Господарське право (Business Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/108
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Економічна складова юридичної особи: сучасний стан та особливості(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. – 2018. – № 26, т. 3. – С. 394-401, 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593Проаналізовані окремі економічні характеристики юридичної особи. Досліджено питання власності як передумови виникнення та функціонування юридичної особи, відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників та вивчення юридичної особи як системи контрактів. Виділено фактори, що зумовлюють економічну складову юридичної особи: відносини власності як передумова виникнення та функціонування юридичної особи; відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників; юридична особа як система контрактів. Зроблено висновки, що: власність у рамках юридичної особи як економічна категорія виконує певну функцію, яка полягає у формуванні значного за обсягом капіталу на найвигідніших для всіх осіб, втягнутих у цей процес, умовах з метою максимально прибуткового його використання; виходячи з економічної складової, можна стверджувати, що юридична особа є виключно інструментом відокремлення майна, що здійснюється з метою обмеження ризику його втрати у процесі певної діяльності реальної (фізичної) особи; юридичну особу з економічного погляду можна розуміти як систему контрактів, що зумовлено взаємозв’язками між її засновниками (учасниками), особами, які нею управляють (менеджерами), і самою юридичною особою.Документ Про проблему визначення поняття відповідальності учасників акціонерних правовідносин та її місця у системі цивільно-правової відповідальності(Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 9. - С. 35-39, 2018) Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593У поданій науковій статті автором запропоноване власне бачення поняття відповідальності учасників акціонерних правовідносин. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що в корпоративних відносинах більш доцільно розглядати відповідальність як обов’язок. Враховуючи приватноправовий характер акціонерних правовідносин, їх суб’єктний склад, юридичну рівність зазначених осіб та особливість регулювання акціонерних правовідносин, можна констатувати, що останні є інститутом цивільного права, а отже, відповідальність в окреслених правовідносинах може бути виключно приватноправовою (цивільно-правовою).Документ Неограниченная ответственность мажоритарных акционеров за доведение акционерного общества до неплатежеспособности (банкротства)(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2013. – № 8/3. – P. 101-105, 2013) Гришина, И. И.; Hrishina, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593; Гришина, І. І.В статье исследованы проблемные вопросы привлечения к ответственности мажоритарных акционеров, имеющих возможность оказывать влияние на процесс управления и принятие решений в акционерном обществе. Автор приходит к выводу о возможности привлечения к субсидиарной ответственности мажоритарных акционеров при условии недостаточности имущества у общества, если решение, приведшее к его неплатежеспособности, принято под давлением либо с использованием преимущественного количества голосов такого акционера.Документ Відповідальність акціонерного товариства за порушення корпоративних прав акціонерів(Право та інновації. – 2015. – № 4 (12). – С.37-43, 2015) Гришина, І. І.; Hrishina, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593У поданій до обговорення науковій статті автором розглянуто особливості застосування відповідальності до акціонерного товариства за порушення корпоративних прав акціонерів. На підставі проведеного аналізу зроблено висновки, що товариство повинно нести відповідальність у вигляді покладення на нього обов’язку проводити позачергові загальні збори на вимогу акціонерів у разі порушення їх права на участь у чергових зборах. Оскільки акціонери, яким належать привілейовані акції, мають право отримувати дивіденди навіть у разі відсутності або недостатності чистого прибутку, то відповідно у таких акціонерів виникає право вимагати від акціонерного товариства виконання покладеного на нього корпоративного обов’язку. У разі порушення переважного права акціонерів на додаткову емісію та неможливості забезпечити відповідне право шляхом проведення позачергових загальних зборів, у них повинно виникати право продажу належних їм акцій.