з екологічної, особистої (фізичної) та економічної шкоди. Основною суспільно небезпечних наслідків злочинів проти земельних ресурсів є екологічна шкода, що зумовлюється природним походженням землі як основи всього на Землі. На підставі вищенаведеного зроблено висновки про необхідність конкретизації видів наслідків злочинів проти земельних ресурсів та запропоновано внести доповнення до чинного кримінального законодавства в частині визначеності суспільно небезпечних наслідків із метою чіткої реалізації означених кримінально-правових норм на практиці.Документ Загально-теоретична парадигма визначення земельних злочинів(Юридичний науковий електронний журнал. - 2016. - № 6. - С. 205-208, 2016) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.Досліджено теоретичне визначення поняття земельних злочинів у світлі загально-теоретичного визначення поняття злочину, закріпленного у ст. 11 Кримінільного кодексу України. Розглянуто проблему кримінальної відповідальності за злочини у сфері земельних правовідносин- земельні злочини.Документ Проблеми кримінальної відповідальності за земельні злочини(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2013. - Вип. 16. - С. 154-157, 2013) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.Стаття присвячена проблемам кримінальної відповідальності за земельні злочини. Наводиться поняття «земельних злочинів». Вказується на передумови виникнення кримінальної відповідальності за злочини пов’язані із земельними ресурсами. Розглянуті об’єктивні та суб’єктивні ознаки загального складу земельних злочинів. Робляться висновки щодо шляхів протидії земельним злочинам.Документ Роздуми щодо перспектив кримінально-правової охорони довкілля(Наукові читання, присвячені пам’яті профессора Т. А. Денисової : зб. матеріалів (м. Запоріжжя, 10 берез. 2022 р.). – Запоріжжя : КПУ, 2022. – С. 413-416, 2022) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Розглянуто проблему охорони довкілля кримінально-правовими заходами. Постійне зростання навантаження на довкілля в результаті розвитку науково-технічного прогресу призводить до негативних змін як у самій природі, так, відповідно, і в суспільстві. Відбувається виснаження запасів природних ресурсів, забруднення довкілля через псування, засмічення чи знищення окремих елементів екологічної системи. Відзначено, що з кримінальними правопорушеннями проти довкілля можуть перетинатися правопорушення корупційної спрямованості.Публікація Перспективи кримінально-правової охорони земельних ресурсів України в умовах російської військової агресії(Knowledge, Education, Law, Management. – 2022. – № 8 (52). – P. 288-293, 2022) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; Андрій ШульгаРозглянуто актуальні правові проблеми охорони земельних ресурсів з урахуванням їх сучасного стану та існуючих реалій. Зазначено, що земельні ресурси виступаючи об’єктом правових відносин виконують наступні функції: а) політичну; б) економічну; в) соціальну. Методологічне підґрунтя становлять традиційні положення теорії пізнання як загальнонаукового фундаментального засобу пізнання дійсності. Методи обрано з урахуванням поставленої мети й завдання статті. Основним серед використаних є діалектичний метод, завдяки якому найбільш повно було з’ясовано сутність понять, що характеризують процеси становлення, трансформації й сучасного забезпечення механізму кримінально-правової охорони земельних ресурсів від суспільно небезпечних посягань. Проаналізовано сучасний стан поточного кримінального законодавства у сфері охорони земельних ресурсів України в умовах необґрунтованої військової агресії з боку росії та вказується на його недоліки. Наголошено необхідність запровадження ефективного механізму кримінально-правової охорони земельних ресурсів України, у тому числі й шляхом посилення юридичної відповідальності осіб, винних у вчиненні земельних правопорушень в умовах російської військової агресії.Документ Criminal protection of land resources of Ukraine by means of non-criminal liability(Visegrad journal on human rights. – 2019. – № 5 (Vol. 2). – P. 158-163, 2019) Shulga, A. M.; Шульга, А. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Досліджено актуальні питання кримінально-правової охорони земельних ресурсів України засобами, що не становлять кримінальної відповідальності. Проведено аналіз тих засобів кримінально-правового впливу, які доречно застосовувати у випадках вчинення суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси України. Запропоновано механізми вдосконалення кримінально-правової охорони земельних ресурсів засобами кримінально-правового впливу, що не відносяться до кримінальної відповідальності.Публікація Case study of socio-legal conditionality of establishing a ban on criminal acts concerning land resources(Ecological Questions. – 2020. – № 32 (1). – Р. 1–18, 2021) Shulga, A. M.; Шульга, А. М.; Pavlykivskyi, V.; Khramtsov, O.; Borysova, L.; Андрій ШульгаПроблема охорони земельних ресурсів актуальна для всього світового співтовариства. На основі математичного аналізу факторів соціальної обумовленості кримінально-правової заборони запропоновані фактори, які дають достатню підставу для визнання суспільно небезпечних правопорушень щодо земельних ресурсів кримінальними. Аналіз кримінального законодавства зарубіжних країн показує, що лише в Україні нормативно-правова база забезпечує найповніший захист земельних ресурсів. Цей позитивний досвід можна використовуватиме для створення оптимального механізму кримінально-правової охорони земельних ресурсів на міжнародному рівні.Документ Чинники криміналізації посягань на земельні ресурси України в сучасних умовах(Нове українське право. – 2022. – Вип. 1. – С. 166-171, 2022) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869У статті розглядаються основні питання підстав встановлення кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні і протиправні діяння, що вчиняються щодо земельних ресурсів. Актуальним визнається виявлення соціально-правової зумовленості кримінально-правової норми та визначення залежно від її змісту, конкретних соціальних умов, які складалися і існують сьогодні. Своєю чергою норми, якими встановлюється кримінальна відповідальність за суспільно небезпечні посягання на земельні ресурси, потребують теоретичного осмислення і розуміння з позиції її соціальної зумовленості та змісту. Необхідність дослідження цього питання зумовлена також конституційним закріплення положення про те, що земля є головним елементом довкілля, основним національним багатством країни і знаходиться під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України). Зазначений конституційний припис є належною базою для здійснення правової охорони земельних ресурсів не тільки як складової частини навколишнього природного середовища, але й як об’єкта права власності та господарювання. Детермінанти суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси можуть мати різноманітний характер. Практика свідчить, що такі посягання можуть супроводжуватися не тільки банальним забрудненням земель відходами життєдіяльності людини, а й великими промисловими аваріями, наприклад, катастрофою на Чорнобильській атомній станції, що сталася у 1986 році. Через цю антропогенну проблему виникла нагальна потреба скоротити площу земель, придатних для проживання та сільськогосподарського виробництва. Аналіз процесу причинності, детермінанти злочинності, механізму злочинної поведінки, який проводився вченими-кримінологами, дає змогу використати весь арсенал науки для дослідження такого специфічного об’єкта, як причина кримінально-протиправних посягань на земельні ресурси та зумовленість встановлення кримінальної відповідальності за скоєння таких посягань. Найбільш глибоке і комплексне дослідження підстав і принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь було пов’язане зі спробою побудувати на підставі загальної концепції ролі та з урахуванням соціальних функцій кримінального права раціональну систему принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь, а також визначити зміст кожного із цих принципів. З огляду на систему принципів криміналізації доцільно розглядати і соціальну зумовленість кримінально-правової заборони суспільно небезпечних посягань на земельні ресурси. Але при цьому необхідно враховувати особливості землі як особливого об’єкта природи, господарювання та права власності.Документ Теоретичні аспекти встановлення форм та видів вини у кримінальних правопорушеннях проти земельних ресурсів України(Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. - 2021. - Вип. 1 (49). - С. 203-207, 2021) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869Розкрито теоретичні аспекти встановлення форм та видів вини у кримінальних правопорушеннях проти земельних ресурсів України, а також проблеми комбінованої форми вини. Зазначено, що форми й види вини залежать від конструкції об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення.